Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Юлія Даниленко
Юлія Даниленко Журналістка, tech-експертка, співзасновниця SPEKA
1 червня 2022 8 хвилин читання

Китайські медіа поширюють меседжі російської пропаганди на внутрішнього споживача і не тільки

Попри заяви офіційного Китаю про небажання приймати сторону у російсько-українській війні, його дії свідчать про те, що сторону він обрав, і давно. 

За декілька днів до російського вторгнення в Україну китайська влада наказала локальним медіа користуватися інформацією лише з «офіційних джерел» — People's Daily, агенції новин Xinhua та China Central Television. Всі вони багато років є партнерами російських державних медіа. 

Від самого початку війни підконтрольні китайській владі медіа поширювали російські наративи, навіть найбільш скажені пропагандистські меседжі. У межах проєкту SPEKcheck розібралися, що говорить офіційний Китай про війну в Україні і навіщо. 

Проголошений нейтралітет Китаю навіть формальним назвати важко

Журналісти CNN проаналізували майже 5 тис. постів у соцмережі Weibo від 14 державних медіа Китаю за перші вісім днів повномасштабної війни. Серед 300 найбільш популярних постів (кожен з них мав понад 1 тис. поширень) 140 були очевидно проросійськими і або посилалися на російські джерела, або взагалі були передруковані з російських медіа. Україну в позитивному ключі з цих 300 постів подавали усього 15, ще 90 були нейтральними. 

Weibo має майже пів мільярда унікальних користувачів на місяць, тож назвати нешкідливим поширення таких меседжів неможливо. 

До речі, третина з цих постів були агресивно налаштовані проти США та Заходу загалом. Зокрема, активно просувався меседж, що саме Сполучені Штати або НАТО (залежно від посту) «спровокували» росію на вторгнення в Україну. 

Дослідження Австралійського інституту стратегічної політики також показує, що у перші дні війни китайські дипломати та офіційні джерела в основному звинувачували Захід у розпалюванні війни (20,4% меседжів під час першої фази вторгнення), закликали до миру (17,9% меседжів під час першої фази вторгнення) та виступали проти санкцій (5,6% меседжів під час першої фази вторгнення). 

А ось це зображення китайські дипломати найбільше репостили у перший тиждень після вторгнення росії. 

«Чому Китай не допомагає нам загасити це полум'я?» «Чому Китай не допомагає нам загасити це полум'я?»

Зручні помилки у перекладі

Іноді китайські державні медіа цитують не російські джерела, а західні. Так це ж добре? Ні, якщо при перекладі «звірства російських військових у Бучі» перетворюються на «звірства українців». Як виявилося, у китайських медіа така «помилка перекладу» — звичайна річ. 

Зокрема, у Китаї з цією «помилкою» підконтрольна партії South Review процитувала статтю Guardian про вбивство росіянами цивільних у Бучі. Удар по залізничному вокзалу у Краматорську також приписали українським військовим. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Відверте підігравання ідеям Кремля

У перші дні війни  китайські державні медіа писали, що президент Володимир Зеленський утік із Києва, що українські військові масово складають зброю, що Кремль розпочав «спецоперацію» (так, саме у такому формулюванні), щоб усунути від влади в Україні нацистів. 

Так, у лютому китайський державний канал CCTV поширив фейкову інформацію про втечу Зеленського. 163 локальних медіа це перепублікували, а саме відео на платформі Weibo отримало 510 млн переглядів. 

Китайські медіа підхоплювали навіть очевидно абсурдні наративи російської пропаганди, зокрема, активно поширювали меседжі про «американські біолабораторії в Україні». CCTV та газети The People's Daily і Global Times поширювали цей меседж.  

Зі звірствами росіян у Бучі китайські медіа не визначилися: спочатку у них були винні українці, потім почалися розмови про «постановку»

Які меседжі російської пропаганди підхопили китайські медіа

Платне поширення російської пропаганди

Китайські державні медіа CGTV, China Daily, People's Daily та Global Times поширюють пропаганду у Facebook також через рекламу. В основному рекламу таргетують на Непал, Індію, Бангладеш та Пакистан. 

Так, за даними Facebook, реклама посту про позицію Сі Цзіньпіна щодо ситуації в Україні, яку державний телеканал CGTV промотував на платформі з 9 до 10 березня, отримала майже 900 тис. показів менш ніж за $100. 

Загалом китайські медіа поширюють велику кількість дешевих рекламних постів, у яких просувають свої та російські наративи, зокрема про те, що справжній винуватець війни — колективний Захід. 

Brookings Institution також продемонстрував, як Китай маніпулює пошуковою видачею для поширення вигідних йому наративів. 

Хто протистоїть китайсько-російській пропаганді 

Одразу декілька ініціатив працюють над тим, щоб відкривати Заходу очі на подачу війни у китайських медіа або ж надавати доступ до незаангажованих джерел самим китайцям. 

Держдепартамент США публікує інформацію про те, як китайські медіа підіграють російській пропаганді. 

Євросоюз також має власну фактчекінгову агенцію EUvsDisinfo. Цей проєкт займається серед іншого складанням і публікацією звітів про події російсько-української війни китайською мовою і розрахований на внутрішню аудиторію Китаю. 

Анонімний волонтерський проєкт The Great Translation перекладає розраховані на внутрішню аудиторію статті та пости у соцмережах англійською і навіть тегає експертів та журналістів, у перекладах чиїх статей китайські медіа «помилилися». 

У команді The Great Translation кілька сотен волонтерів з різних країн, які разом викривають пропагандистські меседжі у китайських медіа. З міркувань безпеки волонтери не знають, у яких країнах живуть та працюють їхні колеги. 

Проєкт Hamilton 2.0 від Альянсу забезпечення демократії збирає статистику меседжів, які просувають російські, китайські та іранські державні медіа у соцмережах. Не дивно, що у перших двох меседжі щодо війни в Україні часто збігаються. 

Варто також згадати окремих осіб, які намагаються донести до жителів Китаю правдиву інформацію. 

Колишній посол Китаю в Україні Гао Юйшен виступив проти вторгнення Росії в Україну. Згадки про його заяву негайно «вичистили» з китайського сегменту інтернету. 

П'ятеро китайських істориків написали відкритого листа, у якому засудили російське вторгнення в Україну. Професор Нанкінського університету Сунь Цзян, професор Пекінського університету Ван Лісінь, професор Гонконзького університету Сюй Гоці, історик Цінхуа Чжун Веймін та Чень Янь з Університету Фудань закликали до негайного припинення бойових дій і назвали вторгнення «війною, що почалася у темряві». Китайська цензура швидко прибрала згадки про лист у локальних медіа. 

Китайський програміст Ван Цзісянь, який живе в Одесі, щодня поширює відео китайською на YouTube, WeChat і Douyin. Він розповідає китайській аудиторії, що насправді відбувається в Україні. Натепер акаунти блогера вже заблокували на китайських платформах. 

Чи змінюються наративи у китайських медіа

Говорити про зміну позиції Китаю щодо російського вторгнення в Україну надто оптимістично і поки що зарано. Хоча 30 квітня агенція Xinhua випустила інтерв'ю з українським міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, у якому той жорстко розкритикував дії росії. До цього Xinhua опублікувала інтерв'ю з головою російського МЗС Сергієм Лавровим. 

Радіо «Свобода» сприймає появу інтерв'ю з Кулебою як один із сигналів, що китайська подача російського вторгнення в Україну починає поступово змінюватися. 

Але загалом китайські державні медіа не демонструють помітного повороту від меседжів російської пропаганди і продовжують підігравати рф. 

Позитивним є ось що: багаточисельні публікації свідчать, що Китай не очікував такої сили українського спротиву і настільки радикальних санкцій від Заходу, а тому утримується від рішучих дій на підтримку росії, а також приділяє більшу увагу тому, щоб застрахувати власну економіку від потенційних санкцій щодо самого Китаю (приводом до яких може стати агресія проти Тайваню, можливість якої досі не варто виключати). 

Матеріал опубліковано у співпраці з ГО «Львівський медіафорум» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (British Embassy Kyiv).

Підписуйтеся на наші соцмережі

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Realme показав Realme 13 Pro та Realme 13 Pro+

Олеся Дерзська 4 години тому

День зенітних ракетних військ Повітряних сил ЗСУ: як змінилась ППО з початком війни

Олександр Тартачний 3 липня 2024 15:30

Китай та росія розробляють аналог шахеда з дальністью 2,5 тис. км

Владислав Паливода 3 липня 2024 13:05

Акцент США на ШІ не допоможе здоровому розвитку, впевнені у Китаї

Владислав Паливода 2 липня 2024 09:42

Як Україні зупинити російські удари КАБами

Сергій Коноплицький 1 липня 2024 14:55