Тисяча уколів для рф. Що насправді дають санкції та як українці зруйнували міф про непереможну росію. Інтерв'ю з Романом Шереметою
Доки США готували шостий пакет санкцій проти росії, SPEKA поспілкувалася з одним із найкращих українських економістів та ректором American University Kyiv Романом Шереметою про те, яких втрат уже зазнав агресор через технологічні та фінансові санкції, чи наважиться Європа на нафтове ембарго та що буде останнім цвяхом у труні російської недоімперії.
Роман також пояснив, як правильно підійти до відбудови України після війни.
Які зміни принесла війна на глобальний технологічний ринок?
Одна з найбільших змін — усвідомлення, що війна вийшла за межі лише фізичного виміру. Так, є танки, ракети, жива сила, але не менш інтенсивно війна триває на інформаційному та кіберфронті. Айтівці, а особливо спеціалісти з кібербезпеки теж мають свій фронт. Згадайте, скільки атак було на Україну і на США. Якої серйозної шкоди завдають зараз атаки Anonymous на росію. Війна підсилила розуміння того, що треба мати не тільки війська з фізичною зброєю, а й з digital-зброєю.
А що станеться з айтівцями, які в рф залишилися? Вони виїжджають. Ця країна стає непридатною для життя, вони це розуміють чи не першими. Тому ми побачимо масову міграцію айтівців із росії. Статистики поки що немає, але це очевидно. Де вони осядуть, незрозуміло, але росія точно не отримуватиме прибутків від їхньої роботи.
Отже це ті три речі, які вже проявила війна: величезне значення власних кіберспеціалістів та міжнародного партнерства, диджитал-блокада рф і вихід компаній та виїзд звідти диджитал-профі.
Чи можна оцінити, яка частка світового ринку припадала на росію? Раніше говорили, що вона забирала на себе щонайменше 25% від усіх ІТ-замовлень у пострадянських країнах.
Цифра у 25% схожа на правду. Росія найбільша з усіх пострадянських країн за ВВП, за населенням, плюс вона фокусувалася на ІТ. Але реально порахувати частку доволі важко, тому що довіряти будь-якій статистиці з росії — це як слухати російську пропаганду. Вони будуть показувати все у максимально вигідному для себе світлі, навіть якщо ІТ-ринку у росії не стане. Тому не знаю, чи дізнаємося ми колись напевне, наскільки він скоротився.
Але він точно скоротиться, як і білоруський. На яку частину замовлень, які підуть з рф чи рб, може розраховувати Україна?
Як економіст кажу так: фокуса саме на Україну не буде. Тут працює ринок. Замовники, які вийдуть з росії та білорусі, шукатимуть кращі умови. А їх пропонуватимуть Індія, Китай і, звісно, Україна. Але росія згодом точно повністю вийде з гри.
Є кілька ініціатив, які українська громада розпочала у США. Вони спрямовані на максимальний розголос навколо компаній, що продовжують працювати з росією. Не хочете виходити з росії? Усі про це знатимуть. І це буде важливим чинником для компаній, бо рф токсична. Ми бачимо публічну обструкцію на адресу тих, хто залишається там. Тому відхід бізнесів буде колосальним.
Повертаючись до того, чи перехопить Україна ІТ-замовлення. Найімовірніше, в України буде пріоритетна позиція у порівнянні з Індією чи Китаєм, тому що було чимало спільних українсько-російських команд, які реалізовували певні продукти. Українські програмісти знають ці продукти, їм не потрібно багато часу, щоб розібратися із замовленням. Але все буде вирішувати ринок. Тому можна прогнозувати, що частка України на глобальному ринку ІТ-замовлень збільшиться, однак не все, що втече з рф, осяде саме у нас.
Чи вистачить спеціалістів на українському ринку, щоб «проковтнути» ці замовлення? Питання кадрів було нагальним, а під час війни і поготів.
ІТ — найгнучкіша з огляду на залучення персоналу галузь. Я знаю багато фахівців, які виїхали зі сходу, і вони вже готові до роботи чи то на заході України, чи деінде. Ба більше, я знаю тих, хто не припиняє писати код, навіть перебуваючи на службі у ЗСУ. У цьому величезна перевага ІТ, бо в агросекторі чи промисловості ти прив'язаний до місця: не можна перевезти землю, вкрай важко і довго, а іноді просто неможливо перенести завод. Усе, що треба для роботи в ІТ-секторі, — це інтернет та комп'ютер.
Чи може ринок підготуватися, адаптуватися? Звісно, але це не станеться завтра. І як вирішити проблему браку кадрів, яка була і до? Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, Мінцифри, самі компанії вже не перший рік озвучують нестачу програмістів у десятки тисяч. А тепер ще й війна додала проблем в освіті.
Тобто переваги галузі в тому, що програмісти швидко адаптуються і стають до роботи. Однак нових набрати доволі важко, бо порушився процес навчання у вишах. Який чинник врешті спрацює ефективніше? Знаєте, є такий вислів, що економісти дуже добре вміють передбачати минуле. Коли можна буде побачити дані бодай кінця року, можна буде оцінити вагу кожного чинника. А сьогодні складно сказати, чи адаптується повністю ринок.
Чи зможе український ІТ-ринок вийти хоча б на обсяги 2021-го за результатами 2022 року?
Прогноз Світового банку не надто втішний, йдеться про скорочення ВВП удвічі. Це станеться переважно через падіння промисловості та агросектору. ІТ, звісно, впаде не настільки, але я не вірю, що ми зможемо у 2022 році вийти на результати 2021-го.
Великою проблемою ІТ-компанії називають мобілізацію. Вони пропонують мобілізовувати лише певний відсоток персоналу компанії або брати ІТ-фахівців саме на кіберфронт. Який варіант вам здається оптимальним?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Це дійсно важливе питання, про яке не варто забувати. На фронт забирають з усіх галузей, і ІТ не виняток. Це вдарить по ІТ-індустрії. Якщо ми погоджуємося, що війну ведуть не тільки танками та стінгерами, а й у кібер- та інтернет-просторі, то хто може працювати у таких військах краще за айтівців? Чому б не мобілізувати їх саме до кібервійськ? Я б активно доносив цю ідею владітит, хто розробляє оборонну та мобілізаційну політику.
Адже коли ми мобілізуємо лікарів, вони працюють саме у лікарнях, у них в руках скальпелі, а не автомати. Так само й айтівець з автоматом — не завжди оптимальне використання його навичок у захисті держави.
Звісно, треба уникнути перекосу, щоб не виникло упередженого ставлення до галузі в суспільстві. Адже йдеться саме про конкурентну перевагу, якщо говорити мовою економіки. Те саме з інженерами та науковцями. Вони мають розробляти оборонні технології, так вони захистять Україну набагато краще. Буду радий, якщо такий підхід вдасться закріпити законодавчо.
Як би ви оцінили успіхи війни на кіберфронті?
Про кібервійну, на жаль, значно менше говорять, ніж про фізичну. Тому не так часто вдається почути об'єктивний аналіз того, що відбувається. Єдине, про що можна системно почути з технологічного сектору, це про аналіз ефективності дронів як нового виду озброєнь.
Вони стали відкриттям цієї війни, про що багато говорять військові експерти. А от про величезні масиви даних, які аналізувалися, щоб Україна могла правильно вибудовувати свою оборону, говорять недостатньо. Подивіться принаймні на перший місяць війни: застряглі колони, підірвані мости, проблеми із забезпеченням росіян, українська армія дуже ефективно зупиняла ворога, майже не ведучи лобові бої. І все це завдяки прекрасній аналітичній роботі, терабайтам даних про наступ, рель'єф, знімкам супутників, які збирали, обробляли і координували із софтом у дронах… Переконаний, що залучена серйозна ІТ-платформа.
Звичайно, ми знаємо про війну, що веде Anonymous, але ми ще не побачили результатів оброблення всіх тих колосальних масивів даних, які вони зламують і викладають. Нам важко оцінити непрямий вплив від їхніх атак, наприклад, на телебачення.
Це ж прекрасно, коли росіяни вмикають телевізор і чують український гімн. Як оцінити внесок цього кроку в перемогу? Важко сказати, але деструктивний вплив на суспільство в рф такі акції точно мають.
У цій війні зруйнували міф не лише про російську армію, а й про російських хакерів.
Основний інформаційний посил іде все-таки у просторі війни. І тут міф про російську армію, звісно, зламали назавжди. Усі погрози росії напасти на країни Балтії, на Фінляндію лише пропаганда. Якщо росія не змогла серйозно просунутися в Україні, то як вона може воювати з НАТО? Тож одне з головних наших досягнень у цій війні те, що ми показали, наскільки слабкою є росія.
Щодо хакерів, то я очікував від росіян набагато серйознішої деструкції. Боявся, що вони дійсно будуть валити наші системи. Але в результаті росія від хакерських атак постраждала набагато більше, ніж ми. Звісно, допомогло те, що весь світ працює на Україну і з Україною.
А отримала у відповідь колосальну кількість даних, литих у відкритий доступ. Ми маємо дані про військових у Бучі, Ірпені, Гостомелі та інших містах України. Усе це пізніше стане доказами в Гаазі.
Повернемося до виходу компаній з рф. Одні експерти вважають, що вихід кожної компанії — один із тисячі уколів, який знекровлює росію та руйнує ланцюги постачань. У інших протилежна думка: все це марно доки нема нафтового ембарго.
Дуже важливим у війні з росією було саме обмеження їх у сфері технологій. Росія не виробляє чипи, а без них вони не зможуть виробляти ракети. Якийсь час будуть шукати заміну, але деструкція ланцюгів постачання неминуча.
Вода камінь точить: санкції розраховані на певний час, їхній ефект не може бути миттєвим. Проте ми вже бачимо, що санкції ведуть росію до оголошення дефолту. Вона неминуче стане державою-банкрутом. У неї трохи вистачить запасів, але золотовалютні резерви тануть щодня і щогодини.
Через санкції росію відкине на 15-20 років назад у технологічному плані. —Щодо нафтового та газового ембарго США вже зробили свої кроки, але вони мають власні резерви і не були основним клієнтом росії. Набагато важливіше, щоб це зробила Європа, насамперед Німеччина, де понад 30% споживання —це російський газ. Нафтове ембарго росія відчула б одразу, це допомогло б зупинити війну швидше.
Які шанси на впровадження нафтового ембарго?
Після Бучі, Ірпеня, Краматорська, Маріуполя світ нарешті готовий визначити: це кривава нафта, а це ні. Багато країн це вже зробили. Решта тільки готується відхреститися від російської нафти. Думаю, це відбудеться досить швидко. Європа розуміє, що це дорого коштуватиме. Але так само розуміє і те, наскільки жорстока росія зі своїми імперськими амбіціями. Європейці хочуть зробити цей перехід досить плавно, щоб уникнути зупинки цілих індустрій. І їх можна зрозуміти. Але кожен день зволікання — це нові смерті українських дітей і жінок. Це ще одна потенційна Буча.
Ембарго впровадять, але важливо зупинити також і вторинний ринок. Заборонити прямий продаж нафти з росії не складно, але вона зможе продавати нафту країнам, які не бояться санкцій, перепродавати на чорному ринку чи через офшорні компанії. Дуже важливо, щоб ми навчилися відстежувати махінації. Перекриття цих лазівок, на мою думку, також важливе завдання, як і ембарго, бо саме воно може стати останнім цвяхом у труні росії.
Які це країни? Адже навіть Китай зараз заморожує інвестиції в росію.
Це може бути Сирія, Іран, Саудівська Аравія. Китай справді боїться американських санкцій, бо для них ринки США та Європи важливіші за російський. А от ті, хто вже під санкціями, можуть піти на співпрацю з рф.
Росія зараз посилює пропаганду в Азії та Африці. Чи спрацює це для них економічно?
Пропаганда, на жаль, працює. RT, яка донедавна працювала у всіх європейських країнах, завдала великої шкоди навіть Європі та США. Через це вони цензурують російські державні медіа. Західний світ з цим бореться, так само треба буде допомогти Азії та Африці.
Сьогодні росії менше вдається впливати: навіть у Китаї показують кадри з Бучі. Не надто наголошують, що це звірства росії, але ці кадри вже є. Пропаганда могла б допомогти росії в Раді з прав людини ООН, але її звідти вигнали.
Навіть якщо пропаганда матиме успіхи, що це дасть росії? Їй нічого запропонувати світові, крім нафти і газу. Навіть на африканському ринку люди хочуть купувати айфон і кадилак, а не жигулі.
Як сказав колись Джон Маккейн, росія — це бензоколонка, що маскується під державу. Ця цитата повністю відображає суть російської імперії.
Які можливості втрачає росія через санкції?
У росії немає запчастин, жодних. ВПК, техніка — все побудовано на імпортних деталях. Це надзвичайно важливо в умовах війни на виснаження: технологічні обмеження зрештою спричинять зупинку виробництва ракет у росії.
Також важливо, що фондового ринку там теж тепер не існує. Акції компаній, що торгувалися на тій самій Лондонській біржі, знецінилися.
Постраждала і банківська система. Потрібно відключити всі банки росії від SWIFT, тоді ми матимемо готовий коктейль для остаточного розвалу росії.
Що потрібно для відбудови економіки України після завершення війни?
По-перше, дуже важливо через світові суди забрати всі заморожені кошти росії, зокрема $500 млрд золотовалютних резервів. Це треба відсудити як репарації. Росія з цим ніколи не погодиться, але її ніхто не питатиме. По-друге, потрібно буде долучити конкретні країни до відбудови конкретних регіонів України. По-третє, потрібен своєрідний план Маршалла, щоб стимулювати західний капітал заходити в Україну. По-четверте, прийняти Україну у європейську економічну систему.
Ми маємо створити дорожню мапу відбудови, яка дозволить якомога швидше відновити Україну. Я переконаний, що після перемоги над росією Україна стане сильнішою як країна і як економіка.
