«Щойно ви отримаєте F-16, ви виграєте війну». Інтервʼю з президентом Mars Society Робертом Зубріном

Аерокосмічний інженер та президент Mars Society Роберт Зубрін приїхав до Києва у червні 2023 року, щоб підтримати Україну на науковій конференції Inscience.

Зубрін, легенда космічних досліджень і теоретик колонізації Марсу, а також експрацівник Lockheed Martin, поговорив зі SPEKA за лаштунками конференції про те, як Україна надихнула світ на боротьбу, коли ми нарешті отримаємо винищувачі F-16, та чому підрив труб Північного потоку був необхідним для звільнення Європи від російького впливу. 

Яку роль сучасні технології грають – і ще зіграють – у війні з російським агресором? 

Технології вже мали визначальний вплив на те, що відбувається на полі бою. Саме сучасні технології дозволили змістити баланс сил між росією, яка суттєво переважає кількісно, та Україною. Я говорю про космічні технології, засоби космічної розвідки, космічні системи зв’язку та високоточну зброю, зокрема, знамениті системи HIMARS. Хай російська артилерія має в десять разів більше снарядів, українська артилерія має у двадцять разів більше влучань – і саме завдяки космічним системам розвідки та наведення.

Уточню: так, Сполучені Штати мали схожі ресурси і під час війни з Іраком, але тоді у них не було потреби. Ми б перемогли Саддама Хусейна і без космічних ресурсів. 

Зараз ми бачимо переважаючу живу силу та кількість техніки з одного боку і технології з іншого. Звісно, це американські технології, але саме українці змогли підвищити ефективність систем Patriot настільки, щоб збити гіперзвукову ракету «Кинджал» – хоча Петріоти не були на це розраховані. Це один з невеликих, але важливих прикладів, як українська креативність міняє хід війни. 

Що більше у світі креативних країн, що більше інновацій, то краще для нас усіх. 

На початку цього конфлікту адміністрація Байдена ухвалила принаймні одне правильне рішення, на яке свого часу, як не жахливо, не наважилася адміністрація Обами – вони надали Україні розвіддані і попередили вас про напад росії. 

Ми не знаємо точно, наскільки Україна зрозуміла і використала цю інформацію. У багатьох місцях це вам допомогло, ви змогли втримати стрій, хоча на півдні, звісно, все вийшло гірше. 

А от чого вони не зробили – це не надали вам серйозної зброї до вторгнення. Це була не лише моральна помилка, але й надзвичайна дурість: ми напевне знали, що росіяни планують напасти, і все ж знайшлися люди, які казали «не надсилайте Україні зброю, не провокуйте росіян». Як можна спровокувати того, хто і так планує напасти? Ми мали б надати вам озброєння ще до вторгнення. 

Коли росіяни все одно напали, це дискредитувало тих, хто вмовляв їх не провокувати. Баланс в адміністрації президента змістився, і тоді в Україну поїхали Стінгери, Джавеліни, потім NASAMS та HIMARS, а тепер мова йде вже про F-16. 

Поєднайте перевагу у космосі і перевагу у повітрі, і ви переможете. 

Як ви гадаєте, як скоро Україна може отримати F-16? У нас вже є коаліція винищувачів, але досі немає ані точної цифри, скільки F-16 ми отримаємо, ні можливих дат їхнього прибуття. 

Ви отримаєте F-16. Вже за рік Україна матиме велику кількість F-16 і нарешті матиме в перевагу в повітрі. Тоді росіяни не зможуть вас стримувати. 

Цей процес займає більше часу, ніж мав би. Ми мали б почати тренувати ваших пілотів на F-16 ще у лютому 2022 року, навіть попри те, що рішення про їх передачу ще не було. Це було б дуже логічно з військової точки зору. 

Але, на жаль, це процес, і великою мірою процес саме психологічний. Памʼятаєте сцену з фільму «Касабланка», яку я згадував у своїй промові? 

У цій сцені ми бачимо клуб під час Другої світової та окупації Франції, наповнений, насправді, загубленими душами. Німецькі офіцери підспівують своїй музиці, а французи в клубі, попри огиду, терплять це і нічого не роблять. Тоді заходеть Віктор Лазло, повстанець, і каже: заграйте мені «Марсельєзу», державний гімн Франції. І французи оживають та виганяють німців. Лазло надихає, оживляє їх. 

Так само й Україна оживила тих, хто втратив волю. Адже перед російським вторгненням в Україну адміністрація Байдена вивела американські війська з Афганістану. Вони фактично віддали понад 20 млн афганських жінок та дівчат на поталу Талібану. 

Нам казали: «Як ви можете виступати за те, щоб залишити там наші війська, хіба ви не знаєте, що минулого року в Афганістані двоє людей загинуло, защищаючи нашу базу там?». Але це означає, що ми не готові понести кілька втрат, які запобігли б катастрофі. 

Іншими словами, не бажаємо ризикувати і захищати фундаментальні людські цінності. Саме тому, на мою думку, на початку значна частина адміністрації Байдена не хотіла давати Україні зброю. Бо вони вважали, що ви одразу складете цю зброю.

А замість цього вони побачили людей, готових боротися за своє, за фундаментальні людські цінності. Вони побачили, що це можливо. Ви нагадали нам про цінності, про які ми забули, про те, якими ми самі колись були. Так само, як Лазло французам у «Касабланці». 

Можна зрозуміти, чому люди, які втекли від талібів, скептично ставились до ідеї, що хтось російською армією, набагато більш грізною, ніж Талібан. Та ще й з набагато меншими ресурсами, ніж мали ми, американці. 

Але ви боретеся. І ми згадали, що колись теж це вміли – знаєте, мій дядько брав участь у висадці в Нормандії. Згадали американці, згадали європейці. Згадувати не знадобилося лише полякам, вони і так завжди були з вами і розуміли, що таке росія. 

Звісно, адже і їх росія атакувала і окупувала не раз і не двічі. 

І це попри те, що росія завжди намагалася розсварити Україну та Польщу, це була її політика – «розділяй і володарюй». Це бачила Україна, бачили Польща та країни Балтії, а тепер побачили навіть німці та французи. І зараз навіть такі люди, як [німецький канцлер – Ред.] Олаф Шольц роблять заяви, які ще рік тому було складно уявити. 

Мені шкода, що так було. Але думаю, зараз навіть ці люди дещо зрозуміли і принаймні частково звільнилися від залежності від росії. Власне, їх міг звільнити той, хто підірвав трубопровід Північного потоку. До речі, я ще у кінці 2021 – на початку 2022 в статті для Kyiv Post писав: та підірвіть хтось той довбаний трубопровід. 

Я не знаю, хто зрештою це зробив. 

Це могла бути Україна, могли бути поляки, могли бути британці. Навряд це були американці, на жаль. Мені хотілося б думати, що це німецькі борці за свободу, які хочуть звільнити свою країну від російського панування. Власне, саме вони виграли від цього найбільше. Але в будь-якому випадку зупитити Північний потік було необхідно.

Хоча насправді вони зупинили свою власну атомну промисловість, щоб росія отримувала більше грошей від Німеччини. Вони закривали атомні електростанції не тому, що боялися цунамі в Німеччині. Це було зроблено для того, щоб створити фінансову опору для режиму Путіна і його воєнної машини. Ось на що пішли всі ці гроші.