«Байки з калідору» з Євгеном Дубогризом: про економіку росії та України
SPEKA поспілкувалась із банківським експертом та фінансистом CASE Ukraine. Поговорили про сценарії подальшого розвитку України, про те, чому вистояла банківська система, який зараз пульс економіки та що буде у наших кишенях наприкінці року. Відеовипуск можна переглянути за посиланням. Але для тих, кому зручніше читати — нижче наводимо ключові тези розмови.
Останній дефолт у росії
Для них це не страшно, але вони про нього почують і понесуться у банки знімати гроші. Нас може тішити лише потенційна паніка. Усе погане, що могло статися з російською економікою, вже сталося через санкції.
Чому «крєпнєт» рубль
В СРСР теж був курс 1 долар за 60 копійок, а насправді давали 10 рублів, а то й більше. У них немає ринку, тому нема з чим порівнювати. Курс затверджують директивно, ніхто не знає справжню вартість валюти в рф.
У росії експорт не впав, а імпорт сильно падає. Росія, звісно вмирає, але дуже повільно. Декілька речей у неї не закінчаться ніколи: енергоносії, робоча сила, гроші (бо вони їх друкують) та їжа. Це ми маємо розуміти, коли воюємо з росією. Ми можемо продовжувати тактику дрібних порізів, але якщо динозавра (нафту й газ) не завалили одразу, то тепер це буде надто складно зробити. Тому швидко ми не виграємо, якщо зважати на стан української економіки.
Який зараз пульс української економіки
Пульс економіки нормальний. Бізнес уже оговтався, триває релокація, навіть кредитування відновилося. Він нормальний, якщо треба йти, але нам треба бігти, причому марафонську дистанцію. А для цього нам пульсу, тобто грошей, не вистачає. Щоб воювати, нам потрібно $8-9 млрд на місяць. Якщо зберемо податками $3 млрд, то буде вау. Ще мільярд можемо «наколядувати» у банках за ОВДП.
Решту можемо отримати за кордоном або їх має надрукувати Нацбанк. От зараз він їх друкує.
А друк грошей — це як кровопускання. Ми знекровлюємо економіку, бо зростає інфляція. І саме слово погано сприймається, бо усі автоматично починають піднімати ціни.
Чи правильним є повернення мит і податків
Підписуйтеся на наші соцмережі
Залежить для кого звісно. Наприклад, повернення податків на імпорт, на мою думку, правильне. Бо на наші товари є ПДВ, а на імпортні не було. Щодо мит та акцизів — не дуже. Бо їх однаково сплачує кінцевий споживач, до того ж це небагато додає бюджету. Зрештою, ми все-таки йдемо в ЄС і нам доведеться їх рано чи пізно скасовувати або уніфіковувати.
Як впливає облікова ставка на вміст наших кишень
Облікова ставка — це вартість грошей в економіці. Якщо облікова ставка 25%, це означає, що якщо їх нікуди не вкласти, а просто тримати у кишені, вони знеціняться за рік на чверть.
Що роблять люди, якщо облікова ставка висока? Вони намагаються їх кудись вкласти. У нас, правду кажучи, інвестувати нема куди, хіба що у депозити та ОВДП. Якщо ви не розбираєтесь у ринках акцій, золота або криптовалютах, то краще там не інвестувати, бо ви втратите.
Про стійкість банківської системи
У мене третина накопичень у облігаціях і дві третини на депозитах у банках. Перші два тижні люди забирали гроші, а потім понесли їх назад. Від початку року у нас +22% приплив коштів населення до банків. Звичайно, там багато зарплат військових та інших виплат, але все-таки люди воліють зберігати кошти у банках.
Банківська система не впала з початком війни з кількох причин. Одразу відреагував Нацбанк. В нього був план. Він тимчасово заборонив всі транскордонні операції з валютою та всередині країни. Люди пішли у банки від початку нападу, помітили, що гроші їм дають, і тому поступово заспокоїлися.
Крім того, дуже добре працювала інфраструктура та система платежів, яка дозволяє банкам між собою переганяти гроші. Ми, здається, єдина країна в Європі, в якій система електронних платежів працює 23 години 7 днів на тиждень. Наприклад, Німеччині це 7 годин 5 днів на тиждень.
Валютна політика Нацбанку
Скажу неприємні речі. Під час війни вільний рух капіталів неможливий. Ми як демон Максвелла: одні молекули впускаємо, а інші не випускаємо. Ми впускаємо всю валюту, але не випускаємо, бо вона нам потрібна для критичних операцій, закупівлі бронежилетів та, звісно, зброї.
По-друге, усім хочеться жити у мирний час. Щоб було як раніше: змінний курс, арбітраж, можливість купувати акції Apple, виводити їх. Але у нас війна.
Деякі речі у мирний час здаються недоречними. Наприклад, два курси. Але це ще досить слабкі обмеження як для війни. Це такий податок на валюту, скажімо так. І дякувати Богові, ЗСУ та Нацбанку, що він у нас ще маленький.
Криптовалюта
МВФ вважає, що крипта — це не валюта. Вона занадто мінлива і ризикована для загальних інвестицій, тому у неї відсутні ознаки валюти. Схожа позиція у НБУ, що ми ще не можемо визнати це валютою. І я погоджуюся.
Уявіть, що у нас її визнали. Триває війна, гривня помірно, але дешевшає. Накопичення людей втрачають 40% через світову кризу в крипті. Що було б? Майдан попри війну, президента у відставку, прем'єра у відставку, компенсуйте нам падіння біткоїна.
Як говорив Воренн Баффет: «Ніколи не інвестуйте у те, на чому ви не розумієтеся». Це універсальна порада.
Тому наразі крипта не є валютою, її узаконили лише в кількох країнах, наприклад, у Сальвадорі, і у межах пілотних проєктів. Нам ще зарано.
Скільки знадобиться часу для відновлення економіки
Так, як було, вже не буде. Можливо, гірше, але маю надію, що краще. У нас зараз є три сценарії. Перший — ми відкидаємо росію на кордони 1991 року або 24 лютого 2022-го. І ми живемо, працюємо, але до нас щодня щось прилітає. Причому невідомо куди. Це сценарій Ізраїлю.
Другий — нам доведеться змиритися з тим, що у нас відкусили ще частину території. І сценарій третій — ми відтісняємо росію, її немає. Там болото і багато старих нових держав, а ми живемо і розвиваємося. Залежно від сценарію ми плануємо, коли і що відновлюємо.
Кожен сценарій різний. Якщо втратимо ще більше території, ми ніколи не відновимося. У ізраїльському форматі потрібно 8-10 років. У сценарії, де росії не буде, у нас буде стільки інвестицій, що всі до нас проситимуться. Бо це буде вільна країна з класним податковим режимом, якій дають купу грошей на відбудову. Єдиний ризик — відбиватися від інфоциган та шахраїв, які хочуть ці гроші роздерибанити.
