На що здатен штучний інтелект у miltech та як працюватиме акселератор Міноборони. Розповідає Сергій Корж
Напередодні першого iForum від початку повномасштабної війни SPEKA поспілкувалася з Сергієм Коржем, багаторічним керівником напряму інтернет-технологій iForum. Сергій — власник бізнесу Korzh.com, від березня 2022 року служить у Збройних силах України, а тепер також працює у miltech-акселераторі Міноборони.
Сергій розповів SPEKA, що цього року напряму інтернет-технологій на iForum не буде, а фокусом конференції стануть ШІ та miltech.
Якщо miltech буде більш виставковий, а компанії демонструватимуть власні розробки, то ШІ-напрям буде заточеним на використання у бізнесі. «У попередні роки ШІ зазвичай потрапляв до мого напряму, інтернет-технологій. Зазвичай це було окреме відділення чи секція в його межах», — згадує він.
Наскільки активно зараз стежите за розвитком ШІ-інструментів, чим уже встигли покористуватися?
Саме зараз проходжу курс з computer vision і планую дещо з цих інструментів застосувати для miltech-рішень. Але, без сумніву, за штучним інтелектом майбутнє, адже він дозволяє виключити людський чинник для цілої низки рішень. До прикладу, наведення на ті ж шахеди можна забезпечити за допомогою ШІ, і це рішення буде працювати 24/7, відстежувати та класифікувати цілі, а потім самостійно вражати їх.
Адже пересічна людина при слові ШІ уявляє собі картинку з sci-fi фільмів: термінаторів або умовний general AI, що має власну волю і свідомість. Насправді зараз ШІ здатен виконувати лише прикладні завдання.
Звісно, зараз ми можемо говорити лише про вузький ШІ — general AI досі не існує.
Одне з основних завдань, яке зараз вирішує штучний інтелект, а саме machine learning, це завдання класифікації. ШІ отримує набір даних, на основі яких визначає, шахед це летить, літак чи птах.
ШІ може аналізувати як візуальну, так і звукову інформацію, зокрема, визначати, що стріляє: гаубиця, міномети, гради чи стрілецька зброя. І вже потім, коли ти зрозумів, що це за обʼєкт, система вирішує, як реагувати: чим краще стріляти, чи варто ухилятися тощо.
У нещодавньому інтервʼю SPEKA фаундер iForum Олександр Ольшанський сказав, що miltech уже декілька разів намагалися додати до програми форуму, але він не дуже добре заходив. Чому, як думаєте? Адже нагальна потреба у military-технологіях зʼявилася у нас ще 2014 року.
Важко сказати. Можливо, тоді цю потребу не всі осягнули, адже у 2014 році не всі відчули, що у нас війна. Тож і зацікавленість у суто military-проєктах була не такою великою.
Історія розробок у військовій сфері передбачає отримання замовлень від держави: це не стартап, у якому ти можеш провести seed-раунд, потім А, В, С, IPO — і ти вже єдиноріг та коштуєш мільярд. У стартап-історії ти не завʼязаний на одного замовника, у miltech все інакше: все залежить від того, візьме твою розробку Міноборони чи вона вже їм не потрібна.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Звісно, у нас всі думають, що державні замовлення — це велика корупція. І часто-густо так і є. Але зараз багато що змінюється. Багато стартапів з очевидних причин пішли у miltech. У нас зʼявилися два державні, можна сказати, акселератора: miltech-платформа від міноборони та Brave1.
Ось тут цікаве питання. Дві miltech-платформи зʼявляються з невеликим розривом. У чому принципова різниця між ними?
Одна називається кластером, інша акселератором. Класичний акселератор у стартап-індустрії — це організація, що обирає команди та проєкти, яким надає свою експертизу чи кошти, бере за це частку у проєкті, а потім доводить стартап до певного рівня, щоб отримати прибуток з цієї частки.
Існує формальна процедура: приходить виробник з якимось новим виробом, дроном чи снарядом. І перед тим, як він зʼявиться на озброєнні, він має пройти формальну процедуру — сертифікацію. Раніше цей процес тривав півтора-два роки, а зараз, завдяки людям, які працюють у нашому акселераторі, він має скоротитися до 40-45 днів.
А от Brave 1 — це саме акселератор у класичному розумінні, який відбирає проєкти, шукає для них фінансування, доводить їх до певного ступеня готовності. Потім ці проєкти проходять процедуру взяття на озброєння, але через загальну схему.
Brave 1 не займається цією процедурою, та й не може, бо, згідно з законодавством, це компетенція Міноборони.
Як вирішують, які дрони закуповувати для ЗСУ?
Коли проєкт проходить сертифікацію, для потрапляння на озброєння потрібно, щоб Генштаб потребував дронів, що виконують саме такі функції або мають відповідні характеристики.
Ну і ви ж самі розумієте, на москву щось долітає, на Старокримський щось долітає. Тобто дрони закупають, але не про всі закупівлі можна говорити відкрито.
Скільки людей зараз працюють в акселераторі Міноборони?
Зараз у нас немає окремої команди, більшість поєднують роботу в Міноборони або службу з роботою в акселераторі. Зокрема, я зараз тут не працюю, а перебуваю на службі, бо мобілізований, і мене перевели сюди. Хлопці, які працюють над сайтом акселератора, також мобілізовані.
Як зараз працює подання заявок до вашого акселератора?
Заявка потрапляє до ERP-системи, а потім ця система дозволяє графічно відобразити процес і усі етапи проходження сертифікації, щоб ми бачили, на якому етапі проєкт і де сталася затримка, якщо така є.
Згодом буде підключена реєстрація через iGov.ua. Технічно там все вже готово, але потрібно все узгодити на офіційному рівні.
40-45 днів для проходження процедури — це фінальна мета. Чи є сподівання згодом іще пришвидшити процес?
Будемо дивитись, не можу зараз сказати. Коли у нас пройдуть сертифікацію 10, 20, 30 проєктів і ми матимемо аналітику, що покаже, які у нас є блоки та перепони, ми побачимо, чи можна ще щось покращити і пришвидшити, наприклад, десь замінити звичайний підпис на електронний абощо.
Скільки часу пішло на розроблення ERP-системи?
Ми взяли готову ERP-систему, яка має значні можливості для розширення: можна, по суті, дописувати потрібні елементи дуже швидко, з мінімальними зусиллями. Вони дописали купу своїх додаткових модулів, які ми використовуємо.
Які miltech-напрями, на вашу думку, будуть у найближчі 3-5 років найбільш перспективними?
Я вважаю, що поєднання дронів та штучного інтелекту — це найбільш перспективна штука. В якому плані? Наприклад, зараз основна проблема з дронами — їх гасять за допомогою РЕБ, розриваючи звʼязок між оператором та дроном.
А якщо ми вилучимо зі схеми цей канал звʼязку, дрон зможе вирішувати самостійно, проблема зникне сама собою. Мапу ми завантажуємо у дрон, він камерою фіксує своє місцерозташування та порівнює з нею. Так він без GPS та звʼязку з оператором виконує поставлене завдання. Усі технології, потріні для цього, уже існують, потрібно лише правильно поєднати їх.
Трохи нагадує «Сторожових птахів» Шеклі.
Шеклі — один з моїх улюблених авторів, але я не розумію, чому у цій повісті просто не зробили рубильник, який вимикав би цих птахів, а почали створювати інших птахів, що вийшли з-під контролю людей.
Мабуть, зараз надання дрону змоги самостійно вирішувати вбити противника не технічна, а радше етична проблема.
На мою думку, вона саме технічна — як зробити максимально точним розпізнавання «свій-чужий». Щоб дрон не атакував ваш РЕБ або інший дружній дрон.
А етичні проблеми зараз не на часі. Бо доки ми будемо перейматися тим, щоб бути етичними щодо супротивника, нас просто вбʼють.
Інтерв’ю підготовили за сприяння команди iForum. IForum — це щорічна конференція, яка об’єднує інвесторів, керівників корпорацій, розробників, маркетологів, економістів, представників ІТ-індустрії та креаторів для пошуку шляхів розвитку та ідей. iForum існує 13 років та проходить у форматі одночасних доповідей нон-стоп. Цього року він відбудеться 10 серпня у Міжнародному виставковому центрі у Києві.
