Чи дійсно гроші ходять за пацієнтом та як відновити систему охорони здоров'я після перемоги

Після більш ніж двох десятиліть невдалих спроб зберегти залишки системи Семашка, у 2017 році Україна нарешті почала проводити серйозні реформи в галузі охорони здоров'я. Брутальна та неcпровокована повномасштабна російська агресія 24 лютого 2022 року створила великі ризики для України та її системи охорони здоров'я. Старший економіст Kyiv School of Economics Максим Обрізан та «Вокс Україна» розбиралися, якими мають бути пріоритети політики в галузі охорони здоров'я після перемоги України.

Медреформи: значний прогрес після десятиліть застою

З ухваленням законів про розбудову нової пацієнт-орієнтованої системи охорони здоров'я та впровадженням нового принципу фінансування охорони здоров'я («гроші йдуть за пацієнтом«) було проведено низку реформ з кінця 2017 року. Пацієнти отримали законне право підписувати декларацію з обраним сімейним лікарем незалежно від місця своєї реєстрації.

Оскільки натепер зарплата лікарів залежить від кількості підписаних декларацій, вони мають потужні стимули робити все для того, щоб пацієнти були задоволені їхніми послугами. До того ж держава забезпечує відшкодування вартості ліків («доступні ліки«) за серцево-судинних захворюваннях, астмі та діабеті 2-го типу. Відзначену міжнародними нагородами електронну систему публічних закупівель ProZorro запровадили з метою зниження втрат, що становили $2 млрд з бюджету держзакупівель в $11 млрд на рік. Децентралізація та президентська програма »Велике будівництво« надали додаткові ресурси для будівництва та реконструкції 33 лікарень, 132 відділень швидкої допомоги та 237 сільських амбулаторій в останній мирний 2021 рік.

Втім, навіть після початку реформ витрати на охорону здоров'я з кишень пацієнтів продовжували зростати, сягнувши до 2019 року 51%, що є найвищою часткою порівняно з сусідніми країнами Східної Європи. Це на 15 відсоткових пунктів вище, ніж другий за розмірами показник у Молдові (36%), і більш ніж у два з половиною рази вище, ніж у Словаччині (лише 19%). Фактично пацієнти в Україні покривають із власної кишені більше половини витрат на охорону здоров'я, що серйозно підриває їхнє фінансове становище та обмежує доступ до медичної допомоги нужденним пацієнтам.

Охорона здоров'я в Україні під час війни

Ці відносно успішні реформи були брутально перервані неспровокованою повномасштабною агресією росії 24 лютого 2022 року. У період з 24 лютого до 3 вересня Система спостереження ВООЗ за нападами на медустанови задокументувала 503 напади на систему медичної допомоги, унаслідок яких 129 людей отримали поранення та 100 загинули. Ці напади включають:

Однак навіть ці великі цифри можуть виявитися надто оптимістичними, оскільки наразі неможливо точно оцінити ситуацію на окупованих територіях.

Міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко в інтерв'ю «РБК-Україна»  від 18 серпня 2022 року заявив, що постраждали 906 закладів охорони здоров'я, з яких 123 повністю зруйновані. Тож кількість повністю зруйнованих об'єктів майже у чотири рази перевищує загальну кількість лікарень, побудованих і реконструйованих у 2021 році! За підрахунками аналітичного центру KSE Institute, загальна вартість збитків, завданих українській системі охорони здоров'я, сягнула $1,6 млрд.

З огляду на розмір шкоди, завданої закладам охорони здоров'я, на відбудову пошкоджених установ можуть знадобитися роки, особливо на тимчасово окупованих територіях. Позитивним є те, що будівництво нових об'єктів з нуля може допомогти уникнути недоліків системи Семашка завдяки залученню найкращого світового досвіду і технологій.

Виклики та можливості для відновлення системи охорони здоров'я в Україні

Питання на мільйон доларів: як відновити українську систему охорони здоров'я після перемоги? Нещодавня доповідь Всесвітньої організації охорони здоров'я містить низку практичних рекомендацій для України. Деякі рекомендації безпосередньо пов'язані з поточним перебігом війни та включають серед іншого необхідність інтегрувати надання гуманітарної допомоги з наданням первинних послуг закладами охорони здоров'я; забезпечити модульне навчання медпрацівників за програмами для потреб воєнного часу (ментальне здоров'я, сексуальне насильство та фізична реабілітація); проводити критично важливі короткострокові ремонти у лікарнях з підвищенням рівня енергоефективності.

Інші рекомендації є більш довгостроковими, але ми маємо думати про них уже зараз. Однією з найгостріших проблем є брак медичного персоналу. За словами чинного міністра Віктора Ляшка, станом на 15 червня 2022 року з країни виїхали лише 0,5% медичних працівників (2273 лікарів та медсестер/-братів). Однак в Україні бракувало лікарів ще до війни. За словами Максима Степанова, тодішнього міністра охорони здоров'я, у розпал пандемії коронавірусної хвороби у серпні 2020 року нараховувалося 24 700 вакантних позицій для лікарів (зокрема 8000 у сільській місцевості). Доповідь ВООЗ рекомендує залучати медпрацівників і готуватися до їхнього повернення, а також розробити цифровий реєстр медичних працівників.

Попит на медичні послуги суттєво змінився у різних регіонах України з огляду на те, що третина українців була змушена покинути свої домівки з початком повномасштабної війни, що є найбільшою кризою переміщення людей у світі. 7 мільйонів українців стали внутрішньо переміщеними особами (ВПО), тоді як по всій Європі зафіксовано 7 мільйонів біженців з України. Внаслідок війни 27% населення та 32% ВПО мають когось у домогосподарстві, хто припинив вживати призначені їм ліки. До 30% ВПО мають проблеми з доступом до медичної допомоги порівняно з лише 9% населення загалом. Оскільки ВПО та біженці починають повертатися, важливо відновити та розширити надання послуг первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) під час переходу від надання гуманітарної допомоги (де це актуально), паралельно покращуючи доступ до фармацевтичних препаратів, травматологічної, невідкладної допомоги та нагляду за громадським здоров'ям.

Ще задовго до війни 2022 року Україна мала найнижчу частку витрат на охорону здоров'я у загальних державних витратах порівняно з країнами Східної Європи. Ба більше, частка охорони здоров'я у державних видатках стабільно знижувалася (з 8,97% у 2016-му до 7,67% у 2019-му). Звісно, звіт ВООЗ заохочує Україну надалі не зменшувати пріоритетність охорони здоров'я у державних видатках навіть попри війну. Вже запустили доволі багато ініціатив із залучення фінансування охорони здоров'я під час війни, наприклад, Multi-Donor Trust Fund та Ukraine Humanitarian Fund.