Відбудова України: з чого починати, де взяти гроші, чи допоможуть російські активи. Частина друга
Німецький фонд Маршалла (GMF) розробив свій план відновлення України. SPEKA вивчила звіт GMF та розповідає про бачення цього фонду щодо відбудови України. У першій частині матеріалу ми розповідали про рекомендації фонду щодо розподілу фінансування, архітектуру інституції та реакцію уряду. У другій частині йдеться про те, що планують відбудовувати насамперед, де брати гроші, чи вдасться скористатися замороженими російськими рахунками та які вимоги має виконати влада для траншів.
Що рекомендують відбудовувати одразу
GMF вважає, що відновлювати деякі об'єкти потрібно ще до закінчення війни, особливо інфраструктурні. На його переконання, перезапуск зруйнованої економіки буде набагато складнішим та витратнішим, ніж допомога під час війни. Особливо важливим є відновлення енергетичних мереж, зв'язку, доріг, залізниці, портів та лікарень. Також фонд наголошує, що донори мають великий досвід у вирішенні таких проблем, адже вони схожі на роботу із наслідками стихійних лих. Хоча будівництво бажане на заході України, де відносно безпечніше, автори дослідження стверджують, що спокійних місць в Україні немає.
Ніхто достеменно не знає, скільки коштуватиме відбудова
Відмінність теперішньої ситуації від плану Маршалла у тому, що його почали впроваджувати після завершення війни. В Україні вона досі триває, тому будь-які плани дуже приблизні та неостаточні.
Зрозумілішими є короткострокові фінансові потреби України. Їй бракує $60 млрд, якщо війна триватиме ще рік. Більшу частину цього дефіциту мають покрити країни-донори та міжнародні фінансові установи протягом наступних 12-18 місяців.
За даними Київської школи економіки, росіяни станом на серпень 2022 року завдали збитків інфраструктурі на $108,3 млрд, з яких понад третина — зруйновані оселі мільйона сімей.
Грантові гроші у пріоритеті
Підписуйтеся на наші соцмережі
Відбудову базової інфраструктури зараз переважно фінансують українці. Але ці проєкти потребують фінансування на основі грантів і їх не можна втілити за кредитуванням на комерційних умовах або навіть на пільгових. Деякі кредитори України продовжили термін погашення зовнішнього боргу, який уже дорівнює 60% довоєнного ВВП. Тому GMF вважає, що фінансування відновлення має бути доступним у вигляді грантів.
«Страхування війни» для приватних інвестицій
Навіть якщо вогонь припиниться, відновлення України почнеться у нестабільному середовищі, з ризиком поновлення війни. Тому приватні інвестори не захочуть вкладатись у розвиток країни. На думку GMF, західні уряди повинні запропонувати приватним інвесторам розширений страховий поліс. Це «страхування від війни» покриватиме ризики приватних суб'єктів від ймовірного знищення активів.
Чому складно використати російські активи для відбудови
Річ у тім, що репарації мають чітку основу в міжнародному праві. Зазвичай вони є частиною мирного договору, який нав'язується переможеній стороні, або визначаються у межах офіційних судових процесів.
Мирний договір неможливо передбачити, Рада Безпеки ООН заблокована правом вето росії, а Міжнародний суд не має повноважень щодо забезпечення виконання рішень. Виходить, що немає чіткого шляху отримати російські репарації згідно з міжнародним правом.
Є й інші варіанти. Серед них арешт активів російського центрального банку ($300 млрд) і заморожених приватних російських активів ($30 млрд). Але приватні російські активи важко відстежити, а причетність їхніх власників до спонсорування війни важко довести. Також конституції багатьох країн закріплюють право на недоторканність приватної власності.
Росія та інші країни можуть повернути свої резерви із західних банків, що підірве роль євро та долара у світовій фінансовій системі.
Тому арештовані активи російського центробанку можуть стати лише частковим джерелом фінансування відновлення України, і то не одразу. У деяких випадках цього може ніколи не статися. Хоча ніщо не заважає тримати їх замороженими будь-яку кількість часу.
Що вимагають від України для отримання траншів
Партнери вимагають від уряду провести реформи щодо верховенства права. Це реформування Конституційного Суду, незалежність антикорупційних інституцій, зокрема Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та Агенції з питань повернення та управління активами (АРМА).
Умови отримання коштів для України можуть відрізнятися через велику кількість донорів та міжнародних фінансових організацій із власними умовами, але вони мають ґрунтуватися на вимірюваних та прозорих параметрах, які мають бути публічними та узгодженими з Україною.
Український уряд має регулярно публікувати документи щодо відновлення. Таким чином громадянами можуть здійснювати контроль через ЗМІ та активістів. Щоб запобігти корупції, на платформі RecoverUkraine має бути посада незалежного генерального інспектора, який наглядатиме за рухом коштів.
У пріоритеті GMF таким інспектором мав бути іноземець. Гліб Вишлінський — виконавчий директор ЦЕС, який консультував авторів звіту, заявив, що керувати платформою може і українець.
Регулярні звіти генерального інспектора мають містити підсумки всіх наглядових заходів і бути загальнодоступними.
Додатковим кроком було б якнайшвидше приєднання України до Європейської прокуратури (EPPO).
