Українські та польські вчені досліджують життя на морському дні Антарктики
Українські та польські вчені на науковому судні «Ноосфера», що нині перебуває в Антарктиці, розпочали нове міжнародне дослідження, під час якого вперше відібрали зразки морської фауни з дна Південного океану.
Про це повідомив Національний Антарктичний науковий центр.
Щоб провести відповідні роботи, науковці використовували спеціальний придонний трал .
Дослідження відбувалося в протоці Пенола, район станції “Академік Вернадський” на трьох різних глибинах.
На кожній з них науковці знайшли різні морські організми:
- На глибині 250 метрів було багато губок, великих морських зірок і голотурій. Їх ще називають морські огірки через їхню схожість за формою.
- На глибині 200 метрів частіше зустрічалися середні за розміром види морських зірок, равлики, великі багатощетинкові черви та офіури. Вони також мають назву змієхвістки через те, що коли вони рухаються по дну, їхні промені згинаються, нагадуючи змій.
Підписуйтеся на наші соцмережі
- На глибині 120 м вчені зібрали різні види голкошкірих та колонії малорухомих видів мохуваток.
Зразки зараз зберігаються на судні в спеціальних морозильних камерах. Після того, як їх привезуть до лабораторії на «великій землі», науковці будуть досліджувати генетичний код зібраних організмів і вивчатимуть, скільки металу вміщено в їхніх мінеральних скелетах. Для цього вони зроблять виділення та прочитають генетичний код.
Чому так важливо вивчити морське дно Антарктики
Аналіз ДНК з довкілля є одним з сучасних методів вивчення морських екосистем. Цим методом можна в одній пробі води визначити десятки та сотні видів живих організмів за допомогою специфічних молекулярних маркерів.
Це зберігає час і кошти, і завдає менше шкоди довкіллю, оскільки не потрібно виловлювати організми для досліджень.
Проте для того, щоб цей метод працював, необхідно вченим спочатку зібрати базу даних маркерних послідовностей ДНК місцевих видів (баркодів), які в подальших дослідженнях будуть використовуватися так само, як база відбитків пальців для криміналістів.
Перший «улов» «Ноосфери» саме і призначений для розвитку такої бази баркодів антарктичної фауни.
Для чого визначати вміст металів у скелетах тварин?
Зміна клімату призводить до змін у морських водах, які стають теплішими і кислішими через підвищення температури та зниження рівня pH. Це впливає на тварин, які живуть у водах: вони починають більше накопичувати метали з води в своїх скелетних елементах – кістках, мушлях, або панцирях.
Це призводить до того, що забруднений металами скелет слабшає. Крім того, кисле середовище розчиняє раковини тварин, які утворюються з вуглекислого кальцію, що робить їх більш вразливими.
Ці дослідження допоможуть вченим з'ясувати, наскільки уразливі або стійкі безхребетні морських тварин до змін у хімічному складі Південного океану, а також визначити групи, які першими постраждають від кліматичних змін в Антарктиці.
З польського боку, співробітники Польської академії наук та Гданського університету беруть участь у цьому дослідженні.
Спільний відбір зразків морської фауни відкриває нові можливості для наукової співпраці між Україною та Польщею. Планується, що ця співпраця буде розвиватися у довготривалий проєкт, який буде фінансуватися Національним науковим центром Польської Республіки.
