Starship від SpaceX повернувся з космосу — чому це важливо?
Компанія SpaceX 6 червня 2024 року здійснила четвертий тестовий політ ракетоносія Starship з космодрому у Бока-Чіка, Техас, і транслювала це на офіційному сайті.
SpaceX продемонструвала, що її надважкого ракетоносія Super Heavy та ракету Starship можна повторно використати для майбутнього освоєння космосу.
Уперше обидва елементи ракети заввишки майже 121 м не лише успішно стартували, але й повернулися на Землю — приводнилися у морі. Прискорювач, а згодом і розгінний блок повертатимуться на землю для повторного використання — саме так уявляє собі Ілон Маск експлуатацію ракети.
Двоступенева ракета злетіла з космодрому «Старбаз» о 7:50 за центральноєвропейським часом (12:50 за Гринвічем) і попрямувала на схід над Мексиканською затокою з тягою майже 7 тонн, що приблизно удвічі перевищує потужність ракети NASA «Сатурн V» з місячної програми «Аполлон» у 1960-х та 1970-х.
Starship та майбутня подорож на Місяць
Starship, найбільша і найпотужніша ракета-носій з колись побудованих, є ключем до майбутнього SpaceX, пише Arstechnika. NASA також зацікавлена в успіху Starship, оскільки агенція обрала його на роль пілотованого місячного корабля для програми «Артеміда», який має доставляти астронавтів на поверхню Місяця та повертати їх. У майбутньому ця ракета розглядається як транспортний засіб на Марс.
Читайте на SPEKA: Чому людство досі не на Марсі
Попереду ще десятки польотів Starship, перш ніж хтось підніметься всередину посадкового модуля Starship, і це, ймовірно, станеться не раніше другої половини цього десятиліття. Але деякі інші цілі Starship, як-от відновлення і повторне використання всієї ракети, здаються цілком досяжними.
Технічні деталі запуску
Успішний годинний суборбітальний політ став четвертою спробою SpaceX запустити Starship, досягти космосу і повернутися на Землю неушкодженим. Під час попереднього випробування у березні корабель здійснив підйом, але не пережив входження в атмосферу.
Два з 33 двигунів Raptor, що працюють на метані, на надважкій ракеті-носії вийшли з ладу під час випробувального польоту в четвер — один на підйомі і один під час останнього гальмування ракети-носія безпосередньо перед падінням у Мексиканську затоку. Проте двигуни, що залишилися, спрямували ракету-носія до відносно м’якого падіння в океан після вертикального зниження приблизно через сім з половиною хвилин після зльоту. SpaceX була близька до досягнення цього показника під час третього польоту Starship у березні, але втратила зв’язок, коли більшість посадкових двигунів не змогли розгорітися.
Інженери звинуватили у березневій невдачі блокування фільтрів у лініях, що подають рідке кисневе паливо у двигуни Raptor. У четвер це не було вже серйозною проблемою. SpaceX також внесла ще одну зміну в спуск ракети-носія зі скиданням під час спуску гарячого стартового кільця ракети, де розгінний блок Starship приєднується до ракети-носія Super Heavy для запуску.
Тим часом шість двигунів Raptor на розгінному блоці Starship працювали на кілька секунд довше, ніж планувалося, щоб компенсувати нестачу потужності на прискорювачі. Це вивело корабель на правильну суборбітальну траєкторію і дозволило досягти пікової висоти у 213 км, перш ніж земне тяжіння втягнуло 50-метровий корабель назад в атмосферу приблизно через 47 хвилин після запуску.
Під час третього випробувального польоту Starship у березні нестерпна спека при вході в атмосферу зруйнувала ракету, коли вона спускалася у верхні шари атмосфери над Індійським океаном. У SpaceX заявили, що засмічення двигунів призвело до того, що корабель втратив здатність контролювати свою орієнтацію в просторі. Це призвело до того, що Starship впав в атмосферу в неправильній орієнтації, піддаючи незахищені частини транспортного засобу екстремальній температурі за входженні в атмосферу.
Цього разу Starship зберігав контроль протягом усього польоту.
Через кілька хвилин одна з камер зафіксувала шматки ракети, ймовірно, керамічні термозахисні плитки, що відшаровуються від неї. Виявилося, що було пошкоджено шарнірне з’єднання, що поєднує одну з панелей управління корабля з основним корпусом. Однак пошкоджений закрилок досі міг рухатися і допомагати керувати кораблем завдяки аеродинамічній силі, коли він занурювався черевом у глиб атмосфери.
Усе ще падаючи на Землю, використовуючи чотири гіперзвукові сітчасті ребра, щоб спрямувати свій шлях вниз, Super Heavy здійснив посадку, запустивши 12 із 13 запланованих двигунів, сповільнивши своє вертикальне падіння, щоб м’яко приземлитися у воді. Камера з борту ракети-носія показала, що вона перекинулася в затоку, коли завершила свій політ приблизно через сім хвилин після запуску.
Канал зв’язку перервався приблизно через 1 годину і 6 хвилин після початку місії.
«Попри втрату багатьох плиток і пошкоджений закрилок, Starship здійснив м’яку посадку в океані! — написав Ілон Маск на своїй сторінці у соціальній мережі X. — Вітаю команду SpaceX з епічним досягненням».
Наступні кроки Starship
Серед пріоритетів наступного етапу випробувань Starship — демонстрація того, що SpaceX може перезапустити двигун Raptor у космосі. Це покаже, що Starship може безпечно вивести себе на стабільну низьку навколоземну орбіту із здатністю повернутися до входу в атмосферу, а не слідувати балістичній суборбітальній траєкторії, як це було під час перших тестових польотів.
Після виходу на орбіту Starship може бути використаний для розгортання інтернет-супутників Starlink і проведення більшої кількості тестів на дозаправку, необхідних SpaceX для виконання контракту з NASA на висадку на Місяць.
