Паперовий Google. Як бельгійські юристи створили перший прототип інтернету понад 100 років тому
Чи знали ви, що на півдні Бельгії існував архів Mundaneum, де нібито зберігалися всі знання світу? І зʼявився він задовго до появи інтернету — у 1910 році. Знання світу, про які йдеться, збережені на папері та актуальні станом на 1934 рік.
Хтось називає цей архів першою «Вікіпедією», інші — паперовим Google. Найцікавішу інформацію про проєкт для SPEKA зібрала команда GigaTrans.
Історія створення Mundaneum
На початку ХХ століття двоє юристів із Бельгії Анрі Лафонтен та Поль Отле захопилися нестандартною ідеєю. Вони вирішили зібрати всю інформацію світу та категоризувати її за допомогою спеціальної системи на основі картотечних нотаток. Саме так народився проєкт під назвою Мунданеум (Mundaneum).
Пошук мав бути зручним, тому юристи розробили спеціальну систему — універсальну десяткову класифікацію. Аби повністю втілити її у життя, знадобилося понад десять років. За цей час учасники проєкту створили та каталогізували понад 12 млн карток. Кожна містила короткий виклад книг або інших видань. Цю унікальну систему універсальної десяткової класифікації (UDC) досі використовують понад 150 тис. бібліотек.
Зібравши, як вони вважали, всі знання світу, Андрі та Поль зацікавилися комерційною складовою проєкту та почали надавати платні дослідницькі послуги. Запити надходили поштою і телеграфом — понад 1500 на рік. Той самий Google, але у фізичному вигляді та із затримкою відповіді не у декілька секунд, а декілька тижнів або навіть місяців.
Проєкт швидко масштабувався, тому бельгійський уряд передав у користування 150 кімнат у лівому крилі палацу П’ятдесятиріччя. Він став новою домівкою для Mundaneum. Проте через п’ять років приміщення забрали у Mundaneum, щоб використати його для виставки гумової промисловості.
Згодом паперова система стала надто громіздкою. Отле сподівався перейти на іншу систему: механічний кеш даних, доступний через глобальну мережу. Він назвав її системою електричних телескопів.
Ці ранні робочі станції мали бути пов’язані з Mundaneum за допомогою телефону та нової технології телебачення.
Саме тому багато спеціалістів стверджують, що Mundaneum був першим прототипом інтернету.
Реалізація ідеї потребувала коштів, а уряд Бельгії не вбачав у цьому перспектив. Тому з наближенням Другої світової війни Mundaneum переїхав на меншу територію і зрештою припинив розвиватися. Останнього удару проєкт зазнав під час нацистського вторгнення до Бельгії: солдати знищили тисячі коробок, наповнених картотеками. Те, що вціліло, пізніше перенесли до будівлі в парку Леопольда у Брюсселі.
Mundaneum ледь не зник, але у 1998 році мер Бельгії Монса Еліо ді Рупо втрутився, щоб врятувати колекцію. Залишки картотек перемістили у старий універмаг завдяки фінансуванню від Google.
Хоча сьогодні всю інформацію, що зберігається у Mundaneum, можна було б помістити на одну флешку, у 1930-х роках проєкт був чимось неймовірним. Крім того, Отле пропрацював не тільки створення картотеки з даними, але й узгодження цих документів між собою та шлях відображення зв’язків між ними. Тому більшість вчених вважають цю систему попередником так званої семантичної мережі — ідеї, яку запропонував Тім Бернерс-Лі, винахідник Всесвітньої мережі.
Залишки проєкту — книги, плакати, планові документи та шухляди з оригінальними картотеками — сьогодні виставлені у музеї Mundaneum у Монсі. Проте завдяки створенню онлайн-версії музею тепер кожен може побачити його на власні очі.
