Колись коти були менше за розмірами – що змінилось
Кішки супроводжують людство тисячі років, але їхня роль та статус значно змінювалися з плином часу. В епоху вікінгів вони були не лише мисливцями на гризунів, але й джерелом хутра, йдеться у журналі Smithsonian. Нові археологічні дослідження проливають світло на еволюцію цих тварин від корисних «помічників» до домашніх улюбленців.
Як ставились до котів у епоху вікінгів
В епоху вікінгів кішки виконували практичні функції: боролися зі шкідниками та забезпечували хутро для одягу. Археологи виявили численні скелети, які свідчать про зняття шкур із цих тварин. Згодом, ставлення до кішок змінилося.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Дослідники підтвердили той факт, що вікінги використовували кішок не тільки як мисливців в домогосподарствах, а й для боротьби зі шкідниками на кораблях. Про це свідчать останки тварин, знайдені в торговому порту вікінгів на Балтійському морі.
Чому коти стали більше за розмірами
На відміну від більшості одомашнених тварин, які з часом зменшувались в розмірах (наприклад, середня собака приблизно на 25% менша за свого дикого родича, сірого вовка), кішки стали на 16% більшими між епохою вікінгів і сучасністю. Це явище може бути пов’язане з:
- Кращою доступністю до їжі, у тому числі залишків їжі людей та вищого рівня навмисного годування;
- Зміною ставлення: кішок почали утримувати не як тварин, що «забезпечують шерсть і ловлять гризунів», а як до домашніх улюбленців, забезпечуючи їм турботу та комфорт.
Дослідники також припускають, що зростання розмірів кішок могло бути викликане змінами у раціоні або генетичними зрушеннями. Подальші дослідження ДНК стародавніх тварин можуть дати точніші відповіді.
Як коти стали домашніми улюбленцями
Ебігейл Такер, автор книги «Лев у вітальні: як кішки приручили нас і захопили світ», розповідає, що котячі «унікально погано підходять для одомашнення». Вони вимагають високоякісної їжі, а котячий індивідуалізм ускладнює контроль над ними для людей.
Проте, все ж таки, коти мають одну перевагу перед нібито такими ж дикими тваринами, як от борсуки чи лисиці: їхні риси обличчя нагадують нам людських немовлят. Це й допомогли їм стати частиною людського світу.
