Учені з’ясували, чому коти дряпають меблі

Коли хтось відмовляється від того, щоб завести вдома кота, однією з головних причин часто називають схильність цих тварин до дряпання меблів. І поки найкмітливіші вигадують способи, як змусити пухнастиків не робити цього, деякі вчені серйозно досліджують причини такої поведінки. Про це пише Frontiers.

У новому дослідженні експерти дійшли висновку, що є низка зовнішніх чинників, які підвищують вірогідність подібних котячих витівок. Серед них наявність у будинку маленьких дітей, режим гри та рівень стресу тварини. Останні два чинники цілком можна змінити, вплинувши на схильність котів до обдирання меблів.

При цьому автори наголошують, що деякі коти від початку більше схильні до агресивної поведінки і псування майна. Просто кажучи, шкідництво — у їхньому характері, і на це вплинути практично неможливо. Але намагатися ліквідувати інші чинники можна, і це дасть свої плоди.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Дослідження проводили у форматі опитувальника з трьома блоками. У ньому взяли участь власники 1211 котів. В анкеті враховували не тільки схильність тварин до псування меблів, а й обстановка в домі, інші чинники, здатні впливати на поведінку котів. Потім дані узагальнили і проаналізували для виявлення певних закономірностей.

Так, вдалося виявити, що присутність вдома дітей підвищує частоту дряпання меблів котами. Крім того, коти частіше це роблять, якщо господарі з ними довго грають. Тварина виявляється перезбудженою і відіграється на дивані, що потрапив під лапу.

А основним зовнішнім чинником став підвищений стрес. Відчуваючи його (наприклад, від гучного ремонту, галасливих гостей або появи собаки), коти частіше схильні пошкоджувати меблі. Якщо навіть не відразу, то за певний час. Мабуть, щоб випустити пару. Чинник стресу, ймовірно, пов'язаний і з першою описаною причиною — наявністю вдома дітей. Вони часто є джерелом переживань для тварин.

Таким чином, створення комфортних умов без потрясінь допоможе уникати псування меблів котом. Дослідники кажуть, що у нього повинні бути свої затишні куточки, де він може не боятися, що його потурбують. Також позитивно на характері позначається наявність високого місця, де тварина може лежати і тримати в полі зору максимальний простір — так у кота створюється відчуття контролю. Врешті можна змінити графік ігор з вихованцями і розбивати їх на нетривалі відрізки.

Втім, усе це стосується тільки зовнішніх чинників. Якщо ж ваш кіт просто шкідник або заточування кігтів об конкретний кут дивана стало для нього звичкою, то найдієвішим способом врятувати майно буде поставити дряпку біля багатостраждальної частини дивана.