Альтернативне паливо та електрифікація: чи можна досягти нульового рівня викидів?
Експерти галузі операційного менеджменту та управління ланцюгами постачань — професор Осман Альп з Університету Калгарі, доцент Левенського університету Максиміліано Уденіо та професор Таркан Тан із Цюріхського університету — розповідають про виклики та можливості переходу компаній на альтернативні види палива. SPEKA публікує переклад статті The Conversation про можливості зробити повітря чистішим та пояснює ситуацію з електрифікацією в Україні.
Нульовий рівень викидів
Досягнення амбітної мети Канади щодо нульового рівня викидів до 2050 року потребує значних технологічних, управлінських та організаційних змін у транспортному секторі, який є основним джерелом глобальних викидів парникових газів — чверть усіх викидів. Причому на автомобільний транспорт припадає приблизно 80% цього показника.
Згідно з поточними тенденціями, до 2050 року очікується подвоєння потреб в енергоресурсах і обсягах викидів від транспорту, що свідчить про необхідність радикальної трансформації, а не поступових покращень.
Центральним елементом цієї трансформації є перехід транспортних засобів на альтернативні види палива.
Довгострокова температурна ціль Паризької угоди має на меті не допустити підвищення глобальної температури до рівня 2 °C та водночас спрямовувати зусилля для обмеження підвищення до 1,5 °C.
За підрахунками, для досягнення кліматичної цілі 2 °C, необхідно, щоб до 2050 року частка автотранспорту в загальному обсязі перевезень становила 50%. Для досягнення кліматичної цілі 1,5 °C до 2030 року продажі транспортних засобів на альтернативному паливі (AFV) мають сягнути від 75 до 95%.
Кліматолог Майкл Манн з Університету штату Пенсильванія зазначає:
Основні перешкоди та перспективи
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, викиди парникових газів можна було б скоротити на 60%, якби нові типи легких, середніх і важких вантажних автомобілів набули широкого розповсюдження. Однак переходу на використання транспортних засобів на альтернативному паливі, особливо у комерційній сфері, перешкоджає низка чинників.
У 2022 році електромобілі становили лише 1,2% від усіх продажів середніх і важких вантажівок, причому більшість із них припадала на Китай. Така низька активність автотранспортних компаній свідчить про вичікувальну позицію, яка, ймовірно, є наслідком вищих стартових витрат, пов’язаних з AFV, дефіцитом електромобілів і незручністю заряджання від мережі.
Технологічний прогрес та зростання інтересу виробників транспортних засобів, як-от Daimler, Nikola, Scania, Tesla і Volvo, до виробництва електричних вантажівок почали вирішувати деякі з цих проблем.
Підписуйтеся на наші соцмережі
У 2022 році у Північній Америці та Європі виготовили або оголосили про початок виробництва 290 моделей середньо- та великовантажних транспортних засобів із нульовим рівнем викидів. І ця цифра лише зростатиме. А загальна вартість утримання електромобілів знизилася до рівня, нижчого за вартість утримання традиційних транспортних засобів з двигунами внутрішнього згоряння
Проблеми зарядної інфраструктури
Проблемою залишається низький рівень розвитку зарядної інфраструктури. Тривалий час заряджання та зусилля, необхідні для пошуку зарядних станцій, призводять до збільшення непродуктивного періоду водіння (часу, не пов’язаного з роботою) для водіїв вантажівок.
Неналежний рівень зарядної інфраструктури негативно впливає на транспортну галузь. Кожна хвилина, яку вантажівка проводить на зарядній станції в очікуванні або під час заряджання, а також кожен кілометр, подоланий у пошуках зарядної станції, призводить до зменшення прибутку та збільшення витрат.
Це впливає не лише на своєчасність доставки та приймання вантажів, але й змушує компанії розглядати можливість розширення автопарку для підтримання рівня обслуговування, що ще більше збільшує інвестиційні витрати в умовах жорсткої конкуренції у галузі.
Відсутність значних інвестицій у громадські зарядні мережі, зокрема, за межами Китаю, загострює цю проблему. Адже, станом на кінець 2022 року, саме на Китай припадало більше половини світового запасу громадських повільних зарядних пристроїв.
Крім того, навіть за наявності достатньої кількості громадських станцій компанії побоюються, що черги для заряджання можуть затримувати вантажівки, збільшуючи витрати і знижуючи якість обслуговування. Тож перехід до зелених технологій значно ускладнюється.
Економічна доцільність електрифікації
Термін служби важких вантажівок становить від 7 до 10 років, а це означає, що багатьом компаніям доводиться щороку вирішувати питання заміни транспортних засобів. Однак компанії зазвичай не відмовляються використовувати викопні види палива через високу початкову вартість електромобілів та відсутність комплексної інфраструктури зарядних станцій і використовують наявні автопарки. Але такий підхід не враховує довгострокові вигоди та економію коштів, зумовлені нижчими витратами на експлуатацію та обслуговування електромобілів.
Комплексний підхід до вирішення цих проблем може зробити перехід на електромобілі економічно життєздатним, заохочуючи компанії до заміни традиційних транспортних засобів із двигунами внутрішнього згоряння. Такий підхід має враховувати середньо- та довгострокову еволюцію технологічних та економічних чинників, а також вплив щільності зарядної інфраструктури на вимоги до розміру автопарку.
Фірми повинні оптимізувати свої інвестиційні рішення щодо транспортних засобів та інфраструктури одночасно, враховуючи потенційні зміни. Дослідження, проведене Османом Альпом, Максиміліано Уденіо та Тарканом Таном, показало, що:
- інвестиції в електромобілі оптимальні лише тоді, коли компанія, відповідальна за ухвалення цього рішення, також інвестує у власну зарядну інфраструктуру;
- більша ємність батареї не завжди є найкращим варіантом порівняно з меншою ємністю батареї;
- підвищення ефективності дизельних двигунів може бути контрпродуктивним у довгостроковій перспективі і може зашкодити зусиллям, спрямованим на досягнення цілей нульових викидів.
Партнерство між державним і приватним сектором
Концепція державно-приватного партнерства також надає можливість покращити інфраструктуру зарядних станцій. Співпрацюючи з урядами та інвестуючи у збільшення потужності громадських зарядних станцій, компанії можуть покращити стан інфраструктури та підтримувати рівень обслуговування без значних витрат на створення та утримання зарядних станцій.
Такий підхід приносить користь компаніям, уряду та громадськості, допомагаючи будувати більше зарядних станцій. Тобто, застосовуючи комплексний підхід, компанії можуть не лише досягти екологічних цілей, але й отримати економічні вигоди, прокладаючи шлях до екологічно сталого майбутнього у галузі транспорту.
Що в Україні?
Вартість вантажних електромобілів
Від 1 березня 2024 року набув чинності закон №10321, який істотно змінює оподаткування деяких типів автомобілів. Документ звільняє від ПДВ за розмитнення до 1 січня 2026 року такі категорії автомобілів:
- комерційні та вантажні електромобілі, які раніше обкладалися ПДВ у розмірі 20%;
- вантажівки, що працюють на газу.
Проте експерти поки що не передбачають ажіотажу на ринку електричних комерційних авто. Олексій Глушко, комерційний директор ТОВ «МДГ» наголошує:
Юрій Колочун, керівник відділу комерційних автомобілів Volkswagen, говорить про те, що звільнення від ПДВ недостатньо, аби заохотити до придбання електричних комерційних автомобілів:
Зарядна інфраструктура
За результатами дослідження, проведеного YOUкраїна у 2022 році, 26% українців проти купівлі електромашин через брак інфраструктури зарядних станцій.
У 2019 році аналітики прогнозували, що до 2024 року в Україні встановлять більш ніж 18 тис. електричних заправок. Але станом на березень 2023-го кількість зарядних пунктів сягала приблизно 10 тис. Більшість із них розташована у містах-мільйонниках, що створює проблеми для власників електромобілів, які подорожують на великі відстані.
Через недостатній рівень розвитку зарядної інфраструктури — нерівномірність у розташуванні зарядних станцій, різноманіття стандартів (конекторів) та операторів ЕЗС — власники електромобілів найчастіше розраховують на наявність точки підключення вдома. Однак кількість таких покупців обмежена, оскільки для цього потрібно мати електрифікований гараж або приватний будинок. Іншою альтернативою є облаштування «приватної» ЕЗС із «заброньованим» паркомісцем у дворі багатоповерхівки, а це складне завдання.
Попри те що кількість зарядних станцій по всій країні недостатня, дедалі більша кількість бізнесів, які встановлюють їх, дає надію на подальші позитивні зміни. Наприклад, «Епіцентр» планує вчетверо збільшити мережу зарядних станцій для електромобілів у 2024 році. Porsche, у межах концепції електромобільності E-Performance, розширює в Україні мережу станцій для заряджання повністю електричних і плагін-гібридних моделей.
