Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Тетяна Новак
Тетяна Новак
2 лютого 2022 5 хвилин читання

Нелюдська конкуренція. Як роботи змінюють правила гри на ринку праці

Доки письменники і кінорежисери фантазують про захоплення планети штучним інтелектом, людям уже доводиться змагатися з розумними (та не дуже) машинами за власні робочі місця.

Сьогодні роботи й алгоритми виконують третину від загального обсягу праці. А в 2025 році, за попередніми оцінками, їхній вклад сягне майже половини. Без роботи ризикують залишитись 85 мільйонів людей, переважно з низькокваліфікованими професіями. 

Водночас автоматизація сприятиме розвитку економіки, а також створенню нових робочих місць — для фахівців з розробки й обслуговування технологій.

Історія протистояння людей і машин бере свій початок від другої половини XVIII століття. Тоді у Великій Британії з'явились потужні парові двигуни, а також придатні до масового виробництва швацькі й токарні верстати. Потреба в ручній праці стрімко скорочувалась, звільнені робітники у відчаї трощили нове обладнання і влаштовували протести. 

Та прогрес було не спинити — к середині XIX століття автоматизація охопила майже всю Європу і США. Явище отримало назву першої промислової революції.

Упродовж наступних 150 років відбулись ще дві хвилі автоматизації. Другу пов'язують із масовою електрифікацією виробництва та впровадженням конвеєра, третю — із широким використанням у промисловості комп'ютерів та загалом інформаційних технологій.

Зараз, на думку президента Всесвітнього економічного форуму (WEF) Клауса Шваба, людство стоїть на порозі четвертого етапу. У його межах виробництво має стати єдиною саморегульованою автоматизованою системою з мінімальним втручанням людини. 

Як показало опитування WEF 2020 року, впроваджувати нові технології і паралельно скорочувати персонал планують 43% великих міжнародних компаній. Найбільш вразливими є працівники, чиї обов'язки пов'язані з фізичними навантаженнями або ручною обробкою інформації. До 2025 року роботу можуть втратити 85 мільйонів людей.

Та це не єдина проблема. За прогнозами WEF, ринку праці одночасно загрожує як безробіття, так і кадровий голод. Жодного парадоксу: внаслідок автоматизації закономірно зростатиме попит на програмістів, аналітиків даних та фахівців зі штучного інтелекту. До 2025 року для них буде створено 97 мільйонів нових робочих місць, та чи буде кому їх зайняти — питання відкрите.

Окрім технічних здібностей, на ринку праці цінуватимуться навички на кшталт нестандартного мислення й творчого підходу до вирішення проблем. «Креативність — унікальна людська риса, яку поки що не в змозі відтворити жоден машинний алгоритм», — наголошує експерт зі штучного інтелекту, колишній голова Google China Лі Кайфу.

Минулого року людство делегувало ШІ-алгоритмам і роботам третину загального обсягу праці. Цьому сприяла й пандемія COVID-19, зокрема потреба в соціальному дистанціюванні й підвищені вимоги до санітарії на робочих місцях. 

Аналітики WEF очікують, що тренд на автоматизацію триватиме навіть після покращення епідеміологічного стану, і в 2025 році машини виконуватимуть половину робочих завдань.

За даними Міжнародної федерації робототехніки, в 2020 році було продано 34,4 тис промислових роботів-прибиральників — на 92% більше, ніж і доковідному 2019-му. Найбільш затребуваними були машини для дезінфекції приміщень. 

В Україні такі пристрої виготовляє запорізька компанія Infocom LTD. ЇЇ робот TIMA обладнаний УФ-лампою та антибактеріальним рециркулятором, а також технологією комп'ютерного зору, що дозволяє йому автономно пересуватися заданим маршрутом, успішно оминаючи перешкоди.

Ринок медичних роботів у 2020 році збільшився на 11% і сягнув $3,6 млрд. Більшість цією суми припадає на роботів-хірургів, здатних проводити ювелірні малоінвазивні втручання під керівництвом людей-лікарів. Найпопулярніша в цьому секторі система da Vinci від американської компанії Intuitive коштує $2 млн.

В Україні пацієнтів за допомогою da Vinci оперують у Львівській лікарні швидкої допомоги, вінницькому Центрі ендохірургії «Інномед» та в дніпровській клініці Medicalplaza.

Пандемія коронавірусу пожвавила електронну торгівлю, збільшивши навантаження на рітейлерів і перевізників. Щоб пришвидшити відгрузку замовлень, українська логістична компанія «Нова Пошта» обладнала 20 сортувальних центрів складськими роботами, зокрема від українського виробника Deus Robots. Машини працюють у команді з людьми, допомагаючи пересувати посилки між різними конвейерами.

Консалтингова агенція Markets and Markets оцінює глобальні витрати на придбання складських роботів у 2021 році в $4,7 млрд. За її прогнозами, впродовж найближчих п'яти років ринок подолає позначку в $9 млрд.

Image: upklyak / Freepik Image: upklyak / Freepik
Коментарі
Інші матеріали

100 компаній, які розвивають штучний інтелект в Україні

Юлія Даниленко 30 травня 2024 19:00

Штучний інтелект допомагає українському бізнесу швидше переїхати з російського ПЗ

Наталія Миронова 18 травня 2022 18:39

Провідний AI-експерт Apple пішов з компанії через «політику повернення до офісів». Тепер він працюватиме у Google

Роман Судольський 18 травня 2022 11:21

Вовк в овечій шкурі: застосунки для психічного здоров'я жахливо захищають дані користувачів

Наталія Миронова 3 травня 2022 15:09

Штучний інтелект допоміг МВС затримати 200 членів незаконних збройних формувань

Наталія Миронова 26 квітня 2022 10:57