Як гра стала спортом: коротка історія світового та українського кіберспорту

Відеоігри давно припинили бути лише забавкою для гіків, перетворившись на багатомільярдну індустрію розваг. Осторонь стоїть кіберспорт, який буквально за 20 років із задушливих і тісних комп’ютерних клубів вийшов на світовий рівень із сотнями мільйонів фанів і десятками мільйонів доларів призових. SPEKA разом із ліцензійним букмекером GGBET розповідає про шлях, який кіберспорт пройшов у світі та в Україні.  

Кіберспорт у світі: від зародження донині

Перші комп’ютерні ігри, що дозволяли грати один проти одного, з’явилися ще у 1950-х роках в американських університетах. Це були примітивні ігри на кшталт хрестиків-нуликів або двовимірного тенісу.

Чи не перше зафіксоване змагання у комп’ютерній грі датується 19 жовтня 1972 року: тоді у лабораторії штучного інтелекту Стенфордського університету відбувся турнір із написаної у 1960-х роках гри Spacewar під назвою «Міжгалактична олімпіада з космічної війни» (Intergalactic Spacewar Olympics). За перемогу змагалися 24 гравці, а чемпіон отримав річну передплату на журнал Rolling Stones — вельми пристойний як на ті часи приз.

Поява наприкінці 1970-х років ігрових аркадних автоматів, які дозволяли зберігати свій результат за допомогою унікального коду гравця, та їхнє поширення у 1980-х заклало підвалини для перших національних змагань з відеоігор у США. Зокрема, у змаганнях 1980 року з гри Space Invaders на автоматах Atari брали участь понад 10 тис. людей. Переможцем став Вільям Сальвадор Хайнеман, який вважається першим в історії кіберспортивним чемпіоном. Також у 1980-х роках Книга рекордів Гіннеса почала фіксувати видатні досягнення у царині відеоігор.

Поширення на початку 1990-х персональних комп’ютерів та ігрових консолей робить відеоігри масовим явищем. Зрозумівши потенційну популярність і зиск від змагань, великі ігрові компанії, наприклад, Nintendo, починають проводити змагання серед своїх гравців. Кіберспорт, який тоді ще навіть так не називається, потроху оформлюється як окрема дисципліна. А ідея, що у відеоігри можна змагатися так само, як, наприклад, у баскетбол чи теніс, проникає у маси.

У середині 1990-х світ побачили перші культові комп’ютерні ігри. Разом із поширенням ПК та мережевих технологій змагання у віртуальному просторі ставали дедалі популярнішими. З’явилося поняття LAN Party, коли геймери збиралися у комп’ютерному клубі, щоб пограти в улюблені ігри локальною мережею. Такі ігри, як Doom, Quake, Unreal Tournament, StarCraft та Half-Life (і її мод Counter-Strike), популяризували мережеві баталії та стали невід’ємною частиною кіберспорту. 

Завдяки ігровим залам та поширенню домашніх ПК комп’ютерні ігри стають дедалі привабливішими з комерційного погляду. Також потроху формуються різноманітні ігрові спільноти, зароджується спеціалізована преса, а інтернет, що тільки набуває популярності, стає чудовим майданчиком для спілкування геймерів.

У 1997 році відбувся турнір Red Annihilation з Quake, в якому змагалися приблизно 2 тис. учасників. Він вважається першим у світі великим кіберспортивним турніром. Його переможець отримав неймовірний приз — Ferrari розробника гри Джона Кормака.

На початку нульових відбуваються перші великі міжнародні змагання. У жовтні 2000 року у Сеулі відбулися перші Всесвітні кіберігри (World Cyber Games), у яких взяли участь 174 гравці з 17 країн. Ці змагання мали неофіційне звання Олімпійських ігор у царині кіберспорту і проводилися 13 років поспіль. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

У 2005 році CPL World Tour стала першою кіберспортивною подією, яка отримала призовий фонд у розмірі $1 млн. Серія проходила у десятьох містах по всьому світу і завершилася фіналом у Нью-Йорку, який транслювали у прямому ефірі музичного каналу MTV. 

Від середини нульових відеоігри у масовому сприйнятті та культурі остаточно перестали вважатися справою гіків, ботанів і невдах. Тож і популярність кіберспорту почала зростати шаленими темпами. Сприяло цьому і поширення швидкісного інтернету, а також різноманітних ігрових і стримінгових сервісів. 

У надцятих роках на кіберспорт дедалі частіше почали звертати увагу великі світові компанії на кшталт Coca Cola, Red Bull, Amazon чи Microsoft, що сприяло комерціалізації турнірів, суттєвому збільшенню призових фондів змагань та розвитку кіберспортивних команд. Зараз призові фонди великих турнірів, за даними Esports Earnings, становлять сотні тисяч, а іноді й мільйони доларів. А загальний розмір призових, що були виплачені в усіх зафіксованих кіберспортивних турнірах, перевищив $1,61 млрд.   

Також на зростання популярності кіберспорту вплинула пандемія COVID-19. Коли через локдауни масово скасовували спортивні змагання по всьому світу, онлайн-чемпіонати постраждали значно менше, тож багато людей познайомилось із кіберспортом саме завдяки пандемії.

Звісно, великі кіберспортивні турніри, на які приходять тисячі глядачів, теж постраждали. Зокрема, скасували головний турнір з Dota 2 — The International 2020 та мейджор з Counter-Strike Global Offencive. Проте загалом завдяки своїй специфіці кіберспорт від пандемії постраждав значно менше, ніж традиційні види спорту.  

Зростання популярності кіберспорту і рівня кіберспортивних турнірів також привело до того, що ці змагання привернули увагу великих компаній та букмекерів, які і є одними з найбільших інвесторів галузі. Спочатку ставки на кіберспортивні змагання запропонували своїм клієнтам такі відомі у світі букмекерські компанії, як William Hill, Unibet, Bet365 тощо. 

Кіберспорт в Україні: запізнілий старт і високі результати

Не оминув кіберспорт і Україну. Пригадати віхи його розвитку нам допомагає кіберспортивний коментатор Віталій Волочай.

В Україні культура відеоігор зародилася пізніше, ніж на Заході, адже, враховуючи економічну ситуацію кінця 1980-х та першої половини 1990-х, комп’ютери та ігрові консолі могли придбати небагато людей, а отже, мало хто був знайомий з культурою відеоігор.

Початок нульових характеризується масовою появою в Україні комп’ютерних клубів. У них регулярно відбувалися змагання, які насамперед були спрямовані на зустрічі та дозвілля геймерів і переважно не мали призового фонду (хіба що умовний ящик пива). Проте це не заважало окремим геймерам досягати високих результатів у ігрових дисциплінах. Вже тоді в Україні існували команди, що мали успіх навіть на міжнародній арені.

Фінал українських відбіркових WCG 2001 відбувся в Українському домі, у самому центрі Києва, де проходив згодом багато років. Найкращі кіберспортсмени вирушили підкорювати Сеул. До речі, серед них у складі команди з Counter-Strike був і 18-річний хлопець, який згодом прославився як засновник Natus Vincere — Олександр «ZeroGravity» Кохановський.

У середині нульових український кіберспорт продовжував активно розвиватися, а українські команди регулярно вистрілювали на міжнародних змаганнях. Зокрема, київська команда  A-Gaming посіла третє місце на World Cyber Games 2007 у CS:1.6, а кіберспортсмен Михайло Новопашин переміг у дисципліні WarCraft 3 на World Cyber Games 2008.

У 2009 році на кіберспортивному небосхилі з’являється команда Natus Vincere (NAVI), яка й досі є однією з найуспішніших та найупізнаваніших команд України та світу, яка регулярно здобуває перемоги на міжнародних змаганнях, зокрема на мейджор-турнірах.

Поступово українські гравці почали активніше брати участь у міжнародних турнірах, що дозволило закріпити за Україною статус провідної кіберспортивної країни. Зараз українські кіберспортивні команди та гравці посідають помітне місце на світовій кіберспортивній арені. Багато українських гравців є переможцями та призерами різноманітних турнірів, отримуючи за свій талант десятки та сотні тисяч доларів.

Наприкінці минулого десятиліття Україна також з’явилася на кіберспортивній мапі світу як місце проведення великих турнірів. 

Паралельно з розвитком кіберспорту набувала досвіду та законних меж сфера букмекерства в Україні. Це дозволило легально працювати операторам, зокрема тим, що приймають ставки на кіберспорт.

Серйозним викликом для українського кіберспорту було повномасштабне російське вторгнення. Через неї в Україні суттєво зменшилася кількість турнірів, а вітчизняні кіберспортсмени не завжди можуть потрапити на змагання за кордоном. 

Український кіберспорт продовжує існувати та розвиватися навіть за таких умов. Зокрема, кіберспортивні організації, окремі гравці та кіберспортивні коментатори й блогери активно залучені до багатьох благодійних проєктів: вони збирають гроші та надають допомогу української армії та громадам.

Серед позитивних моментів також підвищення української самоідентичності та масовий перехід гравців і глядачів на українськомовний контент. Це зміцнює самоідентифікацію та позиції українських гравців у глобальному кіберспорті та сприяє зростанню внутрішньої глядацької аудиторії. 

GGBET здійснює діяльність відповідно до ліцензій від 23.08.2023 року, виданих відповідно до рішень КРАІЛ №128 та №129 від 08.08.2023. Брати участь в азартних іграх дозволено особам, старшим 21 року.

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.

Підписуйтеся на наші соцмережі