Вірити онлайн. Як церкви по всьому світу переходять у віртуальний формат
Марк Цукерберг не єдиний, хто будує метавсесвіт і мріє збирати однодумців (та потенційних клієнтів) у контрольованому віртуальному просторі. Останні тренди у розвитку технологій штовхнули в онлайн навіть тих, хто раніше не мислив себе поза реальним фізичним контактом, зокрема поставив на шлях інновацій (принаймні щодо форматів служб і відвідування) церкви.
На Великдень-2023 SPEKA розповідає про цифрові церкви та про те, як спільноти вірян по всьому світу переходять в онлайн.
Що це взагалі таке — цифрова церква?
Сьогодні ми поговоримо з вами не лише про церкви, що мають власний вебсайт та дозволяють вірянам долучитися до служби онлайн — таких лише у Північній Америці та Канаді понад 800 на вибір — різних конфесій та рівня цифровізації.
Цифрова церква — це окреме утворення, що виконує всі традиційні церковні функції онлайн. Така церква може мати фізичні будівлі, але від вірян не вимагають відвідувати їх: ви можете бути членом конгрегації й отримувати всі потрібні вам послуги та підтримку, жодного разу не переступивши порогу храму.
Одна з найбільших цифрових церков у світі Life.Church зареєстрована у США, штаті Оклахома. Вона обслуговує понад 70 тис. вірян, які можуть долучатися до спільноти лише віртуально.
Цікаво, що ця цифрова церква почалася з гаража. Буквально. Її творець Крейг Грошель запустив її у гаражі, а для трансляцій купив вживане обладнання та проєктор. Зараз церква має 27 фізичних будівель, але своєму онлайн-корінню не зрадила.
Власне, службу там можна прослухати прямо зараз , навіть якщо ви не є учасником спільноти.

Серед інших великих цифрових церков (найбільші з них очікувано розташовані у США) — Високогірна церква з 40 тис. вірян, Громадська церква Норт-Пойнт — 39 тис. вірян, Седдлбекська церква — 25 тис. вірян.
Звісно, ці цифри дуже незначні порівняно з кількістю людей, що продовжують відвідувати фізичні церкви, але наявність такого тренду цікава, та й стежити за розвитком цифрових церков не зайве, адже диджиталізація торкається усіх сфер людського життя.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Які послуги надають цифрові церкви
Такі самі, що й звичайні церкви, але повністю онлайн. Інколи за процесами у спільноті можна стежити у зручному чи не дуже застосунку. Наприклад, в останній рік великої популярності набув біблійний застосунок YouVersion, щоправда, виявилося, що його корені ведуть у Китай.
Деякі віряни мають змогу долучитися до служб та релігійних практик у режимі VR, і ми тут не тільки про християн. Так, застосунок VR Devotee дозволяє індуїстам відвідувати церемонії і навіть робити віртуальні жертви богам.

Також віртуально можна долучитися до відвідування низки фізичних церков.
Як створити цифрову церкву? Їх взагалі визнають церквами?
Відповідь на це питання залежить від конфесії, про яку йдеться, та законів країни. У США процес сертифікації доступний, його легко знайти онлайн, а почати можна, як ми бачили у прикладі з Life.Church, просто у гаражі.
Якщо коротко, алгоритм виглядає наступним чином:
Для створення цифрової церкви знадобиться декілька важливих елементів:
- вебсайт для церкви та функціонал для проведення онлайн-зустрічей;
- обладнання для стримінгу;
- доменне імʼя для вебсайту.
- спільнота чи план з її залучення: тут перевагу, звісно, матимуть церкви, що вже існують у фізичному просторі та мають власну паству.

У США цифрову церкву можна також створити повністю під ключ: платформи на зразок The digital church пропонують закрити усі організаційні питання, повʼязані з реєстрацією, організацією онлайн-служб і не тільки.
То все-таки чи є цифрова церква справжньою церквою чи лише клубом за інтересами?
Як ми вже говорили, у різних конфесій думки з цього приводу різняться. З джерел, що вивчила SPEKA (цього тижня ми відвідали багато, дуже багато церковних сайтів і не тільки) наразі загальний консенсус полягає в тому, що церква повинна все ж мати фізичний якір, навіть якщо спочатку це гараж.
Хоча можливості VR, метавсесвіту і не тільки, схоже, скоро змінять ситуацію.
Декілька церков, зокрема вже згадана Life.Church, мають свої опорні пункти у метавсесвіті, який, хоч і не є досконалим наразі, дає вірянам набагато більше можливостей до взаємодії з однодумцями, ніж звичайний онлайн.
Віряни вже діляться досвідом відвідування таких церков: живі зустрічі мають перевагу, принаймні щодо графіки.
Щоправда, тут постає важливе питання верифікації осіб та безпеки вірян, особливо неповнолітніх, адже створення аватару має привʼязуватися до реальних даних особи, і це обіцяє стати великим головним болем для власників таких церков.