«Україна стане лідером усіх галузей, де будуть використовувати безпілотні системи». Інтерв’ю з виробником БпАК Gor
8 лютого очільник Міністерства цифрової трансформації Михайлов Федоров розповів про результати ініціативи «Армія дронів» за рік.
За його словами, сьогодні на ринку працюють понад 200 компаній. Ринок дронів зростає, і на це держава виділила рекордний бюджет — 40 млрд грн.
На думку міністра, це стало можливим, тому що держава створила сприятливі умови для виробників: прибрала зайву бюрократію, створила fast track для безпілотників, скасувала ПДВ на ввезення дронів та компонентів, збільшила маржинальність для компаній до 25%, зробила прозорі та підзвітні закупівлі, створили перші у світі ударні роти БпЛА, навчила майже 20 тис. операторів БпЛА.
Щоб дізнатися, як почуваються у таких умовах виробники дронів, SPEKA поспілкувалася із засновником компанії Airlogix Віталієм Колесніченком. Його компанія виробляє БпАК Gor. Цей комплекс сертифікований Міністерством оборони та рекомендований до використання у Силах оборони України.
Шостого лютого вийшов Указ президента щодо створення у структурі ЗСУ Сил безпілотних систем як окремого роду сил. Як це вплине на вашу роботу?
Це дійсно захоплююча новина! Ми в Airlogix вважаємо це великим кроком вперед і чудовою можливістю для нас як для виробників. Хоча наразі ще багато невідомого щодо того, як саме це буде реалізовано, ми дивимось на це з оптимізмом. Це може відкрити нам нові можливості для співпраці, спростить багато процесів.
Чи можна сказати, що держава достатньо підтримує виробників БпЛА?
З нашого досвіду, ми відчуваємо сильну підтримку. Ми були серед перших, хто скористався програмою фаст-треку (послуга пришвидшеного проходження процедур. — Ред.), ініційованою Міноборони та Мінцифри. Це дозволило нам швидко отримати необхідні сертифікації. Що, в свою чергу, стало для нас справжнім проривом. Від подання документів до допуску до експлуатації у Збройних силах минуло чотири місяці. Все дуже швидко.
Крім того, активна участь в асоціаціях і проектах, таких як «Армія дронів», ТСУ (Технологічні сили України. — Ред.), НАУДІ (Національна Асоціація Підприємств Оборонної Промисловості України. — Ред.), забезпечує нам платформу для обговорення важливих питань, внесення пропозицій до законодавства та бронювання наших співробітників.
Крім того ми звертаємось до Офісу президента з пропозиціями, які зміни внести у законодавство, щоб галузь могла розвиватися швидко і без перепонів. І нас чують, а це головне.
Все це створює сприятливе середовище для росту та розвитку галузі.
Що можете сказати про пільговий режим оподаткування? Як він працює зараз?
Ми дійсно відчуваємо вигоди від цього. Цей режим допомагає нам мінімізувати витрати та спростити процеси імпорту та виробництва. А це дає нам, в свою чергу, можливість зосередитись на головному – розробці та виготовленні БпЛА. Ми вдячні за це всім відповідальним особам та використовуємо кожну можливість, щоб робити наш продукт краще.
Але я знаю, що у багатьох виробників дронів чимало проблем. Вони не можуть розібратися з нормативною базою, у них складнощі з розмитненням складників. Але у нас все гаразд. Для нас брокери розмитнюють за преференціями, без ПДВ. Ми лише завозимо, обліковуємо все та подаємо звіти.
Багато проблем у виробників БпЛА на початковій стадії, коли у них немає ані юриста, ані консультанта, вони не залучають консультантів, які надає та ж «Армія дронів». Тож вони не можуть нормально розмитнити складники. Держава спрощує всі процедури. Якщо все правильно робити, то проблем не буде.
Наша команда як частина Технологічних сил України завжди у тісній комунікації з державними установами, профільними міністерствами, які так чи інакше залучені до виробництва БпЛА. Ми доносимо посадовцям інформацію щодо того, що нам потрібно. А нам потрібно одне — робити ще більше дронів.
Розкажіть про БпЛА, які розробляє ваша компанія.
Усе почалося зі стартапу у 2020 році. Ми розробляли безпілотник, який здатний доставити вантаж вагою до 30 кг у важкодоступні місця. Ми вже створили моделі, на яких літали, тестували, тобто розвивались активно. Навіть представили наш БпЛА на виставці і мали зацікавлених замовників. Але розпочалося повномасштабне вторгнення. Ми не встигли зробити основний прототип, і в ньому не було вже сенсу, бо наші вміння і навички булі потрібні державі саме тут і зараз. Тому ми дуже швидко прийняли рішення переключитись на допомогу державі. А що було потрібно в той момент — дрони-розвідники.
Ми взяли всю свою експертизу, досвід, все, що мали, і переключились на військові потреби.
Спочатку ми багато чого не знали: ми ж цивільні, а в армії все інше — апаратура, техніка, потреби, проблеми тощо.
Ми вирішили йти найпростішим шляхом, починаючи з MVP. Спершу розробили примітивний “пінольотик”, зібраний з елементів, які ми купували на AliExpress, на радіоринку, та деталей на наших складах. А вже потім, з кожною ітерацією, цей дрон трансформувався в справжній високотехнологічний БпЛА-розвідник. Ми весь цей час отримували та отримуємо зворотний зв’язок від військових і постійно покращували продукт — камери, зв’язок, корпус, різні дрібнички. І у грудні 2022 року БпАК Gor вже був більш-менш пристойним безпілотником-розвідником за якого не те що не було соромно, ми дуже пишались їм.
Ми подали заявку на допуск до експлуатації у Силах Оборони за фаст-треком. Одні з перших, насправді. У лютому 2023-го отримали кодифікацію — реєстрацію штатно-табельного предмета Міноборони. Тобто у нас був наш код НАТО. А у квітні мали допуск до експлуатації у Силах Оборони України наказом міністра оборони.
Але треба розуміти, що процес над покращенням БпАК Gor триває та не зупиняється. Цей процес безкінечний. Наприклад тепер ми його виробляємо з високоякісних композитів: кевлару, карбону, скловолокна. Ніякої піни.
Яка найбільша складність зараз у виробництві?
Насправді, ми поставили собі досить амбітну мету – виготовляти дрони, які не лише відповідають високим стандартам якості, але й можуть бути адаптовані під конкретні потреби наших військових. Найбільшою складністю є постійне вдосконалення та інновації, щоб бути на крок попереду нашого ворога. Але ми впораємося. Ми маємо команду висококласних фахівців, які розуміють яку важливу місію мають, та сильну підтримку держави.
Ми вже налаштували всю логістику, майже виключили китайські компоненти. Користуємося високоякісним обладнанням з Ізраїлю, США, Канади, Великобританії та європейських країн.
Тому можу впевнено сказати, які б не були у нас проблеми, ми з ними впораємось.
Чи є у них стільки матеріалу, щоб зараз обслуговувати нашу війну?
Це дуже доречне питання. Хочу заспокоїти, що у нас ніяких проблем не має. Ми маємо достатньо ресурсів для поточного виробництва. Ми виробляємо не десятками тисяч, а сотнями. Тому при замовленні компонентів питань не виникає. Навіть якщо ми збільшимо потужності у 10 разів, то проблем знову ж таки не буде.
На додаток, ми активно працюємо над тим, щоб збільшити частку українських компонентів. Це не тільки підвищує національну безпеку, але й сприяє розвитку внутрішнього виробництва та технологій. В Україні уже достатньо підприємств з виготовлення складників для FPV-дронів, зокрема з електроніки.
У нашого ворога є можливість працювати за замкнутим циклом?
Це складне питання. Наскільки мені відомо, наш ворог зіштовхується з серйозними проблемами, особливо що стосується доступу до мікроелектроніки та високотехнологічних чипів. Обмеження і санкції суттєво ускладнили для них можливість використовувати іноземні технології, а спроби обійти ці обмеження через контрабанду не завжди успішні та пов'язані з ризиками. Це змушує їх шукати альтернативні шляхи або намагатися розвивати власне виробництво, що, безумовно, є складним, а іноді навіть неможливим завданням з урахуванням технологічного відставання.
Така ситуація відкриває для нас великі перспективи. Ми маємо унікальний шанс не лише зміцнити наші позиції на ринку, але й сприяти розвитку української електроніки та високих технологій. Ми відчуваємо велику відповідальність та мотивацію працювати ще більше, щоб забезпечити нашу країну найсучаснішими та надійними безпілотниками.
Де ви знаходите спеціалістів?
Знаєте, пошук висококваліфікованих кадрів у нашій галузі – це справжній виклик. Зараз тут певний дефіцит необхідних спеціальностей через стрімкий розвиток підприємств. Але ми знайшли способи подолати цей виклик. Ми активно навчаємо фахівців, залучаємо рекрутерів до пошуку.
Готових кадрів на ринку знайти досить складно, тому треба вчити. В Україні вже достатньо багато навчальних центрів, які, зокрема, навчають паяльників, бо паяти треба багато.
FPV зараз відіграють важливу роль на фронті і тому їх потрібно дуже багато. І коли тільки одна компанія на місяць робить 40 тисяч FPV, ви уявляєте, скільки там паяти треба?
Паяльників на ринку забирають усіх. Добре, що паяти на базовому рівні можна навчитися за декілька місяців. Виробники дронів беруть усіх охочих і навчають, а потім беруть до себе у команду і працюють на перемогу.
Дуже добре, що багато людей хочуть допомагати ЗСУ і шукають роботу у таких компаніях, як наша, щоб таким чином захищати країну. Це класно і важливо, що люди готові змінювати професію заради перемоги.
У нашій команді багато хто працював на підприємствах літакобудівної галузі. Це не MilTech був, а цивільні проєкти, яких в Україні було багато. Вони виготовляли літаки та гелікоптери, працювали з композитними матеріалами. Крім того у нас працюють декоратори, які працювали з таким самим типом матеріалів, який використовується у нашому БпЛА.
Крім того ми беремо багато студентів. У них відкритий розум і вони часто підгодять нестандартно до вирішення певних задач, що відкриває нові можливості в конструюванні БпЛА. От зараз у нас декілька випускників НАУ працюють у конструкторському бюро, займаються інженерними розрахунками та аеродинамікою.
В Україні сьогодні бум у виробництві дронів. Які ви бачите перспективи цієї галузі після війні?
Дрон-розвідник — це не тільки розвідка, а й контроль. Загалом він використовується для спостереження, а спостерігати треба багато за чим. Наприклад, за кордоном, за лісами, щоб побачити пожежу, за катаклізмами, обстеження газопроводів, трубопроводів, пошукові операції — дуже багато сфер.
Звісно, такі літачки після війни будуть використовуватись.
Важливо розуміти, що сьогодні в Україні є унікальні умови для тестування військових технологій. Цього немає жодна країна. Наприклад, ви європейська країна і ви виготовляє дрони. Поки вони дійдуть до фронту, щоб перевірити їх можливість використання на полі боя, росіяни можуть розробити РЕБ проти них — і толку від такого дрона вже не буде. А ми бачимо ситуацію на фронті в онлайн-режимі, розуміємо, що там відбувається, і можемо швидко дороблювати, покращувати наш комплекс.
Як у вас відбувається зворотний зв’язок із військовими?
Зворотній зв'язок з військовими для нас – життєво важливий аспект. Ми напряму спілкуємося з екіпажами, які користуються нашими комплексами. Військові можуть мені зателефонувати будь-коли та отримати безпосередню допомоги. Ми разом працюємо на перемогу і найменше, що ми можемо зробити — це бути завжди на звʼязку. У нас є чат з користувачами, де вони обмінюються досвідом, де ми їм допомагаємо. Це техпідтримка 24/7. Усе без бюрократії, офіційних запитів тощо.
На базі цього прямого зв’язку ми робимо покращення наших систем. Наприклад, хлопці та дівчата політали, потестували БпЛА та кажуть, що є проблема з нижньою частиною корпусу, треба підсилили, тому що під час посадки йде основне руйнування. Що робимо ми — посилюємо корпус кевларом і проблема зникає. Або потрібно підсилили зв’язок, бо там, куди долітає дрон, зв’язку недостатньо. Або РЕБ починає працювати за нашими частотами і треба терміново переходити на інші частоти, інші протоколи, системи захисту інформації, тощо.
Цей прямий звʼязок дозволяє нам робити найбільш актуальне рішення для виконання місій на полі боя.
Ми працюємо у шаленому ритмі, бо зміни впроваджуємо майже щомісяця. І будемо так працювати до самої перемоги!
