Технології, культура, розвиток: шлях українських учнів до безпрецедентної перемоги на міжнародному конкурсі Infomatrix

Infomatrix — один із найпрестижніших міжнародних конкурсів, що слугує глобальним майданчиком для реалізації та демонстрації досягнень юних новаторів у галузях комп’ютерних проєктів, робототехніки та хакатонів.Його мета — не лише підтримувати та розвивати молоді таланти, а й створювати спільноту інноваторів, об’єднаних пристрастю до IT, які надалі будуть долати виклики та використовувати можливості XXI століття. Тож Infomatrix — це не лише змагання, й велика платформа для міжкультурного діалогу, співпраці та налагодження довготривалих зв’язків усіх учасників.

«Цей конкурс — не лише змагання в ІТ-напрямі. Організатори приділяють значну увагу культурному різноманіттю. Під час захисту проєктів команди демонструють свою ідентичність у форматі мінішоу, — розповіла Ірина Поліщук, директорка Київської МАН. — Це потужна культурна дипломатія. Для нас, як організаторів національного відбору, було важливо представити Україну сучасною, модерновою та технологічною. Саме такої презентації ми й готували наших фіналістів».

Infomatrix пропонує змагання за трьома напрямами:

Конкурс організовує Латиноамериканське товариство науки й техніки SOLACYT, що об’єднує кілька освітніх рухів, зосереджених на підтримці учнів, студентів, викладачів, установ, зацікавлених у науці та техніці, та Фундація освітніх закладів Lumina (Румунія), що допомагає реалізації талантів учнівській молоді за допомогою програм, національних і міжнародних конкурсів.

Переможці отримують не лише платинові, золоті, срібні та бронзові медалі, але й грошові призи у розмірі від 300 до 1000 євро. Також усі учасники отримують Сертифікат про участь. 

Цьогоріч українські діти отримали рекордну кількість нагород. Ми розповімо, що стало запорукою успіху юних інноваторів, чим особливий Infomatrix та як участь у подібних конкурсах впливає на подальший розвиток як учасників, так і STEM-напрямків загалом. 

Infomatrix в Україні

Україна вперше взяла участь у світовому фіналі Infomatrix у 2009 році. Національний відбір, який проводився у форматі Всеукраїнського чемпіонату з інформаційних технологій «Екософт», тривалий час організовував Національний еколого-натуралістичний центр учнівської молоді МОН України.

Цього року Київська МАН, учні якої регулярно брали участь в Infomatrix, організувала національний конкурс, що об’єднав 194 учнів з усієї України. У результаті 23 проєкти та 4 команди хакатону вийшли до фіналу та представляли Україну в Бухаресті. Разом із 18 переможцями відбору, проведеного НЕНЦ, наша країна була представлена на міжнародному фіналі 45 учасниками.

Це стало справжньою експансією української талановитої молоді у глобальний STEM-світ, який завершився безпрецедентним успіхом: 35 медалей — 6 платинових, 7 золотих, 9 срібних та 13 бронзових.

Участь української молоді в міжнародних STEM-конкурсах має велике значення не лише для їхнього особистого та професійного зростання, але й для розвитку України в цілому. Адже для економічного зростання, повоєнного відновлення та загального поступу країни важливо формувати культуру інновацій в ІТ, енергетиці, точних науках. Інтеграція до світової STEM-спільноти відкриває молоді можливості для виходу на міжнародні ринки, що дозволяє їм ставати конкурентоспроможними фахівцями на глобальному рівні.

Портрет учасника Infomatrix від України

Як зазначили організатори цьогорічного національного відбору, свої проєкти подали учні з усіх регіонів України, окрім Криму. Серед них були й учні з прифронтових зон — міст і містечок, що постійно зазнають обстрілів. Те, що українські діти, попри виклики війни, створюють унікальні проєкти, подають їх на національний відбір і перемагають, чи не найбільше вражає всіх причетних.

У конкурсі комп'ютерних проєктів та робототехніки взяли участь учні віком від 11 до 18 років (середня та старша школа). А у хакатоні, крім школярів, брали участь також студенти віком від 18 до 23 років. Близько 30% учасників національного відбору становили дівчата.

Переважна більшість конкурсантів — учні загальноосвітніх шкіл, які захоплюються STEM-науками. Часто вони відвідують додаткові заняття або курси з програмування й робототехніки, прагнучи поглибити свої знання та розвинути практичні навички. Більшість з них планує будувати кар’єру в IT-сфері.

Українські діти представили свої роботи в усіх номінаціях і напрямах. І у кожній категорії, окрім одного проєкту в межах хакатону, вони здобули нагороди.

Проєкти наших дітей вражали різноманітністю й унікальністю.

Наприклад, Володимир Борисенко, учень Черкаської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №28, розробив факторну модель БПЛА, яка інтегрує FPV та розвідувальні дрони. Важливо, що його програма була протестована у військових інститутах ще до участі у конкурс. На міжнародному фіналі Володимир здобув платинову нагороду.

Іван Гайдаров, учень ліцею міжнародних відносин №51, створив технологію керування екраном комп’ютера за допомогою жестів. Ця інновація принесла йому платинову медаль.

Діана Єзовіт, учениця Політехнічного ліцею НТУУ «КПІ», розробила комп’ютерну гру на основі твору Володимира Винниченка «Федько-Халамидник» та запропонувала окрім авторського, ще й альтернативний фінал історії. Дівчина здобула золоту медаль.

Ми поговорили з Артемом Єгоровим із Технічного ліцею міста Києва, учнем школи робототехніки Robocode, який отримав золото в категорії Line Followers Robot. Ось що він розповідає: «Суть змагання в тому, щоб робот проїхав трек по чорній лінії якнайшвидше. Щоб досягти цього, я зробив покришки коліс силіконовими, що забезпечувало гарне зчеплення з треком і мале тертя. А також додав маленьку металеву кульку спереду робота біля інфрачервоних датчиків, вона притримувала його, аби він не їздив датчиками по підлозі».

Кожен з десятків українських проєктів, що здобули перемогу, базувалися на глибоких знаннях і досвіді молодих інноваторів та їхньому креативному мисленні під час пошуку рішень. Це і стало запорукою перемог.

Підготовка до Infomatrix 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Усі учасники готуються під супроводом наукового керівника від моменту формулювання ідеї проєкту до його втілення. Тож один з найважливіших етапів підготовки — знайти наставника, з яким дитина зможе ефективно реалізувати проєкт, вважають у Київській МАН. Цю роль може виконувати і вчитель з загальноосвітнього закладу, і керівник позашкільних гуртків, і викладач на курсах, і навіть батьки. 

Основа успіху — регулярні тренування, з використанням методів проєктного навчання та виконанням практичних вправ. Про це розповів Олександр Сербин, науковий керівник учасників Infomatrix і спеціаліст з розробки курсів напрямку робототехніки у школі Robocode. Він виокремив ключові характеристики, необхідні для перемоги: технічні знання (програмування, електроніка, дизайн), комунікативні навички, уміння працювати в команді, креативність, стресостійкість, здатність вирішувати нестандартні завдання та навички якісної презентації проєктів.

Артем Єгоров, золотий медаліст Infomatrix-2024, поділився своїм досвідом підготовки: «Я почав готуватися у березні, за три місяці до початку конкурсу: замовляв деталі, писав код, створював макети. У мене було кілька прототипів, перший — із фанери. Я продовжував працювати, доки не створив остаточну модель. Під час роботи я зрозумів необхідність використовувати PID-контролер. Оскільки раніше з ним не працював, то змушений був швидко опанувати нові для мене знання. Це певним чином стало для мене викликом».

Оскільки навіть досконало виконаний проєкт потребує якісного представлення, підготовка до світового фіналу включала тренінги з презентації та пітчингу. Переможці національного відбору проходили навчання під керівництвом журналіста, керівника секції «Інформаційна безпека» Київської МАН Володимира Бірюкова, який допомагав їм вільно та переконливо розповідати про переваги своїх проєктів через особисту історію. Також учасників консультували ментори, зокрема представники бізнесу, які навчали дітей основ бізнес-презентації та пітчингу.

Тож саме системний підхід до підготовки став запорукою численних перемог українських школярів на міжнародному рівні.

Фінансування

Для успішної реалізації проєктів, особливо в напрямі «Робототехніка», необхідно забезпечити належну матеріально-технічну базу. В Україні існують потужні школи робототехніки, зокрема в Києві, Черкасах і Рівному, які функціонують як своєрідні науково-технічні кластери. Вони збирають талановитих дітей і забезпечують їх необхідними ресурсами, — розповіла очільниця Київської МАН.

Олександр Сербин додає, що для фінансування проєктів варто залучати донорські кошти, співпрацювати з місцевим бізнесом і підприємствами, зацікавленими у підтримці молодих талантів, а також брати участь у грантових програмах і використовувати краудфандинг. Це може бути ефективним шляхом пошуку фінансування, за відсутності відповідної матеріальної бази у локальних освітніх закладів. 

Про емоції та враження

Драйв, задоволення від процесу, проживання різноманітних емоцій (як від досягнень, так і від невдач), а також досвід перемоги над собою — усе це є важливим складником як підготовки, так і участі в конкурсі. Не менш значущим, ніж сам результат. На цьому наголошують як організатори, так і наукові керівники. 

Звісно, діти переповнені щастям, коли отримають заслужені нагороди, щиро радіють, що змогли представити рідну країну та втілити свої мрії.

Ірина Поліщук, яка брала безпосередню участь у церемонії нагородження, ділиться враженням: «Коли я вийшла на сцену, почула, як раз у раз звучить «Ukraine», побачила, якими щасливими виходять діти, стала вручати нагороди: платина, срібло, золото, знову платина, то сама переповнилась емоціями. Через велику кількість переможців, прапорів вистачило не всім, тоді ми почали передавати наш національний стяг з рук в руки. Це було дуже зворушливо. Уся сцена, зрештою, була в наших прапорах!».

Життя після Infomatrix

Участь у подібних міжнародних конкурсах — це завжди про розвиток. Як на технічному та освітньому рівнях, так і у сфері особистих досягнень.

«Після таких змагань діти стають впевненішими, розширяють свої особисті кордони, усвідомлюють, що перед ними відчиняються двері у великий світ, — розповідає пані Ірина. — Вони вже сміливіші та усвідомлюють, що їм доступна освіта у різних університетах світу, починають шукати кращий варіант. Але мене особисто дуже тішить, що всі вони планують повернутися в Україну з новими знаннями та рівнем фаховості».

Також завдяки участі у глобальних змаганнях діти отримують новий поштовх для роботи над проєктами та вищий рівень вмотивованості. Часто саме завдяки цьому вони стверджуються у виборі напрямку професійного розвитку.

«Після Infomatrix багато учасників або розвивають свої конкурсні проєкти, або створюють нові, використовуючи отримані знання та навички», — зазначає Олександр Сербин, викладач Robocode. Та наголошує, що успіх своїх підопічних оцінює не лише за призовими місцями, а й за їхнім прогресом та особистим зростанням.

Важливо, що після завершення конкурсних перегонів Київська Мала академія наук підтримує зв'язок з дітьми: вони стають частиною спільноти, долучаються до наставницьких сесій, діляться власним досвідом з новими учасниками.

Це дуже цінно і для Артема: «Зараз я маю знайомих у Київській МАН, до яких можна знайти за порадою чи за допомогою, якщо вирішу взяти участь у наступному конкурсі чи олімпіаді. Це дуже важливо для мене». 

Поради для майбутніх учасників

Реєстрація на Infomatrix 2025, яка пройде з 22 по 26 травня в Бухаресті, розпочалася. Відтак почалася і підготовка. На що звертати особливу увагу?

Олександр рекомендує науковим керівникам концентруватися не лише на технічних аспектах проєкту, а й на психологічних складниках підготовки: «Важливо працювати над мотивацією, розвитком м’яких навичок, допомагати діями долати стрес і всіляко сприяти розвитку їхньої індивідуальної сили. Я переконаний, що наставник має бути не лише технічним консультантом, а й партнером і мотиватором, який підтримує пошук нових можливостей», — підкреслив він.

На думку Артема, для перемоги на конкурсі необхідно завчасно починати роботу над проєктом: «Три місяці, які були у мене, — надто короткий термін. Якби було більше часу, шансів отримати вищу нагороду було б значно більше, — поділився він. — Також раджу максимально глибоко вивчити тему, та опанувати вміння шукати, аналізувати й правильно інтерпретувати інформацію».

Він також радить пройти позашкільні курси з робототехніки, а також наголошує, що необхідно серйозно ставитися до вивчення математики, фізики та англійської мови.

Серед важливих рис переможців Артем виділяє наполегливість, захопленість і працьовитість та мати емоційну підтримку: «Іноді я був близький до того, щоб опустити руки, але мій батько та вчителька інформатики, Алла Володимирівна Ворожбит, надихали мене. Їхня допомога і наші спільні зусилля стали запорукою успіху. Я їх дуже люблю і надзвичайно їм вдячний».

Тож підготовка до змагань — це не лише сфокусованість на конкурсному проєкті, а й системний і послідовний розвиток hard та soft skills учня впродовж тривалого часу.

Світ міжнародних конкурсів

Усі престижні міжнародні змагання в галузі STEM створюють потужну платформу для розвитку талановитої молоді з усього світу. Від робототехніки до програмування, від фундаментальних наукових досліджень до інновацій у сфері космічних технологій — кожен має свої особливості, але спільною метою є формування нової генерації винахідників та інженерів, які будуть визначати, яким стане світ в осяжному майбутньому. 

Розповімо про найтоповіші конкурси світу.

Intel ISEF (Regeneron ISEF) — це один з найбільших і найпрестижніших міжнародних конкурсів наукових досліджень для школярів, який об'єднує учасників віком 13-18 років із понад 70 країн світу. Він зосереджений на наукових дослідженнях у таких галузях, як біологія, екологія, фізика, інженерія та комп’ютерні науки. До складу журі входять експерти з Ph.D., декілька Нобелівських лауреатів та лауреати медалі Філдса, що свого часу були серед переможців ISEF.Відмінність від Infomatrix — більший акцент на фундаментальних наукових дослідженнях, в той час, як в Infomatrix має ширший спектр категорій та напрямків, зокрема, і креативних.

FIRST Robotics Competition (FRC). Це відомий у світі міжнародний конкурс робототехніки для молоді віком від 14 до 18 років. Юні таланти з понад 100 країн працюють над створенням роботів, що виконують складні завдання протягом обмеженого часу. Він щорічно проходить у рамках регіональних заходів у різних країнах, а кульмінацією є FIRST Championship, що проходить в США. Відмінність від Infomatrix — глибший фокус на робототехніці та інженерії, тоді як Infomatrix охоплює більший спектр STEM-дисциплін.

Imagine Cup — започаткована Microsoft всесвітня ініціатива для молоді віком 18-25 років. Кількість залучених може сягати кількох десятків тисяч, враховуючи різні етапи відбіркових турів. У фінальних змаганнях, що проходять в США, беруть участь 50-60 команд. Учасники працюють над інноваційними програмними рішеннями переважно для таких галузей як охорона здоров’я, освіта та екологія. Відмінність від Infomatrix — акцент на розробці програмного забезпечення. 

I-FEST (International Festival of Engineering Science and Technology) — щорічний фестиваль, що проходить у Тунісі та об’єднує юних дослідників віком від 12 до 24 років з понад 40 країн. Основні напрямки: фізика, екологія, математика, інженерія. Фестиваль включає великі культурні заходи, метою яких є ознайомлення з локальною культурою, різноманітні семінари та Міжнародний STEAM конгрес, що об’єднує освітян з усього світу для обговорення інновацій у STEM-дисциплінах. Відмінність від Infomatrix — ще більша увага до інтеграції науки й культури, з акцентом на глобальну взаємодію в STEM.

VEX Robotics Competition залучає юних інженерів різних вікових категорій від початкової школи до університету. Учасники змагаються у створенні роботів, які мають виконувати різноманітні завдання. Це одна з найбільш популярних програм робототехніки, яка об’єднує команди з понад 40 країн. Відмінність від Infomatrix — фокус на робототехніці та ширша залученість вікових груп.

Zero Robotics — унікальний конкурс програмування для школярів, які розробляють код для управління роботами на борту Міжнародної космічної станції (МКС). Це єдине у своєму роді змагання, що дає можливість працювати з реальними даними з космічних місій. Відмінність від Infomatrix — зосередженість на космічних технологіях та програмуванні для роботи в космосі. Це робить його унікальним у порівнянні з більшістю STEM-конкурсів.

World Robot Olympiad (WRO) — міжнародна олімпіада, що об'єднує учасників із понад 85 країн, з фокусом на екологічну сталість й інновації. Діти та молодь віком 8-19 років створюють проєкти за допомогою LEGO, що робить його доступнішим для різних вікових категорій.Відмінність від Infomatrix — спеціалізується на екологічних ініціативах, обмежується можливостями LEGO.

Загалом, Infomatrix серед інших конкурсів вирізняється своїм міждисциплінарним підходом, що дозволяє йому стати важливою платформою для інновацій і співпраці юних представників науки, технології, креативної індустрії. 

Більшість престижних міжнародних конкурсів звертають увагу на формування спільнот однодумців з різних країн світу та нетворкінг. Діти можуть отримати менторство, підтримку від експертів та однолітків, побачити перспективи для співпраці, що дуже важливо для їхнього подальшого розвитку.

Тренди у світовій робототехніці та їхній вплив на конкурси

Сьогодні IT-галузі, зокрема і робототехніка, розвиваються дуже динамічно, її тренди суттєво впливають і на STEM-конкурси для дітей. Розглянемо деякі з них.

Штучний інтелект (ШІ) — чи не найпотужніший тренд сучасності. Інтеграція ШІ-систем дозволяє роботам виконувати завдання автономно, аналізувати дані в реальному часі, розпізнавати об’єкти, мову та навіть емоції. Це відкриває нові можливості у сферах медицини, освіти, логістики та виробництва. Вже зараз освітні конкурси пропонують завдання, що стосуються створення роботів з інтелектуальними функціями, здатних адаптуватися до змінних умов. І ця тенденція матиме подальший розвиток.

Посилюється тренд на створення колаборативних роботів (коботи), які здатні ефективно співпрацювати з людьми. Вони впроваджуються у виробництво, медицину та освіту завдяки простоті у використанні, безпеці та адаптивності. Це дедалі більше впливатиме на тематику конкурсів, в яких все акцентів буде на колаборації людей та роботів та пошуку рішень, що спрямовані та підвищення ефективності їхньої командної роботи.

В наш час біоміметичні роботи, що імітують живі організми, все частіше використовуються в медицині, екології. Цей тренд посилює міждисциплінарність освітніх конкурсів, адже учасники повинні мати знання з біології, механіки та матеріалознавства.

У медицині активно розвиваються мікро- та нанороботи, які здатні переміщатися всередині людського тіла для діагностики та лікування. Цей напрям формує тенденцію створення моделей мініроботів у рамках багатьох IT-змагань, зокрема тих, що орієнтовані на розробку медичних інновацій.

Екологічність і сталий розвиток тривалий час займають важливе місце серед трендів усіх інноваційних напрямків. Скажімо, розробляються роботи для боротьби зі змінами клімату, очищення океанів та зменшення виробничих відходів. Тож прогнозується посилення цих тенденцій при формуванні конкурсних завдань для дітей та молоді. 

Етика у робототехніці — актуальний тренд, в рамках якого на передній план виходять питання щодо етичних аспектів використання роботів, особливо в контексті автоматизації праці, контролю чи військових цілей. У найближчому майбутньому такі освітні ініціативи включатимуть дискусії на ці теми, щоб формувати відповідальне ставлення до технологій.

Висновки

Роль подібних до Infomatrix конкурсів у розвитку молодих талантів та популяризації STEM-освіти очевидна, адже вони надають учасникам платформу для проявлення своїх здібностей і допомагають відкривати нові можливості для подальшого розвитку. Важливо, що діти мають змогу не лише отримати практичний досвід, а й налаштувати мережу контактів із професіоналами та інвесторами, що важливо для кар'єрного зростання у майбутньому. Окрім того, такі змагання підвищують зацікавленість молоді в IT та сприяють глибшому зануренню у STEM-сферу.

В найближчому майбутньому конкурси посилюватимуть свій вплив на формування нового покоління інженерів, науковців і підприємців, здатних змінювати світ. Вони залишатимуться важливим інструментом для стимулювання інновацій і досліджень, підвищення глобальної конкурентоспроможності української молоді, що сприятиме розвитку нових технологій, які мають величезний потенціал для української економіки, зокрема в таких секторах як ІТ, екологія, медичні технології та промисловість.Тож українські діти мають брати участь у конкурсах і надалі, а географія участі повинна розширюватись. Це важливо для нашого спільного майбутнього. 

Дякуємо за допомогу у створенні матеріалу Оксану Шевченко.

Підписуйтеся на наші соцмережі