Темрява наприкінці тунелю: чому компанія Hyperloop One закривається

Як повідомляє Bloomberg, компанія Hyperloop One, що будувала вакуумні тунелі для швидкісних поїздів, закривається — продає активи та звільняє усіх працівників. Розповідаємо історію компанії, причини занепаду, а також чи реалістична взагалі ідея вакуумного поїзда.

Чому закривається Hyperloop One

Основна причина — стартап, попри всі розробки, попередні тестування та інвестиції, не знайшов жодного клієнта. Гіперлуп мав перевозити людей у капсулах всередині тунелю зі швидкістю 1200 км/год, а також відправляти вантажі. Та задум виявився надто складним з інженерного погляду (про це докладніше розповімо згодом).  

Від заснування у 2014 році стартап Hyperloop One зібрав понад $450 млн. Компанія побудувала невеликий тестовий тунель поблизу Лас-Вегасу і на деякий час взяла назву Virgin Hyperloop One, коли в неї інвестував Річард Бренсон. Усі активи компанії, разом з 500-метровою тестовою трасою, намагаються продати. Більшість працівників (на початку 2022 року їх було 200) вже звільнили. Решта наглядають за продажем активів та працюватимуть до 31 грудня.

Основний інвестор стартапу — дубайська переважно державна компанія DP World (логістика, портова торгівля). Інвестор не коментує ситуацію, але, за даними Bloomberg, залишок інтелектуальної власності стартапу передадуть DP World.

Що встиг зробити Hyperloop One та чому не вдалося побудувати мережу вакуумних залізниць

Навіщо взагалі потрібен гіперлуп

Ідею поїзда, який їхатиме у тунелі, де буде вакуум або близький до нього стан, обговорювали ще у XIX столітті, коли інженери винайшли пневмопошту. 

У 1840-х була спроба створити так звану атмосферну залізницю. Ця система використовувала різницю атмосферного тиску для просування вагонів рейками.

Існували декілька атмосферних залізниць, наприклад, в Дубліні та Парижі, але через технічні труднощі та високі витрати на обслуговування проєкти згортали. Згодом концепцію такого потяга під назвою Vactrain запропонував американський вчений Роберт Годдард у 1910-х. 

До ідеї повернулись на початку XXI століття через зацікавлення урядів та великого бізнесу до швидкісних залізничних доріг. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Переваги такого транспорту: 

Як виник Hyperloop One та до чого тут Ілон Маск

У 2012 році уряд представив державний проєкт швидкісної залізниці між Лос-Анджелесом і Сан-Франциско. Він мав запрацювати аж у 2029 році. Ілон Маск розкритикував проєкт як дуже повільний і дорогий. 

Плани збудувати вакуумний поїзд під назвою Hyperloop виникли в результаті розмови між Ілоном Маском та ірано-американським інвестором Шервіном Пішеваром. Маск тривалий час обдумував цю ідею, а Пішевар запропонував використовувати його для вантажів. Згодом Маск погодився опублікувати свої гіпотези та концепцію, оскільки він сам був надто зайнятий керуванням SpaceX і Tesla. 

12 серпня 2013 року Маск опублікував paperbook Hyperloop Alpha, який викликав багато розголосу.

Згідно з його розрахунками, Hyperloop мав привезти пасажирів із Лос-Анджелеса до Сан-Франциско менш ніж за 30 хвилин (614 км). Орієнтовна вартість проєкту — $6 млрд для моделі, призначеної лише для пасажирів, або $7,5 млрд для більшої моделі, здатної перевозити автомобілі. Тоді Маск казав, що на створення прототипу знадобиться лише три-чотири роки, якщо буде відповідний керівник. «Якби це було моїм головним пріоритетом, я міг би це зробити за один-два роки», — заявляв Маск. Хоча фактично після загального концепту Маск не брав участі в розвитку компанії та не має в ній частки.  

Якими були результати випробування Hyperloop

До жовтня 2016 року стартап вони закінчили 500-метровий тестову трасу у штаті Невада. Чому таку коротку? Власне основна проблема будівництва вакуумних поїздів полягає у тому, що підтримка таких умов потребує великої кількості енергії і є складним інженерним завданням.  

Роком пізніше компанія представила прототип капсули під назвою XP-1, яка на випробуванні розігналась до швидкості 387 км/год – світовий рекорд для цього виду транспорту. Занадто далеко від ідеальних показників, але достатньо, щоб залучити грошей інвесторів. У жовтні 2017 року очолювана Річардом Бренсоном Virgin Group інвестувала в Hyperloop One через що компанію перейменували у Virgin Hyperloop One.

Чому в Hyperloop One не вийшло: проблеми з менеджментом, інвесторами та продуктивністю 

Схоже, що вже з 2017-го року справи в компанії різко погіршали. У грудні 2017 року Річард Бренсон взяв під свій контроль компанію після того, як Пішевар пішов у відставку через те, що кілька жінок звинуватили його в сексуальних домаганнях. Пішевар сказав, що він використає відпустку для розслідування проти людей, які підбурювали наклепницьку кампанію. Але остаточного результату рішення у справі наразі немає. 

Іншого ексдиректора Зіявудіна Магомедова заарештували в Москві за звинуваченням у шахрайстві та розкраданні, не пов’язаному з Hyperloop One. Зараз він відбуває термін в російській тюрмі. 

У листопаді 2021 року Virgin Group припинила свою співпрацю з Hyperloop One. Офіційна версія — конфлікт інтересів, пов'язаний з іншими інвестиціями Virgin. Але, ймовірно, Virgin Group цікавив саме швидкісний пасажирський транспорт.  

Вже за кілька місяців — у лютому 2022 року Hyperloop One оголосила, що відмовляється від подальшої розробки цієї технології для перевезення пасажирів, щоб сконцентруватись виключно на перевезеннях вантажу. За даними Financial Times, в той самий час звільнили половину колективу компанії.

За словами колишнього високопоставленого співробітника, після відходу співзасновника Virgin Hyperloop Джоша Гігеля, виникли внутрішні потрясіння, що спричинило «масову втечу талантів». Відмова від пасажирських перевезень викликала «повний розвал» у групі та поставила під загрозу її єдиний контракт з урядом Саудівської Аравії, сказав він.

Натомість DP World минулого року коментуючи ситуацію, сказав, що уряд Саудівської Аравії побачив «велику цінність» у варіанті вантажних перевезень та розглядає маршрут, який з’єднає західне портове місто Джидду зі столицею Ер-Ріядом і далі до країн Перської затоки. А також, що прибуток від успішних продажів вантажної версії, яка може бути готова приблизно через чотири роки, може бути реінвестована в запуск пасажирської версії до кінця 2020-х.

Hyperloop мали будувати в Україні: що з проєктом 

У червні 2018 року Міністерство інфраструктури України та компанія Hyperloop Transportation Technologies домовилися про співпрацю в галузі розвитку технологій високошвидкісного транспортування. Ця компанія не пов’язана з HyperloopOne. Це інша компанія, яка працює над подібними технологіями. Її особливість — фінансування через краудфандинг та унікальна модель співпраці — люди які працюють щонайменше 10 годин на тиждень в обмін на майбутню частку в компанії. 

Попри це схоже, що HyperloopTT почуває себе краще, ніж HyperloopOne. Початкову розробку виконували приблизно 100 інженерів, а зараз їх майже 500 осіб. HyperloopTT має свій дослідний центр у Тулузі, де випробовує капсули й наразі є  найближчим комерційним проєктом вакуумного поїзда готового до експлуатації

У 2018 році, щоб отримати фінансування, тодішній міністр інфраструктури Володимир Омеляна звернувся до Європейської комісії, яка пообіцяла можливість фінансування проєкту в Україні. 

Тоді міністр інфраструктури заявляв, що Hyperloop з'явиться в Україні через п'ять років, а що квиток коштуватиме дешевше, ніж на літак чи поїзд. Новина викликала новий потім мемів

У листопаді 2018 року Омелян говорив, що реалізація проєкту Hyperloop в Україні йде за планом, тестовий майданчик мали розмістити в Дніпрі. Згодом він повідомив, що розробку системи Hyperloop в Україні припинили після президентських виборів 2019 року.

Підписуйтеся на наші соцмережі