Розкрито таємницю чорно-білих котів
Нещодавно у соціальній мережі Twitter з’явилося цікаве повідомлення від користувача Lucy Huber:
Ця публікація швидко стала вірусною, у неї вже понад 13 млн переглядів. У коментарях авторка запропонувала ділитися фото котів і кішок, іронізуючи над їхньою «готовністю».
За
цією логікою чорна кішка є «повністю
готовою», абсолютно біла — «сира»,
а чорно-біла — «середньої готовності»,
або «середньої прожарки» (за не
дуже доречною аналогією зі стейками).
На запитання про те, чи правильна теорія про білі лапи та живіт, спробував відповісти портал Womansworld після консультації з низкою ветеринарів та вчених. Якщо коротко, то не так просто.
За словами доктора Гранта Літтла, ветеринара та експерта JustAnswer, річ у генетиці.
Підписуйтеся на наші соцмережі
У твердженні про поширення забарвлення зі спини є правда, зазначила ветеринарка Ліндсі Вендт.
За словами Вендт, одна з теорій полягає в тому, що ці клітини-попередники мігрують по поверхні шкіри, починаючи з хребетної зони, але вони не досягають найвіддаленіших зон, як-от лапи, кінчик морди і живіт, що призводить до відсутності пігментних клітин, а отже, до білої шерсті.
Друга теорія полягає в тому, що пігментні клітини-попередники мігрують рівномірно по всій поверхні шкіри, але існує протилежний генетичний або клітинний механізм, який працює у зворотному напрямку, знищуючи пігмент та залишаючи кінцівки білими.
Хоча є можливість, що темна шерсть починає розвиватися від хребтової зони, професор Літтл зазначає, що поширення забарвлення ніяк не пов’язане з часом.
Білі лапи слід розглядати з еволюційного погляду, каже докторка Енні Валушка, фахівчиня з поведінки домашніх тварин з Purina.
Також наявність білих лап припускає, що люди, можливо, грали роль в активному відборі таких рис у процесі одомашнення, додала Енні. За її словами, коли йдеться про кішок і собак, у різних видів поведінкові риси, які відбираються під час приручення, генетично пов'язані з фізичними особливостями, як-от завиті хвости, висячі вуха і також шерсть з білими плямами.
Хоча всі ветеринари кажуть, що у вірусному повідомленні з X є дещиця правди, воно не розкриває всієї історії. Кішки зі світлою шерстю та темними лапами теж зустрічаються, хай і набагато рідше. Вважається, що вони мають «обмеження за кольором», додала докторка Вендт. Це означає, що у них є генетична мутація, яка впливає на чутливі до температури зони і призводить до зменшення пігменту на більш теплих ділянках тіла та збільшення концентрації кольору на кінцівках, а також вухах, хвості та морді. Така шерсть найчастіше зустрічається у чистокровних сіамських кішок.
Це підтвердила і Енні Валушка, яка зазначила, що, оскільки пігмент виробляється тільки у найхолодніших частинах тіла, сіамські кошенята народжуються повністю білими, адже їм було тепло в утробі матері.
Якщо підсумувати, то генетичний процес, внаслідок якого з’являються білі лапки, набагато складніший, ніж передбачає пост у соцмережах. Але при цьому у версії про поширення темного забарвлення з хребта таки є зерно правди.
