Огляд економіки у жовтні та як уряд може допомогти бізнесу. Головне зі звіту ЦЕС
Центр економічної стратегії та German Economic Team оприлюднили огляд стану бізнесу та економіки України у жовтні, а також провели дискусію з представниками кількох бізнесових сфер, щоб з'ясувати, як уряд може допомогти підприємцям стати стійкішими. SPEKA виокремила основні тези з огляду та дискусії.
Огляд економіки у жовтні. Що відбувається з активністю бізнесу?
Звіт презентував старший економіст ЦЕС Дмитро Горюнов, який розповів про основні макроекономічні показники та вплив війни на них.
Основні події на фронті
- Збройним Силам України вдається розвивати наступ на півдні у Херсонській області та на сході у Луганській.
- Частково зруйнований Кримський міст.
- Росія застосовує озброєння, яке їй передав Іран, зокрема БПЛА Shahed-136. також очікує на передання ракет класу «земля-земля».
- Від 10 жовтня почалися масові обстріли та пошкодження об'єктів критичної інфраструктури у 10 регіонах України. Це призвело до тимчасових перебоїв з електропостачанням. Наслідки ударів досі не повністю ліквідовані. За словами президента, ракетні удари уразили 30% електростанцій країни. У країні дефіцит електроенергії, подекуди застосовують аварійні відключення, щоб вберегти систему від перевантаження.
Збитки, пов'язані з війною, продовжують зростати
Як наголошують аналітики ЦЕС, це ще не остаточні цифри й точне число підрахувати складно, оскільки бойові дії досі тривають і руйнування продовжуються.
Натепер завдані збитки оцінили у $153,2 млрд. При цьому ще не врахували наслідки обстрілів енергетичної інфраструктури, оскільки методологія підрахунку таких збитків потребує певного часу.
Падіння ВВП серйозне, але менше за попередні прогнози
Загалом макроекономічні прогнози не змінюються: очікують падіння ВВП на 33%. Це дещо краще, ніж раніше прогнозував Міжнародний валютний фонд, який пророкував зниження на 45%. Мінекономіки нещодавно оприлюднило дані, за якими у перших трьох кварталах року економіка України скоротилася на 30%.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Проблеми з урожаєм та сівба озимини
Нижчому падінню ВВП зокрема посприяла угода про експорт зерна. Її термін спливає за місяць. Україні та Туреччині важливо її продовжити. Поки що пролонгація під питанням, оскільки росія висунула нові вимоги щодо розблокування роботи аміакопроводу Тольятті — Одеса. Ситуація проясниться наступними тижнями.
Тим часом зернотрейдери активно користуються доступними портами та шукають альтернативи, наприклад, залізничні шляхи. Вони зарезервували всі доступні зерносховища, але цього недостатньо для експорту у таких масштабах.
Також майбутній врожай буде ймовірно нижчим, ніж прогнозувалося. Фермери не надто активно засівають озимі культури, особливо на звільнених та прифронтових територіях, оскільки остерігаються зміни військової ситуації або знищення врожаю. Також у них зросли витрати, вони не впевнені у можливості експортувати товар наступного року.
Баланс імпорту/експорту та міжнародна допомога
Експорт товарів з України зростає, а імпорт зупинився. Вперше від початку року у економіки позитивний експортний баланс. Частково це через підтримку вітчизняних виробників, але також завдяки іноземній допомозі. Загалом від 24 лютого держава отримала $22,6 млрд іноземної допомоги. Також має підтверджені гарантії отримання ще $15,6 млрд. Цього місяця ми очікуємо найбільший транш грантової допомоги.
Позитивна оцінка перспектив бізнесом зростає
Від червня Національний банк України відновив опитування бізнесу щодо його очікувань. Щомісяця прогнози бізнесу стають позитивнішими. Найбільш оптимістично оцінює ситуацію сфера торгівлі, а найбільш песимістично — будівництво (цей сектор орієнтований на інвестиції).
Що може зробити уряд, щоб допомогти бізнесу
Під час зустрічі представники бізнесових структур обговорили також можливості допомоги уряду. Йшлося саме про регуляторну та технічну допомогу, оскільки очевидно, що фінансова допомога є обмеженою і буде спрямована передусім на компенсації релокованому або зруйнованому бізнесу.
У дискусії взяли участь:
- Анна Дерев'янко, виконавча директорка Європейської бізнес асоціації;
- Родіон Єрошек, співзасновник і CEO компанії з автоматизації ресторанів Poster;
- Андрій Жук, голова правління Асоціації ритейлерів України;
- Дмитро Циганков, когнітивний директор Fozzy Group.
Андрій Жук, голова правління Асоціації ритейлерів України:
Під час війни усі побачили, як надійно спрацювала банківська система. Це було для усіх несподіванкою, але так само витримав ритейл. Про це не так багато говорять, але це сталось завдяки тому, що була робоча група, куди увійшли найбільші мережі та представники Кабміну та президента й співпрацювали разом. Проте зараз мій головний меседж за дерегуляцію. Ритейл повинен працювати із мінімальним втручанням держави.
Родіон Єрошек, CEO компанії з автоматизації ресторанів Poster:
Я можу говорити про IT, бо ми створюємо ІТ-продукт. Програмне забезпечення, яке ми створюємо, робимо для внутрішнього ринку. Таким чином ми отримуємо податкові пільги і звільнені від сплати ПДВ. Основні наші витрати — це зарплати, і вони у доларах. Тому ми конкуруємо із закордонними компаніями та компаніями, які працюють на аутсорс. Звільнення від сплати ПДВ триватиме до кінця 2022 року. Є ініціативи це відстрочення продовжити.
Також нам важливо диверсифікуватись і виходити на інші ринки. Зараз ми плануємо вихід у Філіппінах, і я не можу найняти керівника місцевого офісу, бо не маю можливості виїхати за кордон. Тому «єВідрядження» було б дуже потрібною ініціативою.
Щодо ресторанної галузі, то основними проблемами є заборона кальянних та обмеження на продаж алкоголю. Зрозуміло, що в уряду є якісь причини на це, але це теж великі галузі. Також є чимало представників російських компаній, які досі на ринку України, наприклад, Bulldozer Group.
Анна Дерев'янко, виконавча директорка Європейської бізнес асоціації:
Усіх хвилює страхування ризиків, тобто уряд має запровадити для інвесторів «страховку від війни». Друга річ — роль координатора. Уряд має координувати дії бізнесу і послідовно реалізовувати обіцянки. Третя — потрібен діалог між урядом і бізнесом. Потрібно допомагати вийти за кордон: цим мають займатись посольства. Окрема складна тема — зробити так, щоб працівники не переходили на податкове резидентство інших країнах.
Дмитро Циганков, когнітивний директор Fozzy Group:
Уряд може допомогти бізнесу, якщо не буде впроваджувати зайвих обмежень, якщо не буде надто багато перевірок. Також потрібна консультативна допомога, щоб виходити на європейські ринки.
