Не тільки вакцина проти ковіду. Хто й за що отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини
Другого жовтня почалось оголошення лауреатів Нобелівської премії — 2023. Першими нобеліатами цього року — у галузі фізіології та медицини — стали вчені з Університету Пенсільванії Каталін Каріко та Дрю Вайсман. SPEKA разом з генетикинею Оксаною Півень розібралась, чому дослідження Каріко та Вайсмана вкрай важливе для людства.
За що Каріко та Вайсман отримали Нобелівську премію 2023 року
Генетична інформація, що закодована в ДНК людини, передається через інформаційну РНК (мРНК). Вона є своєрідним шаблоном для виробництва білка. мРНК-вакцини запускають у наших клітинах виробництво білків, які стимулюють утворення антитіл, що блокують віруси.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Кілька десятиліть тому науковці навчилися виробляти мРНК in vitro, але вона була нестабільною і спричиняла запальні реакції в організмі.
Каріко і Вайсман виявили, що мРНК з хімічно модифікованими основами не призводять до запальних процесів, а згодом також встановили, що використання мРНК зі зміненими основами збільшує виробництво білка.
Варто наголосити, що Нобелівську премію з фізіології та медицини отримували 227 науковців та науковиць з урахуванням цьогорічних лауреатів. При цьому Каталін Каріко стала лише 13-ю жінкою серед них.
У чому користь дослідження нобелівських лауреатів Каріко та Вайсмана
Вакцина проти SARS-CoV-2 — це лише один приклад застосування.
Саме завдяки цій пандемії дослідження, яке тривало понад кілька десятиліть, отримало відносно швидке впровадження — перші дві мРНК-вакцини, що затвердили FDA для використання для людей. Насправді ж ця ідея існувала давно, технологія розроблялася тривалий час. Однак з цією технологією були проблеми. По-перше, РНК нестабільна, вона досить швидко руйнується в наших клітинах. По-друге, РНК, яку до цього намагалися використовувати з метою імунізації, викликала алергічні реакції.
Нобелівські лауреати Каріко та Вайсман дослідили біологію РНК і довели, що РНК може слугувати ефективною матрицею для напрацювання потрібного для нас білка, який буде тригером для імунної системи, у клітинах (в цьому разі — у людських клітинах), й це можна ефективно використовувати, якщо зробити РНК більш стабільною, модифікувати її так, щоб вона не викликала алергічних реакцій. Власне, це вони й зробили: не тільки розробили технологію синтезу РНК, а й перевірили технології модифікації й довели, що це дає змогу нам опрацьовувати потрібний білок швидко й безпечно, й цей білок дійсно працює як тригер для імунної системи.
Їхнє дослідження по суті відкрило нову еру в медицині. мРНК-вакцин буде зʼявлятися дедалі більше. Як би цинічно це не звучало, саме епідемія коронавірусу SARS COV-2 відкрила для цього дослідження пряму дорогу до застосування у медицині та до нас із вами як пацієнтів.
