Чому цьогорічна Нобелівська премія з медицини дуже кон'юнктурна
Нещодавно стали відомі результати Нобелівської премії 2023 року з фізіології або медицини — її отримали вчені з Університету Пенсільванії Каталін Каріко та Дрю Вайсман. На думку вченого-біофізика та спеціаліста з молекулярної динаміки Семена Єсилевського це рішення вельми кон'юнктурне. Про це він пише у своєму Telegram-каналі та у колонці на SPEKA.
Цьогорічна нобелівка з біології та медицини є, мабуть, однією з найбільш кон'юнктурних за останні роки.
Зараз всі із захватом переповідають історію Каталін Каріко, відкриття якої всіляко ігнорували, а її саму фактично випхали з академічної науки у фармацефтичну індустрію.
Історія, звісно, повчальна, але правда в тому, що дослідження Каріко та Вайсманом модифікованої основи РНК псевдоуридину, на якій й базується сучасна технологія мРНК вакцин, насправді не є чимось аж таким вже проривним.
Що відкрили науковці і чому це не прорив
Псевдоуридин є природним модифікованим нуклеотидом, який був відкритий задовго до робіт Каріко та Вайсмана. Клітини постійно використовують його для «декорування» РНК. Заслуга нобеліатів була в тому, що вони показали як імунна система впізнає немодифіковану РНК як чужорідну і запускає на неї імунну реакцію. Якщо вводити модифіковану РНК із псевдоуридином, то імунна система не реагує і це відкриває можливість для використання РНК вакцин. По-суті це все.
По-хорошому, ця робота взагалі не є особливо фундаментальною. Так, це розшифровка одного з тисяч складних та заплутаних клітинних механізмів, але таких механізмів кожного року розплутують десятки і нобелівки за кожний якось не дають.
Так що коли ви чуєте, що журнал Nature несправедливо відхилив нобелівські роботи, то майте на увазі, що нобелівськими вони стали по-суті випадково через збіг обставин. На момент публікації вони дійсно були просто непоганими роботами, який в Nature подають сотнями на місяць (і звісно більшу частину з них відхиляють).
В науковому плані роботи Каріко та Вайсмана не є чимось екстраординарним. Робіт такого рівня та такої складності роблять сотні на рік, там нема нічого такого, щоб підбирати щелепу з підлоги. Їх цінність — у практичному використанні, але це вже заслуга не науки, а фармацевтичної індустрії.
До речі, у мРНК вакцинах набагато більше інновацій ніж просто модифіковані нуклеотиди. Наприклад, там є модифіковані рН-залежні ліпіди, які вивільняють РНК з ліпосом-контейнерів у кислому середовищі клітинних лізосом. Там є ще купа різних модифікацій для збільшення експресії з РНК-конструкту та збільшення його часу життя. До всього цього нобеліати відношення не мають. Тому казати, що їх роботи зробили можливим створення мРНК вакцин — це натягування досить невеликої сови на досить великий глобус.
