Напівзаходи для напівпровідників. Євгеній Уткін про те, чи боляче вдарять по Росії проблеми з імпортом мікросхем

У березні Intel, AMD, TSMC та інші провідні гравці ринку напівпровідників оголосили про те, що припиняють співпрацю з російськими компаніями і не будуть постачати свою продукцію в РФ. Це може призвести до системної кризи на російському IT-ринку, а також в оборонній промисловості. 

У колонці для SPEKA засновник холдингу KM Core Євгеній Уткін розповідає, як влаштований світовий ринок мікросхем і чому нинішніх антиросійських санкцій може бути замало.

Напівпровідники — мозок сучасної електроніки. Вони відповідають за основні функції будь-яких електронних пристроїв, зокрема танків, безпілотників, літаків, ракет, засобів зв'язку, автомобілів тощо. Танк без електроніки — це просто мішень. 

Будь-яка країна, що претендує на лідерство, зобов'язана мати власну розробку напівпровідників або налагоджені канали імпорту. Натепер Росія має проблеми і з тим, і з іншим. Але на питання у заголовку неможливо однозначно відповісти «так» або «ні». Спробуємо подивитися ширше.

Спочатку розглянемо, як взагалі виглядає світовий ринок напівпровідників.

Як виглядає світовий ринок мікрочипів

Мікроелектроніка — це найскладніша технологія на планеті. За складністю та капіталомісткістю вона випереджає навіть космічні технології. Сучасне виробництво мікросхем потребує величезних інвестицій. Один лише цех з виробництва мікрочипів за процесом 8 нанометрів коштує до $20 млрд. А повноцінний завод з виробництва — сотню мільярдів.

Світовий лідер ринку мікроелектроніки — Сполучені Штати. Там є корпорація Intel з повним циклом: розробляє і виготовляє мікросхеми, створює засоби проєктування мікросхем, обладнання, технології і так далі. Це єдина у світі компанія, яка робить усе. Інша американська компанія AMD належить до так званих fabless-компаній, які створюють системи на чипах (system on a chip).

У гонитві за надприбутками американські корпорації розмістили значну частину виробничих потужностей у країнах Азії. Йдеться насамперед про Тайвань і Китай. Тож ці країни отримали технології з виробництва мікросхем. Там базуються так звані foundry-компанії, які займаються власне виробництвом – виготовляють мікросхеми.

Левову частину світових мікросхем виготовляють заводи TSMC та UMC, які, грубо кажучи, розташовані через дорогу один від одного на острові Тайвань. Разом ці дві компанії виробляють понад 70% усіх мікросхем у світі. Конфлікт між Китаєм і Тайванем — це насамперед конфлікт за напівпровідники. У самому Китаї розташовані  приблизно 8% світового виробництва мікросхем. Решта — у США, Європі та Ізраїлі.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Також є окрема екосистема компаній, які розробляють IP для мікроелектроніки. Найбільш яскравий представник — британська ARM. Чи не у кожному мобільному пристрої є інтелектуальна власність ARM, так звані IP-ядра, — і в Samsung, і в Apple, і в інших вендорів. Останнім часом Apple теж намагається створювати власні мікрочипи, але це якраз system on a chip, тобто вони використовують IP-ядра ARM і створюють на їхній базі власну систему.

EDA-компанії розробляють системи автоматичного проєктування. Тут є три компанії, яким належить понад 90% ринку: Cadence Design Systems, Mentor Graphics і Synopsis. Ще є компанія Silvaco, яка стрімко розвивається. Позаторік вона придбала мою компанію Polyteda. 

Також є компанії, які виготовляють обладнання. 

Глобальна криза напівпровідників

Декілька років тому у світі виникла безпрецедентна проблема — дефіцит напівпровідників. Ця проблема значно посилилася під час пандемії коронавірусу, коли бізнес і користувачі масово мігрували в онлайн і потребували оновлення своїх електронних пристроїв. Серед індустрій, які найбільше постраждали від кризи напівпровідників, була оборонна промисловість.

Зазвичай капіталізм швидко реагує на такий розрив між попитом і пропозицією, він збільшує виробництво. Але у мікроелектроніці система дала збій. Ринок напівпровідників може відреагувати на коливання лише через 5-7 років після імпульсу. Саме стільки часу потрібно, аби відрегулювати попит. 

Нещодавно Intel анонсував будівництво мегазаводу з виробництва чипів у США. За підтримки американського уряду компанія інвестує у цей проєкт $100 млрд. Але це дуже повільний процес. Якнайменше два роки світу бракуватиме напівпровідників.

Як справи з напівпровідниками у Росії

У підмосковному Зеленограді є два заводи з виробництва напівпровідників — «Мікрон» та «Ангстрем». Нещодавно «Мікрон» потрапив під міжнародні санкції. Але в будь-якому разі його технології дуже відстають від сучасних стандартів. Між ними — декілька поколінь. Те, що там виробляють, дозволяє створювати лише аналогові мікросхеми, придатні максимум для банківських карт або паспортів. 

Усе, що стосується цифрових мікросхем, до Росії постачає тайванська TSMC. На початку березня 2022 року компанія оголосила, що призупиняє співпрацю із російськими компаніями, зважаючи на вимоги тайванського уряду. 

Те, що компанія TSMC пішла з російського ринку, звичайно, добре. Але, на жаль, не весь світ підтримує Україну в цій війні. Є країни, через які російські компанії можуть закуповувати продукцію TSMC та інших виробників мікросхем. 

Крім того, я припускаю, що Росія створила стратегічні запаси напівпровідників. Наприклад, є інтегральні мікросхеми FPGA (українською ПЛІС — програмована логічна інтегральна схема), великий запас яких, за моєю інформацією, є в Росії. До цієї війни вони цілеспрямовано готувалися від 2004 року, від самої Помаранчевої революції. Я був свідком цього, адже на той час працював у Москві. 

Крім того, великі стоки мікросхем є у Китаї, а ця країна продовжує співпрацювати з Росією. І я думаю, що вони знайдуть обхідні шляхи для постачання мікроелектроніки. Отже, я не бачу, що нинішні санкції можуть миттєво або дуже швидко вплинути на російську мікроелектроніку. 

Проблема могла би бути через нестачу засобів розробки, але, за моєю інформацією, Cadence та Silvaco ще донедавна працювали у Росії. Але, як я вже казав, самі мікросхеми вони зможуть закуповувати обхідним шляхом у тієї ж таки TSMC, а засоби розробки, наприклад, через освітню ліцензію від Cadence або Silvaco для якогось університету в Угорщині або іншій дружній до Росії країні.

Лицемірство Заходу

Intel та AMD, звісно, теж оголосили, що припиняють співпрацю з Росією. Це добре, але чи достатньо? Вкотре мушу сказати про лицемірство «просвітленого Заходу», яке ми спостерігаємо протягом восьми років. Війна почалася не сьогодні, вона триває від 2014-го. Але до останнього часу Intel мав величезні центри розробки у Москві та Нижньому Новгороді, де працювали 1200 спеціалістів. Так само продовжували працювати у підмосковному Зеленограді Cadence та Silvaco… Про це я неодноразово повідомляв українських чиновників із різних відомств.

Санкції західних компаній у нинішньому вигляді — це радше формальність, аби відзвітувати перед Держдепом. На жаль, світ ще не до кінця усвідомив масштаби трагедії, на яку наражається наша планета. У порівнянні з цією трагедією це виглядає як напівзаходи. 

Які кроки були б ефективними? Тотальна економічна війна проти Росії. Не покрокова, а саме тотальна. Захід ніби чекає, коли загине чергова тисяча українських громадян, аби посилити санкції ще на пів кроку. 

Є абсолютне зло. Воно прийшло на нашу землю. Проти абсолютного зла півзаходи не працюють, йому треба протистояти консолідовано і одразу усім арсеналом. Росію треба оголосити ворогом людства. І дії мають бути відповідними. 

На жаль, для наших європейських партнерів головною цінністю залишається зовсім не свобода, а комфорт. А для американських — гроші. Їхні санкції — це ніби онкологію на останній стадії намагалися лікувати гомеопатією.

Підписуйтеся на наші соцмережі