Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Цифровізація армії. Усе, що треба знати про новий закон

Михайло Года
Михайло Года
17 січня 2024 8 хвилин читання

У вівторок, 16 січня, Верховна Рада врешті ухвалила закон, який має на меті запровадити повноцінний електронний облік військовозобов’язаних в Україні. До остаточного голосування закон пережив низку довгих та складних дискусій та чимало правок, але був ухвалений, зібравши 249 голосів парламентарів. Що зміниться, щойно він набуде чинності, читайте у матеріалі SPEKA.

Чому цей закон важливий

Схвалений у попередньому читанні торік у листопаді, закон зазнав значних змін, до другого читання внесли сотні поправок, які суттєво змінили текст документа.

У Міноборони та Генштабі давно чекали на ухвалення закону №10062, наголошуючи на його критичній важливості для обороноздатності держави. У профільному відомстві акцентували на потребі удосконалити механізми перевірки та внесення даних до реєстру, які принесе із собою цей документ.

За словами чиновників, саме цей закон забезпечить швидке й системне збирання та оброблення військової інформації. Це позитивно вплине на швидкість процесів та якість послуг, які отримують українські військові, адже відтепер все відбуватиметься у цифровому форматі. 

«Закон розблоковує цифровізацію української армії та дозволить їй діяти більш мобільно та ефективно як на полі бою, так і в тилу», — йдеться у повідомленні міністерства.

Що ж на практиці зміниться для цивільних та військовослужбовців? Варто докладніше розглянути кожен аспект.

Реєстр військовослужбовців

Фундаментальним аспектом закону є створення реєстру військовослужбовців ЗСУ та Державної служби спеціального транспорту, покликаного забезпечити надання онлайн-послуг військовим. 

Зокрема, це має спростити процес набуття військовослужбовцями статусу учасника бойових дій — процедури, яка, так склалося, пов’язана з паперовою тяганиною. Закон має оцифрувати цей процес.

Членкиня комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності Олександра Устінова від «Голосу», коментуючи початок процедури ухвалення законопроєкту загалом, наголосила, що він розв’язує проблему відсутності електронного реєстру після десятьох років війни. За її словами, він  даватиме повну картину щодо кількості військовослужбовців, їхнього місця перебування та придатності до служби.

Як усе працюватиме

Передбачається створення порталу електронних послуг для військовослужбовців та військовозобов’язаних. Спеціальний модуль у реєстрі буде вести облік безпосередньої участі у бойових діях, що дозволить військовослужбовцям або їхнім родичам подавати потрібну документацію в електронному вигляді, а не купу паперових документів.

Відтак статус УБД надаватимуть військовому автоматично після формування витягу з реєстру (це стосується і процесу встановлення статусу інвалідності внаслідок війни). Цей процес супроводжуватиметься формуванням унікального електронного ідентифікатора (наприклад, QR-кодом, штрихкодом або цифровим кодом).

Навіщо це потрібно

Держава досі не має електронного реєстру військовослужбовців. Тобто у Міноборони, загалом не знають, скільки людей можна призвати, скільки перебувають за кордоном, а скільки непридатні. Електронний реєстр покликаний, зокрема, відповісти на ці запитання та спростити процеси й послуги для військовослужбовців і призовників.

Посилення збирання даних про громадян

Законодавчі зміни головним чином спрямовані на розширення обсягу персональних даних, які будуть збирати про громадян віком від 18 до 60 років у базі даних «Оберіг».

Глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія наголосив, що такий процес має об’єднати кілька реєстрів, щоб автоматизувати систему «Оберіг». Це забезпечить автономну роботу без потреби людського втручання і створить передумови для подальшого впровадження смартмобілізації.

Які дані збиратимуть до реєстру: 

  • номери телефонів, 
  • адреси електронної пошти, 
  • рівень володіння іноземними мовами,
  • інформацію про зайнятість,
  • відомості про громадянство (зміну громадянства),
  • інформацію про внутрішньо переміщену особу,
  • реквізити паспорта громадянина України,
  • наявність водійського посвідчення,
  • право володіння зброєю,
  • результати медоглядів,
  • дані щодо обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, 
  • проїзні документи для міжнародних поїздок та репатріації, 
  • записи про адміністративні та кримінальні провадження, інтегровані з інших національних баз даних,
  • інформацію про право на відстрочення,
  • записи про участь у бойових діях.

Доступ до цієї інформації буде надаватися через електронний профіль кожного військовослужбовця.

Олександра Устінова наголосила, що партнери готові виділити $100 млн на реалізацію цього проєкту. Передбачається, що гроші покриють витрати на тривале зберігання інформації за межами нашої держави.

Важливий момент! Внесення персональних даних до системи відбуватиметься без згоди особи, за винятком даних, що стосуються членів її сім’ї.

Сервери переїдуть за кордон

Не менш важливим аспектом нового закону є те, що він допоможе підсилити кіберзахист військової інфраструктури, адже дозволяє використання зовнішніх хмарних технологій для зберігання та оброблення даних з баз даних Міноборони. У відомстві вважають, що розміщення українських електронних інфраструктур на військових хмарних сховищах країн НАТО піде на користь Україні.

Потенційно це дозволить вивільнити ресурси протиповітряної оборони, які зараз призначені, зокрема, і для захисту національних центрів оброблення даних від постійних ракетних загроз. Тепер їх можна буде перерозподілити для захисту додаткових військових і цивільних об’єктів.

Крім того, очікують, що це пришвидшить розроблення та розгортання нових бойових систем та електронних сервісів для війська.

Варто зауважити, що попередні нормативні акти суворо забороняли зберігання таких даних за межами України, однак у фінальну версію документа внесли важливу поправку і ця норма виявилася доволі суперечливою. 

Секретар парламентського комітету з питань оборони Роман Костенко раніше виступав категорично проти ухвалення законопроєкту, наголошуючи, що розміщувати таємну інформацію на серверах за кордоном не можна, бо «це приклад простих рішень, що можуть призвести до катастрофічних наслідків, які виправити потім буде неможливо».

Водночас голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін зауважив, що саме дозвіл «виносити військові системи у хмари союзників» є правильним і потрібним рішенням, яке забезпечить додаткову стійкість військовим IT-системам, які ворог просто фізично не зможе знищити, а саме вони останнім часом є ціллю атак. 

Насамкінець зазначимо, що у Міноборони неодноразово наголошували на тому, що ухвалений закон дуже важливий для обороноздатності країни. Водночас він спричинив дискусії серед парламентарів, особливо щодо доцільності зберігання важливих військових даних за межами України. Проте у Міноборони очікують, що усі нові зміни пришвидшать і розширять доступ Збройних сил України до розвідувальної інформації від союзників і посилить захист від ворожих кібератак. А створення реєстру військовослужбовців позитивно позначиться на можливості отримання послуг військовими та на цифровізації армії загалом.

Оновлення 07.02.2024:

Верховна Рада усунула неузгодженості в законопроєкті про цифровізацію ЗСУ

Перелік доповнень можна переглянути за посиланням

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Що треба знати про електронний кабінет військовозобов'язаного та коли він запрацює

Олександр Тартачний 11 квітня 2024 15:54

У Раді зареєстрували законопроєкт про регулювання Telegram

Богдан Камінський 25 березня 2024 17:08

В Україні ініціювали законопроєкт про регулювання Telegram

Олена Черкасець 21 березня 2024 13:34

Як штучний інтелект забруднює інтернет і що з цим робити?

Сергій Коноплицький 15 березня 2024 16:11

Paperless, ІТ-підходи та співпраця з EPAM. Як Держстат йде у діджитал

Анна Нагорна 1 березня 2024 14:45