Освітній експеримент на пів мільйона гривень. Чи варто було?
Це точно могла б бути історія, як ми витратили пів мільйона гривень і нічого фізичного не отримали. Але я просто відверто поділюся своїм кейсом про інвестиції у справу, яка, можливо, й не має великого заголовка, але точно з великою ідеєю та класними сенсами, змістом та майбутнім. Або ви просто дізнаєтесь, як вдалося створити команду виключно з початківців, які реалізували робочий сервіс для українців, що виїхали за кордон. Також поділюся, як максимально продуктивно можна повторити такий досвід і яких помилок потрібно запобігти.
Отож, у жовтні 2023-го одна з викладачок Hillel IT School Ліана Солкарян, Head of PMO у NDA, запропонувала ідею: «А можемо зробити так, щоб студенти мали змогу добути саме комерційний досвід і саме на базі школи?”.
Тут варто наголосити: ми не хотіли застосовувати приклад практичного стажування, коли студента вводять у вже сформовану команду компанії. Ми хотіли зробити так, щоб учасники не лише пройшли повний цикл від ідеї до повної реалізації проєкту, але й всі етапи формування нової команди.
Так, у нашій школі завжди був акцент на практику та підсумкові проєкти, які студенти роблять ще під час навчання. Але тут хотілося піти ще далі.
Тоді ж Ліана запропонувала і саму ідею, над чим будуть працювати учасники: розробити сервіс для українців, які виїхали за кордон. Забезпечити користувачів легким та ефективним доступом до найбільш важливої інформації для їхньої адаптації у новій країні або місті. І для цього зробити єдину та зручну платформу замість десятків чатів та різних соцмереж, якими зараз вони користуються.
Від розмови про ідею до першого реаліті-шоу в Україні про айтівців
Уже через кілька тижнів після першої розмови ми мали команду з 14 учасників. Їх відібрали з 200 претендентів, які своєю чергою пройшли кілька етапів конкурсу: інтерв’ю, зокрема англійською, тестових завдань, мотиваційних листів тощо. До команди увійшли розробники, тестувальники, дизайнери, проджект-менеджери та бізнес-аналітики.
Ми забезпечили їх усіма необхідними ресурсами, інфраструктурою та топовими менторами з ІТ-компаній. Абсолютно за все це сплачувала наша школа. Ще на початку проєкту інвестиції становили понад 200 тис. грн. Тоді ж додатково ми пообіцяли грант на навчання 140 тис. на команду, якщо вона зробить все вчасно. Дали чіткий дедлайн — 3 місяці.
Ми стартували. Та від самого початку будували процес, як справжня робота команди за прикладом продуктової компанії.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Що ж зробила наша команда джуніорів?
Сервіс, створений за прототипом соцмережі. Особливість — наявність експертного профілю користувача. Це можливість зарекомендувати себе з професійної сторони. Таким чином через запит розв'язувати питання — пошук потрібного спеціаліста, а спеціалісту своїх клієнтів. Наразі в першому робочому прототипі вже є вибір з 10 основних тем та 4 країн: Польща Німеччина, Чехія та Великобританія. Реалізовано більшість з задуманого функціоналу.
Які труднощі виникли і що ми з тим робили?
Географія. Організація. Відсутність від студентів ніякої зобов'язаності перед нами.
Географічний різнобій: наші учасники працювали з різних куточків України та навіть інших держав. І, звичайно, якби працювали всі разом в офісі, то б багато проблеми вирішувалися набагато простіше й швидше, а може і взагалі б деяких не було. Але така реальність, в тому числі в якій працює більшість світових компаній. І тому це, мабуть, все ж додало ще більшої реальності. Бо велика ймовірність, що так само віддалено вони й будуть працювати далі, а значить “працювати далеко один від одного” — це та навичка, яку теж потрібно прокачувати.
Як організували студентів: ми одразу задали правильне русло роботи за загальними правилами продуктових ІТ-компаній. Вони використовували Конфлюєнс для ведення документації, Таск-трекери, Джира, Гіт-хаби тощо. Прокачувались не лише технічні аспекти учасників, а й зокрема організаційні. Як працювати в команді та з командою, яку інфраструктуру використовувати і як краще — вони це вирішували самі і самостійно все налаштовували під свої потреби та процеси.
Не 2-3 години на день - так, залученість в роботу потребувала набагато більшого часу. Аби вкластись у дедлайн та представити робочий прототип сервісу в обумовлений термін, учасники працювали майже повноцінний робочий день.
Зміни в команді: через декілька тижнів зрозуміли, що без Девопса команді ніяк. Тому був залучений ще один учасник. На другому місяці проєкту один QA-інженер вибув через неможливість далі поєднувати свою роботу та проєкт. Одразу ми знайшли заміну. І хоча ми думали, що онбордінг нового члена команди точно забере дорогоцінний час. Але все вийшло набагато краще ніж ми розраховували.
Зобов'язань нема, а значить немає гарантій. Зізнаюсь, що я в цьому передбачав найбільшу проблему. Це ти від співробітників можеш чогось вимагати, а ось чи довго протримаються студенти, які нікому нічого не обіцяли? Це був більше їхній особистий виклик та ентузіазм створити корисний сервіс для суспільства.
Я результатами задоволений більше ніж очікував, тому, мабуть, і оцінив це як обов'язок — дати учасникам більше ніж обіцяли. І замість гранту 140 тис. грн, ми дали 225 тис. грн на команду. Таким чином загальна вартість цієї ідеї=освітянської ініціативи сягнула пів мільйона грн. Сума не мала, але вона точно того варта. І що ми отримали?
Поради тим, хто хоче запустити подібне :
-
1
Цікава ідея проєкту = додаткове натхнення для учасників. У нас росте дуже крута та сильна молодь, якій правда важливі глибинні сенси та бути причетними до того, що може покращити світ, розв’язати проблему тощо. І бути долученим до чогось подібного — однозначна сильна мотивація.
-
2
Важливо відібрати правильних менторів, які знають і вміють працювати з молодими спеціалістами. Тому що можна бути класним спеціалістом, але не вміти пояснювати.
-
3
Швидко ухвалювати рішення. Ми одразу знали, що все буде не просто, але якби багато часу витратили на прогнозування та планування, ця ідея могла лягти у відкладену комірку. Якщо є класна ідея, потрібно одразу запускати.
Що точно потрібно врахувати:
- завжди мати чіткий дедлайн;
- високий акцент на комунікацію. Команда з джуніорів — великий виклик і тому правильна організація всіх процесів в пріоритеті;
- потрібно одразу все структурувати: взаємодія, дедлайни, наявність всіх відповідних ресурсів для роботи та дисципліна;
- потрібно більш стандартизувати роботу з менторами.
Піар і нічого більшого. Чого ми витратили на це 500 тис. грн?
Ми знаємо такий формат, коли студента влаштовували на практику в компанії /на виробництво. Раніше такого було більше, тепер складніше.
І наш проєкт став відповідною адаптацією ще й на базі школи, де вони отримують знання.
Ми хотіли привернути увагу насамперед до студентів (розвитку їхнього особистого бренду, поповнення резюме, отримання переваг на ринку праці тощо). А ще нам важливо було показати іншим студентам такий приклад. Надихнути їх і прибрати страхи «я тільки закінчив курси і у мене не вистачить досвіду для великих повноцінних проєктів, я ще не готовий робити щось масштабне, самостійно реалізовувати якийсь сервіс тощо».
Нам хочеться, щоб вони не мали сумніву щодо тези «Бери та роби!».
Не обов’язково у Hillel Reality Program, є багато інших варіантів: стажування, волонтерські та військові фонди та організації. Головне, це набити руку.