Starlink & Бліндаж: незвичне використання терміналів Маска під час війни

Коли говорять про зв'язок на війні, у голову приходять картинки з бійцей, що біжить і тягне за собою котушку з дротом (так звані тапіки). Звісно, технології йдуть вперед, працюють радіостанції, але коли їх глушать, то надія на тапіки, до яких додався ще й Starlink.

Деякий час тому нашому підрозділу, що виконує бойове завдання на сході, вдалося отримати модуль Starlink.

Є чимало міфів про його використання, одним з яких є те, що Точка У наводять саме завдяки його сигналу…

Про цю та інші байки ви можете почитати окремо (наприклад в такий як Народний Старлінк), я б хотів зосередитись на інших моментах.

Starlink складається з антени та роутера, який і роздає Wi-Fi. Його радіус обмежений, а сам сигнал Wi-Fi небезпечний, оскільки його випромінювання можна визначити на відстані 10 км. Це саме стосується і смартфонів та смартгодинників, але вони у моїх побратимів стоять в режимі польоту. 

Аби Wi-Fi не світив вас, його потрібно спустити «під землю», тобто у бліндаж. Це й розвѕязувало б ще одну проблему: скупчення людей біля сигналу далеко від укриття. Можна було б побудувати окремий бліндаж для укриття, але ми пішли іншим шляхом.

За допомогою моїх «слабких» зв'язків, я вийшов на провайдера у місті Краматорськ і описав техзавдання.

Провайдер Еліт лайе, Микола Кучерук:

У нас є чималий досвід співпраці з військовими, але запит Олексія став для нас першим подібним.

Потрібно було завести Wi-Fi в декілька точок, що відділені на відстані до 100 метрів від самого джерела Інтернета. Головним фактором був дефіцит електрики, потрібно було дати живлення на роутери в середині бліндажа, бо інакше до кожного б роутера потрібні були б дорогі батареї з інверторами або генератори…

Ми накидали схему, проговорили деякі технічні моменти та особливості місцевості і почали складати перелік обладнання.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Від Олексія:

Більшість моїх друзів мають технічну освіту, але вони далеко, і навіть якби були б близько...і прифронтовому місці важко знайти багато речей, особливо коли вони вузькоспеціалізовані).

Микола:

Ми почали роботу. Цій задачі ми дали пріоритет, хоча це було непросто так як обстріли тривають і виїздів стає все більше. До того ж мало спеціалістів залишилось в самому місті. 

Ми зібрали докупи необхідне обладнання і почали втілювати задумане. Скажу відразу, не все вийшло як ми думали, але...врешті решт ми дали рішення під ключ.

Отже ми взяли маршрутизатор, необхідну кількість кабеля (до 100 метрів по кожній точці), блок живлення і самі TP link роутери. Їх живлення йшло по проводах по яких йде й сигнал.

Олексій:

В обумовлений день ми домовились зустрітись. Мене якраз виписали зі шпиталю і мені хотілося випробувати схему в дії.

Микола мені все терпеливо пояснив, ще додав письмову інструкцію і побажавши успіху віддав обладнання.

В той самий день ми встановили його на позиції.

Скажу так...це повний сюр..Бліндаж, а десь в кутку блимає роутер)). 

Після першого дня зв'язок в одному з бліндажів перестав бути, кабель був частково пошкоджений після обстрілу.

Микола все пояснив як відремонтувати і вже за мить все почало працювати.

Мої Побратими щасливі від того, що вже не треба залишати захищене місце аби «вийти і світ» та й набагато приємніше спілкуватись з рідними та отримувати і інформацію з виконання бойових задач у безпечний спосіб.

Вирішили, що треба робити простіше, щоб легше та дешевше було міняти у разі виходу з ладу.

Що потрібно:

1. Роутер, що працює в 2.4Ггц та 5Ггц одночасно — 1 шт (наприклад) — TP-Link C5,С6 або схожий за параметрами (має 4 порти для підключення інших пристроїв та може на собі тримати до 10 клієнтів, які можуть користуватися wi-fi

2. Роутери для підключення клієнтів у віддалених точках. Самі прості. Наприклад TP-Link 850n  (до 5 осіб на один роутер)

3. Звита пара (на кожен лінк до 100м) — одна бухта 305м (але важливо брати якісний біметал або мідний кабель) 4х2х0,50

4. Блоки живлення 12В (замість рідних 9В в роутерах TP-Link 850n)

Підписуйтеся на наші соцмережі