Головна запорука щедрості: уривок з книжки «Заразлива щедрість. Ідея, яку варто поширювати»
Кріс Андерсон, автор книжки «Заразлива щедрість. Ідея, яку варто поширювати», яка скоро вийде у видавництві «Лабораторія», упевнений, що не все втрачено і ми можемо перетворити розчарування на оптимізм. Усе зводиться до переосмислення однієї з найфундаментальніших людських щедрот: а якщо щедрість стане заразливою?
Лондонський перукар, який почав пропонувати стрижки людям без даху над головою і став каталізатором цілого руху. Двоє анонімних жертводавців, що роздали по десять тисяч доларів для двохсот незнайомих людей, і виявили, що більшість отримувачів хочуть «віддячити» своїми щедрими вчинками. І TED, який перетворився з нішевого щорічного саміту на глобальний маяк ідей, транслюючи доповіді онлайн і надаючи мільйонам людей доступ до безплатного навчання.
Андерсон розповідає історії, що надихають, і пропонує інструкцію того, як почати робити щедрі вчинки — дарувати гроші, час, талант, зв'язки чи доброту — і завдяки інтернету надавати їм здатність до самовідтворення, що змінює світ.
Є ще один аспект щедрості, який ми повинні розглянути передусім.
Заразлива щедрість починається з того, що відбувається в наших головах. Нам потрібно знайти шлях до щедрого мислення, яке лежить в основі всіх пожертв. Зважаючи на щоденні труднощі життя, легко витрачати більшу частину нашого часу на власні справи. Але в такому стані душі буде майже неможливим уявити собі, як робити щось для когось іншого.
Отже, як розвинути щедре мислення?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Можна почати із щедрості до себе. Багатьох із нас душить відчуття, що ми не варті кращого. З таким настроєм важко виглянути з мушлі. Ден Гарріс прочитав хорошу (і веселу) лекцію на TED про те, як виховувати співчуття до себе. Після того як абсолютно з усіх боків — від його родини, друзів та колег на нього посипались принизливі докори у тому, що він егоцентричний, манірний і зверхній у відносинах з молодшим персоналом, Гарріс зробив усе, щоб виправити це. Уже медитуючи (але розуміючи, що він «все ще чмо»), він записався на дев’ятиденний тренінг-ретрит любові й доброти, що за його ж словами «для мене звучало як День святого Валентина під дулом пістолета». Перше розчарування чекало на нього, коли тренер на ретриті повідомив йому, що, зустрівши своїх демонів, він мав сказати їм: «Все гаразд, солоденькі, я тут, щоб вам допомогти».
Він розповів аудиторії TED, як протягом шести днів був у полоні гніву та егоцентризму. Нарешті, на шостий день, він здався. Він відмовився називати себе «солоденьким», але все ж визнав, поклавши руку на серце: «Я знаю, що це паршиво, але я такий». І він прозрів. «Якщо я хотів бути меншим придурком для інших людей, мені потрібно було почати з того, щоб бути меншим придурком для себе».
Спираючись на це, ми повинні прагнути залучити єдиний найважливіший інструмент для активації нашого найкращого «я»: вдячність. Таємничий експеримент надзвичайно яскраво продемонстрував: коли ми віримо, що нам щось подарували, для нас природно і радісно передати цей дар далі. І це неймовірно, наскільки ми можемо бути вдячні за це.
Якось нові працівники TED презентували себе, розповідаючи про речі, за які вони були вдячні у своєму житті. Один інженер почав, як і більшість інших: «Мої батьки, моя сестра, мої друзі, моя освіта, природа…» Потім зробив паузу і продовжив. «Електрична мережа. Як же це чудово, що буквально скрізь, де б ви не були, ви можете під’єднати пристрій і мати доступ до необмеженої потужності!» Це був такий чудовий відгук.
А як щодо мого власного списку подяк? Після моїх близьких до нього входять: Наука. Сантехніка. Центральне опалення. Книги, які сформували мене. Інтернет (попри все). Дерева. Нічне небо. Винахід підводного плавання. Дивовижна здатність людей переосмислювати та змінювати майбутнє. Річ у тім, що майже кожен аспект нашого сучасного життя можна описати як те, за що варто бути вдячним. Переважна більшість наших предків жила під постійною загрозою голоду, хвороб, небезпеки, дискомфорту чи насильства. Більшість із тих, хто зараз читає цю книгу, не живе таким життям.
Чудовий спосіб починати кожен день з обдумування однієї-єдиної речі, за яку ви вдячні. Спробуйте щодня вибирати щось нове протягом місяця. Потім повторіть заново. З цього моменту цілком природним стає бажання поділитися чимось хорошим з іншими.
Отже, щоб підготувати нас усіх до того, що буде далі, подумайте про ці роздуми австрійсько-американського ченця-бенедиктинця Девіда Штайндла-Раста, який провів багато десятиліть у пошуках спільного погляду між людьми всіх систем віросповідання. Режисер Луї Шварцберг має відео TED, у якому ці слова поєднуються з приголомшливими кадрами нашого прекрасного світу. Коли я відчуваю себе маленьким або замкненим у собі, це моя терапія.
Для початку розплющіть очі та здивуйтеся, що у вас є очі, які ви можете розплющити, а також цій неймовірній палітрі кольорів, яка постійно доступна нам для чистої насолоди. Подивіться на небо. Ми так рідко дивимося на небо. Ми так рідко помічаємо, наскільки воно різне від моменту до моменту, коли хмаринки набігають і йдуть. Ми думаємо лише про погоду, і навіть з погодою ми не думаємо про всі її нюанси. Ми просто думаємо про «хорошу погоду» та «погану погоду». У цей день, саме зараз, унікальна погода, можливо, такої ніколи більше не існуватиме в цьому самому вигляді. Хмари на небі ніколи не виникнуть такими, як зараз. Розплющіть свої очі. Подивіться на це.
Подивіться на обличчя людей, яких ви зустрічаєте. Кожен має неймовірну історію за своїм обличчям, історію, яку ви ніколи не зможете повністю зрозуміти, не лише свою власну історію, а й історію своїх предків. Ми всі дивимося так далеко назад, а в цей момент, у цей день усі люди, яких ви зустрічаєте, все це життя з поколінь і з багатьох місць по всьому світу тече разом і зустрічає вас тут як життєдайна вода, якщо ви тільки відкриєте своє серце і почнете пити.
Відкрийте своє серце для неймовірних дарів, які дає нам цивілізація. Ти клацаєш вимикачем і горить електричне світло. Відкриваєш кран, а там і тепла вода, і холодна вода, і питна вода.
Нехай вдячність переливається в благословення навколо вас.
І тоді справді буде гарний день.
Гаразд, тепер ми готові…