Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Знайти і знешкодити: інтерв'ю з експерткою фактчекінгу Світланою Сліпченко

Яніна Шабанова
Яніна Шабанова Комунікаційна менеджерка SocialBoost та 1991 Accelerator
4 січня 2023 10 хвилин читання

В умовах війни інформація стає зброєю для масових атак. Питання захисту і протидії стає актуальним для кожного, хто хоч раз вмикав телебачення або відкривав інтернет. Світлана Сліпченко, керівниця фактчекінгового проєкту VoxCheck, розповідає про стратегію та інструменти боротьби з дезінформацією, які демонструють ефективність в Україні та всьому світі.

Світлана Сліпченко, керівниця фактчекінгового проєкту VoxCheck Світлана Сліпченко, керівниця фактчекінгового проєкту VoxCheck

Часто можна почути думку експертів про те, що жоден підхід підтримки здорової інформаційної екосистеми не є достатнім сам собою. Яким є ваше бачення цілісної стратегії?

Протидія дезінформації дійсно не може базуватися на чомусь одному, як-от спростування фейків, розроблення теорії медіаграмотності або формування списків достовірних джерел інформації. Нам необхідна повноцінна комплексна стратегія, яка б працювала на всіх рівнях: особистому, журналістському, громадському, державному.

Така стратегія може складатися з декількох напрямів:

  • спростування постійно повторюваних і поточних фейків;
  • визначення основних наративів дезінформації та створення контрнаративів;
  • медіаграмотність як на рівні шкільної і вищої освіти, що формує навички критичного мислення у дітей і підлітків, так і на рівні професійних курсів для журналістів, ІТ-спеціалістів, держслужбовців тощо;
  • розширення політик з протидії дезінформації від цифрових платформ.

Зараз, в умовах повномасштабної війни, ми спостерігаємо потужну синхронізацію у питанні протидії дезінформації. Варто зазначити сильне включення державних органів, як-от Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики, Центр протидії дезінформації при РНБО, окремі офіси та управління, які активно працюють над інформаційною екологією конкретно у своїх сферах діяльності. 

Уваги заслуговує і світова підтримка. Наприклад, просто зараз Міжнародна мережа фактчекінгу займається спростуванням дезінформації щодо війни в Україні, а Європейська обсерваторія цифрових медіа робить щомісячні звіти, де приділяє увагу фейкам про російську агресію проти України. Тобто це топтема для всіх, хто залучений до формування інформаційної екосистеми у світі.

Тож, на мій погляд, стратегія, полягає у комплексі дій, які координуються на всіх рівнях від конкретної людини до міжнародних інститутів. 

Попри згуртованість і активність різних організацій та фахівців, згідно з останнім дослідженням Internews, більшості українців відомо про існування неправдивих матеріалів, але мало хто може її розпізнати. Як ви думаєте, в чому причина?

Ми бачимо, що більшість українців зіткнулися з дезінформацією у повсякденному житті. При цьому, згідно з дослідженням, лише 14% респондентів змогла відрізнити правдиву новину від фейку. У 2021 році цей показник становив 24%.

Повномасштабна війна вплинула на критичне мислення населення країни. Однією з причин можна назвати інфодемію — швидке поширення неточної або неправдивої інформації через надзвичайно велику кількість джерел. Інша підстава — рівень довіри до офіційних джерел новин. Так, у 2022 році українці значно більше довіряють загальнонаціональним і регіональним інтернет-сайтам і ТБ-каналам, але, наприклад, всі види преси послабили свої позиції через недостатність фактів. Люди шукають альтернативні джерела інформації, і в цьому ми бачимо велику роль соціальних мереж і месенджерів, з яких отримують новини 77% українців.

Соціальні платформи дійсно дають можливість оперативно отримувати інформацію як про окремі регіони, так і про всю країну, але ця швидкість часто підриває якість. Тисячі телеграм-каналів залучають величезні аудиторії і, аби утримати їх, видають гарячі новини часто без перевірки правдивості інформації. Крім того, ми ніколи не знаємо, хто стоїть за тими чи іншими анонімними каналами, тож Telegram стає зручною платформою для пропагандистів та авторів дезінформаційних повідомлень.

Державні органи можуть перевірити і відстежити зв'язки між різними джерелами. Ще у лютому 2021 року кіберфахівці Служби безпеки України викрили масштабну агентурну мережу, яка займалася розвідувально-підривною діяльністю на замовлення спецслужб РФ. Цього року цей список розширився, але й зросла аудиторія таких каналів. Одне з останніх досліджень «Детектор медіа» показує збільшення кількості підписників у 2-3 рази. Тобто це величезна аудиторія, яка продовжує споживати дезінформаційні новини, часто навіть не усвідомлюючи цього. Тут ми знову повертаємося до питання комплексних заходів з підвищення рівня медіаграмотності. 

«Для нас, фактчекерів, спеціалістів, що протидіють дезінформації, важливо пояснювати, як розпізнавати ті чи інші фейки, знаходити правдиві джерела новин. Це повинна бути частина і нашої післявоєнної програми з відбудови України. Вона формуватиме навички критичного мислення, корисні в усіх сферах життя». 
Світлана Сліпченко

Продовжуючи тему соціальних мереж, варто обговорити політики міжнародних платформ щодо модерації контенту і їхній вплив на поширення неправдивого контенту.

На мій погляд, соціальні мережі Meta володіють одними з найефективніших інструментів протидії дезінформації. Їхня програма співпраці з фактчекінговими організаціями дозволяє зменшити охоплення повідомлень, які містять неправдиву інформацію: вони можуть бути заблюрені або мати попереджувальну плашку про можливу неправдивість.

Серед блогерів та авторів новин можна зустріти позицію про те, що це обмежує поширення і реальної інформації. Ми також від цього страждали, коли на початку повномасштабної війни публікували фото і відео, які зазвичай платформи Meta банять. Наш контент поширювався протягом доби, а потім блюрився, приховувався або видалявся. Це питання модерації контенту. 

Meta неодноразово пояснювала публічно й офіційно, що не має російських модераторів, які б навмисно обмежували український контент. Все-таки з початком повномасштабної війни модерація стала трохи м'якшою. Усі ті кадри з Бучі, Ірпеня, Ізюму, які поширювались у мережі, в 2021-му платформа не пропускала би. Те, що вони заблюрені, але все ж таки є у мережі, — це вже крок назустріч Україні. Варто пам'ятати, що Meta — всесвітня корпорація. Тож коли з'являється дозвіл публікацій для України, може виникнути конфлікт серед користувачів в інших країнах. І тут платформі потрібно знаходити баланс.

Схожі програми модерації є у Твіттері та Ютубі, але в них немає співпраці із зовнішніми фактчекерами. Варто згадати і Google: ще до війни він гарно індексував статті фактчекерів з усього світу. Якщо ви хотіли знайти інформацію, яка вже була заперечена, перше, що ви побачите у видачі результатів, це статті-спростування.

Найгостріше питання модерації контенту, як я вже зазначала, виникає в Телеграмі. Є деякі обмеження, пов'язані з міжнародними санкціями, як, наприклад, заблоковані канали для конкретних країн. Але фільтрувати той чи інший контент доводиться насамперед самим користувачам.

Сучасні технології можуть як допомагати у виявленні неправдивої інформації, так і посилювати дезінформацію. Які з новітніх трендів, на ваш погляд, мають найбільший потенціал для розвитку?

Що стосується виявлення неправдивої інформації, машинне навчання і штучний інтелект значно пришвидшують роботу та дають змогу обробляти велику кількість даних. Але вони, безумовно, складні і дорогі, не всі організації можуть дозволити собі їхнє використання.

Для фактчекерів точно необхідні навички і технології дата-аналітики. У нашому останньому дослідженні Телеграм-каналів ми самі перечитали понад 5 тисяч повідомлень з 60 російських і проросійських каналів, які зібрали у 19 наративів. Якби ми використовували новітні технології, це б не зайняло два місяці вбивчої роботи команди і, може, допомогло виявити ще більше каналів і повідомлень. Тож ці інструменти точно підвищують ефективність і швидкість роботи, а також оперативність відповіді на інформаційні загрози.

Якщо говорити про використання ботів і дипфейків, сучасні технології соціальних платформ навчились їм протидіяти. Meta вже проводила дослідження, яке продемонструвало відсутність реакції живих користувачів платформи на коментарі ботів.

Дипфейки з'являються обмежено і в такій поганій якості, що її видно неозброєним оком. Вони все одно не можуть відтворити живу міміку, природні рухи голови та шиї тощо. Теоретично цей дефект можна подолати через навмисно низьку якість, але простіше скористатись іншим маніпулятивним способом — поширенням фото- і відеоконтенту без контексту і вводити в оману. 

Наприклад, у жовтні поширювалося відео нібито з супермаркету в Києві, на якому видно, що люди бʼються за продукти. Ми перевірили інформацію, знайшли оригінальне відео і з'ясували, що його було знято у 2017 році в російському Омську. Таких кейсів сотні. 

Російська пропаганда дуже прямолінійна, вона бере кількістю, а не якістю. Її настільки багато, що в інформаційний простір часто просто не може пробитися правда. Або ж людина може її не сприймати в загальній масі фейків. Так, дезінформації занадто багато, але вона вже класифікована за схемами і наративами, і технології можуть дати відповідь на такі об'єми.


Інтерв'ю підготовлено в рамках програми REALIES, створеної betterplace lab в кооперації з 1991 Accelerator.

betterplace lab — німецький дослідницький центр, що займається дослідженнями цифрових інновацій для суспільного сектору.

1991 Accelerator — український акселератор проєктів, які створюють impact для країни.

 

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Допомога Україні і неоднозначна репутація на Заході: чим відома компанія Palantir

Олександр Тартачний 6 годин тому

Як атакували росію на кіберфронті, навіщо їздити у Давос, чи працюють холодні розсилки: тиждень у «Спільноті»

Владислав Миронович 22 години тому

Як зберегти власний ресурс: поради HRD Cosmolot

Юлія Лапко 4 лютого 2023 14:00

Як бронюватимуть айтівців і не тільки. Що варто знати про порядок бронювання військовозобовʼязаних

Юлія Даниленко 3 лютого 2023 18:58

Як гейміфікація покращує емоційний стан рекрутерів: кейс IT-компанії CleverStaff

Мар'яна Анохіна 3 лютого 2023 17:45