Знай свого клієнта: що таке KYC та як працює клієнтська верифікація в Україні та Європі

Онлайн-платежі — невід'ємна частина сьогодення, а водночас і питання безпеки та захисту особистих даних. Часто ми про це навіть не замислюємось, але зазвичай за цим стоять методи верифікації особи та проведення платіжних операцій. В Європі та Україні вони відрізняються через різні регуляторні вимоги та розвиток платіжної інфраструктури.

Європейські регуляції щодо захисту даних — одні з найсуворіших у світі (згадаймо лише найвідоміше — GDPR), і зараз багато українських бізнесів ухвалили свідоме рішення розробляти свої системи та процеси управління даними саме за вимогами ЄС. Що ще треба знати і до чого готуватись українському бізнесу? 

Дистанційна верифікація в Європі

В ЄС, як і в Україні, сучасна верифікація, яка дозволяє підтверджувати особу без фізичної присутності клієнта, давно норма. Відеоверифікація — один із перших кроків у цьому напрямі. Вона дозволяє клієнтам підтвердити свою особу через відеозв'язок з фінансовою установою, що значно спрощує і пришвидшує процес відкриття та управління своїми рахунками.

Також в Європі діє директива про платіжні послуги PSD2. У ній йдеться про те, що фінансові установи можуть отримувати доступ до інформації про відкриті рахунки через відкриті API. Це спрощує процес верифікації, оскільки дані про клієнта — історія транзакцій, статус кредитів тощо — уже зібрані в одній централізованій системі, до якої мають доступ усі банки і фінансові установи. Це дозволяє європейським фінкомпаніям ефективніше аналізувати ризики і створювати кредитні моделі без необхідності повторного збору документів від кожного клієнта.

Підписуйтеся на наші соцмережі

У деяких країнах Європи навіть віддалена верифікація потребує особистого контакту з клієнтом. Хоча часто у фінансовій установі відкрити рахунок дистанційно можна, але при відкритті рахунку в банках все ж таки має бути особистий візит. Це обумовлено тим, що фінтех розвивається швидше, ніж формуються регулятивні норми. Як приклад, це фінтех-єдинороги, як-от Revolut та Wise, там можна зареєструватись віддалено. А, наприклад, у Німеччині клієнту необхідно буде особисто підписати документ про відкриття рахунку у конкретній фінустанові та надіслати його поштою. У різних країнах додатково діють регіональні законодавчі акти. 

Як це працює в Україні

Україна відрізняється більш диджитальним підходом до фінансових послуг, де взаємодія «клієнт-фінустанова» часто здійснюється онлайн. Проте є деякі відмінності від європейських норм щодо ліцензування та регулювання, що можуть впливати на процеси верифікації. Україна перебуває на шляху інтеграції до європейських стандартів безпеки платежів, тому поки що впроваджує свої власні підходи до дистанційної верифікації. Саме комбінація онлайн-методів дозволяє клієнтам отримати фінансові послуги одразу, без візиту до фінустанови. Наприклад, онлайн-онбординг. Документи онлайн надсилаються потенційним клієнтом за допомогою застосунку «Дія», анкета-заява підписується кваліфікованим електронним підписом, а liveness використовується як гарантія того, що перед нами жива людина. 

Ризики та захист від шахрайства

Незалежно від регіону, головним викликом верифікації залишається фрод. Наприклад, у 2023 році збитки від фінансового шахрайства досягли 1,05% від світового ВВП, що перевищує 1 трильйон доларів. 

У випадках з традиційним підходом, де верифікація проводиться в офісі, існує загроза подання підроблених документів. Як це не дивно, але онлайн-верифікація дозволяє значно зменшити ці ризики. Тому, зокрема, передбачає багатокроковість у процесах отримання документів. До того ж онлайн-процеси зазвичай забезпечують кращу захищеність даних порівняно з паперовими копіями договорів, що зберігаються в офісах або архівах.  

В офлайні завжди є людський чинник, і цей ризик виключається на 100% лише тоді, коли процес повністю диджиталізований. 

Наведу кейс, що мав місце у 2010-2017 роках в одному з банків, який уже не працює на українському ринку. Він відомий під кодовою назвою «футбольна команда». В одному з відділень банку в рази виріс показник неповернення споживчих кредитів. Банкіри почали пропрацьовувати боржників, і виявилось, що вони особисто не оформлювали ці кредити. Розпочався пошук спільних рис цих клієнтів. З’ясували, що усі вони – хлопці одного віку з футбольних команд 3-го дивізіону. 

Як виявили згодом, під час зборів у тренера був доступ до документів хлопців. Саме в цей час він і оформив фродові позики у кількох відділеннях банку. Таких кейсів дуже багато, але висновок один. Якби весь процес було цифровізовано, подібний сценарій був би неможливий. По-перше, в онлайн форматі є кілька точок контролю. По-друге, документи у цифровому вигляді підробити неможливо. По-третє, багатофакторна автентифікація в фінансових застосунках і підтвердження документів цифровим підписом також унеможливлює ризики фроду. 

Чого чекати

Україна — це Європа. Це незаперечний факт. Але скоро ми переконаємось в тому і в царині верифікації та ідентифікації клієнтів. Бо очікуємо запровадження Open API: Україна планує ввести стандарти, подібні до європейських, а саме доступ до інформації про відкриті банківські рахунки через державні API. Також розшириться база провайдерів антифроду, які надають доступ до баз даних для ефективнішого виявлення шахрайства. 

Європейський та український підходи до верифікації відображають сучасні тенденції використання технологій і регуляторних рамок. Європейські країни віддають перевагу централізованому доступу до інформації, тоді як в Україні акцент зроблений на цифровізацію та доступність онлайн-сервісів. І цей тренд буде ще наявнішим: в Україні 94% власників карток наразі користуються цифровим банкінгом, а 75% із них віддають перевагу мобільним застосункам. При цьому одна третина українців (31%) щодня заходить до банківського мобільного застосунку або онлайн-банкінгу, а ще 41% робить це принаймні кілька разів на тиждень. Подібне актуально і для Європи: там проникнення онлайн-банкінгу на рівні 55% із найвищим показником у 97% в Норвегії. Зважаючи на зручність, зниження ризиків і покращення користувацького досвіду, можна прогнозувати, що ці цифри будуть тільки зростати. Тому питання подальшого розвитку онлайн-верифікацій залишатиметься актуальним.

Підписуйтеся на наші соцмережі