Зима економічних викликів: що обіцяє Україні Нацбанк?
Національний банк України опублікував «Щомісячний макроекономічний та монетарний огляд» за грудень поточного року. Я його прочитав і зробив ключові висновки, тому хочу ними поділитися. Отже, про що там йдеться?
Інфляція
Зростання цін сповільнюється, тому що зростає пропозиція продуктів харчування, а споживчий попит падає. Це знак того, що українці та українки цілком здоровим чином відреагували на підвищення цін основними ритейлерами країни (наприклад, мережею «Сільпо»). Одна частина українок та українців запропонувала відповідні харчові продукти для придбання (зокрема, на базарах, у крамницях біля дому), а решта перейшла на більш доступну їжу, відмовившись від зайвих придбань.
Сектору ритейлу, зокрема сегменту електронної торгівлі, слід приготуватися до того, що ажіотажу з приводу купівлі новорічно-різдвяних подарунків не буде. Це потрібно закласти у власний фінансовий план. Звісно, книжки люди даруватимуть одне одному, але це максимум. Ніхто не даруватиме тестеві годинник за 7 тис. грн, а тещі — халат за 4 тис. грн. Такі реалії.
Ритейлу варто запланувати певні рішення щодо товарних залишків (розпродаж, відправлення назад до постачальника з дисконтом тощо). А от у тієї бабусі, яка продає солоні огірки біля станції метро «Берестейська», є всі шанси щось заробити, бо салат «Олів'є», мабуть, українські сім'ї готуватимуть.
Ринок праці
Підписуйтеся на наші соцмережі
Тут повноцінна низова спіраль. Падає і пропозиція робочої сили, і попит на неї. Це абсолютно логічно, адже, за даними ООН, 8 млн українських громадян виїхали за кордон, де деякі записують YouTube-блоги про життя у Швейцарії (згадуємо ленінське: «Душею я з вами, на Колимі, а тілом тут, у Цюриху...»), а деякі знайомляться з особливостями педагогічного процесу, наприклад, у Данії, де у місцеві школи ходять українські дітлахи.
Падіння зарплат
Критичне падіння зарплат. З одного боку, це й надалі вповільнюватиме інфляцію, а з іншого — ускладнює комфорт життя для українців та українок. У корпоративного сектору свої аргументи для зменшення або невиплати зарплат, адже, згідно зі звітом НБУ, «через дефіцит електроенергії фактично зупинили роботи та мають суттєві втрати 18% компаній-респондентів, 28% зазначають падіння оборотів (Advanter)».
Якби я був генеральним директором компанії, я би виплачував зарплати повною мірою всім працівникам та працівницям, розглянувши можливість урізання зарплат лише тоді, коли бюджет компанії зменшився би до трьох місяців фінансування видатків. Український же корпоративний сектор порізав зарплати з першого місяця війни.
Корпоративний сектор відповість: як я буду платити людям зарплати, якщо немає інтернету й електрики і люди не працюють? У мене є відповідь на це запитання: furlough! Наприклад, у Британії під час пандемії коронавірусу роботодавці використовували так звані furlough schemes, де люди отримували повноцінну зарплату, хоча при цьому не з'являлися на роботі. Це як варіант. При цьому українці та українки хочуть продовжувати працювати, просто їхню здатність виконувати робочі функції треба оцінювати реалістично, з огляду на ситуацію з електрикою та емоційний стан людей.
Державні фінанси
Було би круто, якби НБУ міг друкувати євро, тоді 80% проблем з державними фінансами просто не існувало би. Це, звісно, жарт. До євро ми ще маємо прийти — як країна, як економіка, як великий споживчий ринок.
Турбує розрив між доходами з ОВДП (вони сягають 20% і навіть більше) та депозитними ставками для населення (до 13%). Виходить, ми створили таку собі бульбашку: банк прийняв на баланс депозит під 13%, купив ОВДП під 20% і кайфує. Можна членам правління такого комерційного банку відвідати дачний готель «Глібівка», де, сидячи біля каміна у дорогому номері для VIP-клієнтів, на екранчику новесенького iPhone 14 дивитися, як зростають твої доходи, попиваючи глінтвейн.
Я не бачу потреби давати комерційним банкам аж такий широкий коридор для заробітку грошей з повітря. Тому криву депозитної дохідності слід тягнути вгору, принаймні поки що. Можливо, методами адміністративного регулювання — це і стрестести, котрі вже заплановані, і додаткові норми резервування.
Державний бюджет
Міністр фінансів Сергій Марченко мав би публічно у деталях пояснити, чому в листопаді відбулося настільки суттєве зниження доходів держбюджету, враховуючи, що і зерновий коридор працює, і ініціатива Grain From Ukraine здійснюється, і бізнес, попри проблеми з електроенергією, потроху повертається від готівкових продажів з елементами фіскальної безвідповідальності до безготівкових, що продукують фіскальну виручку. Для цього відповідальний бізнес навіть встановив приватні генератори.
Загалом ситуація в українській економіці залишається непростою з очікуваннями стійкого покращення на горизонті 3-4 місяців. Багато що залежить від нас самих. Все у наших руках. Все, просто все. Працюймо!
Підписуйтеся на наші соцмережі
