Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Із запитом на комфорт: новий тренд офісної та віддаленої роботи

Ivan Verstyuk
Ivan Verstyuk автор та аналітик
31 жовтня 2022 10 хвилин читання

Зараз ми бачимо, як у світовій економіці відбувається зсув до виробництва після десяти років захоплення технологіями. Безумовно, це відіб'ється і на українській економіці, яка повною мірою переживе той самий тренд.

Потрібна зміна парадигми

Ніхто не говорить про те, що офісні вакансії кудись зникнуть. Вони залишаться, але обслуговуватимуть вже зовсім інший бізнес. У випадку України це насамперед аграрний сектор, а також суміжні сектори — виробництво продуктів харчування, виробництво добрив, машинобудування.

Разом зі змінами у змісті офісної роботи приходить час змін для офісної корпоративної культури. Це дуже серйозні зміни. Найпроникливіші прогнозисти почали відчувати їх ще в 2020-му, в розпал пандемії коронавірусу. Нові формати роботи та працевлаштування виникали у той час, коли роботодавці, аби протистояти незручним для них тенденціям, вимагали більшої лояльності від працівників та працівниць.

На робочому місці ти був зобов'язаний незмінно відповідати «Так» на всі поставлені завдання. Наведу приклад. Певний час я працював у одній українській компанії, де навіть робочий чат, в котрому тобі щодня нарізали завдання, називався «Yes». Це означало, що відповідь «Ні, я не можу, тому що…» у цьому чаті не сприймалася.

І не було би проблеми в тому, щоби братися до виконання всіх поставлених завдань, якби їх не було більше, ніж ти об'єктивно можеш виконати, до того ж виконати якісно. Роботодавець поступово відбирав у тебе вечірні години, години сну, час у вихідні дні, тому що впоратися з потоком задач ставало все важче і важче.

Перший трюком, який особисто я вивчив для уникнення подібного дискомфорту, була фраза: «Так, я зроблю це, якщо хтось мені допоможе це зробити». Я почав залучати помічників та помічниць до виконання завдань, тим самим показуючи, що самотужки я точно не встигну закінчити роботу в запропоновані дедлайни.

Другий трюком була фраза: «Так, я зроблю цю задачу, якщо попередньо поставлена задача буде скасована». Це теж був хороший спосіб показати роботодавцю, що він об'єктивно перевантажує кількістю та характером робочих задач. Я почав цей трюк використовувати.

Коли ж у якийсь момент роботодавець попросив виконати за три години завдання, на яке, по-хорошому, мало бути виділено три дні, я зрозумів, що проблема вже не в роботодавці і не в тому, які в мене з ним відносини. Проблема в самій офісній культурі, де ти на все маєш відповідати згодою.

Припускаю, що не я один опинявся у подібних ситуаціях. Навіть не просто припускаю, а впевнений у цьому, тому що українські роботодавці, як правило, спілкуються один з одним, щоб дізнатися про деталі роботи в інших компаніях – від рівня зарплат до специфіки робочого графіку. Це призводить до того, що роботодавці часто копіюють офісну культуру одне в одного.

Проблеми, які треба вирішити 

Новий підхід до побудови бізнес-процесів має залишати право працівникам говорити «Ні», якщо для цього є причини. Перевантаження робочими задачами призводить до того, що в робочих процесах починається хаос, починається суєта. Люди перестають розуміти, навіщо вони тратять по багато годин на певну задачу, кінцева ціль якої знаходиться у тумані.

Ще одна проблема – розподіл робочих функцій. Всім добре відомий мем, на якому двоє чоловіків риють яму, а ними керують дванадцятеро інших людей, від PR-менеджера до фінансового директора. Така ситуація склалася в багатьох компаніях. В той час, як кількість обслуговуючого і керівного персоналу зростала, кількість фахівців, котрі реально створюють додану вартість, або залишалася незмінною, або взагалі зменшувалася. В українській мові є навіть прислів'я на цю тему: «На два козаки – три гетьмани».

Річ не в тому, що це якась зумисна змова проти працівників та їхнього комфорту. Це не змова. Це – результат відсутності регулярного моніторингу організації робочих процесів зі сторони керівництва компанії. Чимало українських компаній роками працюють за усталеними алгоритмами, не зондуючи такі речі, як продуктивність та ефективність роботи.

Способів зондування ситуації в офісі – величезна кількість. Це можуть бути регулярні співбесіди з працівниками та робота з їхніми скаргами. Це можуть бути електронні опитувальники з презентацією їхніх результатів для усієї команди. Це може бути залучення зовнішніх консультантів.

Зовнішні консультанти з офісної культури – хороша справа та цілком доречний бізнес. Мені свого часу довелося працювати в українській компанії, яка залучила трьох фахівців із офісної культури, щоб вони допомогли підвищити ефективність роботи. Один з цих фахівців був дипломованим кандидатом психологічних наук.

Після того, як ці фахівці проінтерв'ювали всіх працівників та працівниць, включаючи керівництво, вони кожному пояснили, якими є головні його або її робочі проблеми та як їх можна було би вирішити. Саме цей аудит розкрив мені тоді очі на багато речей, котрі я не помічав. Через це я прийняв тоді рішення змінити роботодавця. І зараз, багато років по тому, я досі вважаю це рішення цілковито правильним.

Багато проблем в офісній культурі можна виправити методами горизонтальної співпраці членів та членкинь команди. Але для цього потрібно, щоб увесь пласт поставлених задач команда розуміла як одну велику колективну задачу, а не відповідальність окремих людей. Не в кожній компанії ситуація саме така. Щоб утворити здорові горизонтальні зв'язки в компанії, для цього потрібно попрацювати – це включає і організацію спільного проведення дозвілля, і організацію приміщень в офісі, і організацію робочого спілкування.

Я на власні очі бачив кілька разів, як відбуваються демарші працівників. Ті розділяються на різноманітні чати, де висловлюють одне одному робочі претензії, потім досягають певної згоди, певного консенсусу і виступають єдиним фронтом проти роботодавця, який перейшов межу, навіть не помітивши цього. Вирішити подібну кризу значно важче, ніж запобігти їй. Всі такі явища цілком реально вирішити завчасно, якщо якісно моніторити стан корпоративної культури та хід робочих процесів.

Подекуди деструктивні моменти в корпоративну культуру вносить така річ, як зміна поколінь працівників та працівниць. Нові, молодші працівники не поспішають визнавати авторитет старших колег, публічно критикують їх, намагаючись відвоювати собі свій власний простір для робочих дій та робочих рішень. Якщо керівництво просто не звертає увагу на це – то старших, досвідченіших працівників ніщо не тримає від того, або пошукати собі кращої долі в іншій компанії.

І остання патологія корпоративної культури, про яку я хотів би наразі сказати, — це розподіл працівників на групи, подібно до студентських тусівок, що утворюються за лекалами формули «хто з ким п'є пиво, той з тим і робить справи». Навіть не буду вживати слово «викорінювати» стосовно вирішення цієї проблеми, але рішення тут очевидно потрібне. Професіоналізм не може виникнути на основі того «хто з ким п'є пиво». Мабуть, рішення цьому проблемному явищу слід шукати на індивідуальному рівні конкретної компанії.

Новий підхід до роботи

Чимало відомих компаній пережили свої кризи й свої революції корпоративної культури. Компанія Meta, для прикладу, вжила чимало заходів, щоб зупинити відтік працівників у 2020-2021 роках, пропонуючи і додаткові бонуси, і можливості гнучкого працевлаштування. Банк JP Morgan, у свою чергу, визнав, що не зміг побороти опір працівників, які бажали працювати вдома, а не в офісі, мусивши все ж піти на певні поступки. Керівник банку Джеймі Даймон при цьому публічно комунікував розвиток кризи корпоративної культури в банку.

Консалтинг KPMG почав дозволяти «забирати роботу додому». Ти маєш з'являтися в офісі, щоб отримати низку задач, котрі потрібно виконати до певного дедлайну. Далі – твоє особисте рішення, як ти це будеш виконувати. Ти можеш взагалі не з'являтися в офісі, працюючи за домашнім комп'ютером. Але ти можеш хоч і весь час сидіти в офісі, користуючись усіма його зручностями та безкоштовними інтернетом, електрикою та кавою від роботодавця. Виняток – це молодші працівники, яким рекомендується все ж ходити до офісу, щоб пізнавати мистецтво аудиторської роботи у більш досвідчених працівників та працівниць.

В Україні та українському бізнесі – своя специфіка корпоративної культури, викликана особливостями нашого «пострадянського капіталізму». Від старої радянської планової економіки залишилися свої алгоритми відносин між керівниками та працівниками, які потрібно здолати. В інакшому разі, повторюється старий радянський жарт: «Вони роблять вигляд, що платять нам зарплату, а ми робимо вигляд, що працюємо».

В дев'яти випадках з десяти корпоративне керівництво має купу спокус, причин та приводів ігнорувати виклики корпоративної культури. Вирішення проблем у корпоративній культурі вимагає ресурсів, результати ж тут не є миттєвими. В той же час, робочі процеси мають рухатися вперед щодня, щотижня, щоб забезпечити необхідний рівень доходу в кінці року. Але якщо ігнорувати виклики довший час, це обов'язково призведе до повноцінної кризи корпоративної культури, яка, в найгіршому випадку, може призвести до розвалу компанії та її бізнесу. Або, принаймні, до втрати найбільш цінних працівників.

Тому я би порадив корпоративним керівникам бути чутливими до того, що відбувається в офісах та в середовищі робочої команди. Не завжди все можна вирішити простим жартом чи навіть простим підняттям зарплати незадоволеному працівнику. Інколи проблеми – значно глибші. Давайте їх помічати та вирішувати.
Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Чому під час війни і атак по енергетичній інфраструктурі варто використовувати електронні документи

Владислав Миронович 2 грудня 2022 18:00

Як Україні втримувати таланти в умовах війни та після перемоги

Юлія Лапко 2 грудня 2022 16:00

План безперервності бізнесу: ключові поради, як досягти стійкості

GlobalLogic Ukraine 2 грудня 2022 13:30

В Україні створили чатбот психологічної допомоги «Друг»

Руслан Сорока 1 грудня 2022 18:07

Корисні сервіси, які спростять життя українським експортерам

Володимир Жиляєв 1 грудня 2022 16:00