Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс!
Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.
preview
Юлія Даниленко
Юлія Даниленко головна редакторка SPEKA
19 серпня 2022 6 хвилин читання

Заручник власної пропаганди. Що може змусити Путіна визнати поразку

Американський історик Тімоті Снайдер проаналізував, коли росія визнає повний провал свого вторгнення в Україну, і яку роль тут грає пропаганда та громадська думка – в Україні, на Заході та в росії. 

В межах проєкту SPEKcheck переклали ключові тези Снайдера щодо того, як повʼязані пропагандистські потреби Путіна та закінчення російської агресії. 

Рішення росії вторгнутися в Україну було не лише злочином, але й великою помилкою. Визнати таке було б важко будь-якому уряду (згадайте хоч ситуацію з поразкою США у війні в Іраку). Але тирану, який тримається при владі завдяки образу непогрішимого лідера – особливо. Зараз росія увійшла в ту стадію війни, коли продовжує її, бо зупинитися соромно. І дійшла вона до цієї стадії дуже швидко. 

Зміна російського пропагандистського наративу

Ця війна закінчиться лише тоді, коли Путін усвідомить, що росія її невідворотно програє – точніше, усвідомить, що продовження війни несе загрозу його владі. Швидше за все, поштовхом до цього стане черговий успіх України на полі бою, який змінить настрої в російському суспільстві і створить внутрішню напругу, що змусить Путіна поміняти свій наратив і відмовитися від продовження агресії. Чи можливо це? 

Звісно. Путін може змінити свій наратив і вчергове переписати для російської публіки свої цілі в Україні. Це єдина константа його політики. Він вже міняв наратив, коли вторгнення в Україну не принесло результатів, на які Путін розраховував. Ну а перехід «вторгнення в Україну неможливе» до «вторгнення в Україну неминуче» у лютому цього року – це чистий Орвелл. Тож якщо ситуація вийде з-під контролю, він знову перепише свою історію. Але зробить він це тільки під примусом. Змусити його до цього зможе лише Україна – але Захід має їй у цьому допомогти. 

Найбільш ймовірно, що Україна виграє цю війну. За це говорять  сім основних факторів, які мають тенденцію вирішувати результат збройних конфліктів: час, економіка, логістика, ландшафт, спосіб ведення бою, дух і стратегія. У випадку російсько-української війни ми також маємо взяти до уваги «дику карту» міжнародної громадської думки.

Вкрай важливим фактором у війні є мотивація і бойовий дух. 

Росіяни завжди можуть відступити до росії. Їхні командири насправді навіть не знають, навіщо вони в Україні. Російські солдати демотивовані: вони хочуть грабувати, а не воювати, і хочуть повернутися додому живими. 

А от українцям подітися нікуди. Влада країни-агресора відкрито заявила про бажання їх знищити. Українські солдати знають, чим їхня країна відрізняється від росії і знають, за що воюють. 

Вторгнення грунтувалося на хибних уявленнях Путіна – що Україна як держава є штучно створеною, і що український народ вітатиме її знищення та прийме російських солдатів як братів. 

росія досі тримається за легенду «спецоперації»

Зараз офіційна пропаганда досі наголошує на «денацифікації та демілітаризації», що означає ліквідацію або приниження людей, яких росіяни асоціюють з українською нацією та державою. Однак ці тези і жорстокість призвели до прямо протилежного результату, ніж сподівалася росія. 

За останні місяці росія не здобула серйозних територіальних надбань. І якщо рахувати з кінця березня, Україна повернула більше територій, ніж втратила (більшу частину на північ від Києва, трохи навколо Харкова та Херсона, плюс острів Зміїний).

Сергій Шойгу, російський міністр оборони, нещодавно закликав до більш інтенсивних російських атак «на всіх напрямках», але незрозуміло, як цього будуть досягати. Як і Путін, Шойгу не має військового минулого; він більше фахівець зі зв'язків з громадськістю. 

Російський план в Україні на даний момент полягає в тому, щоб знищити українську економіку, тероризувати цивільне населення ракетними ударами по містах, припинити постачання енергоносіїв європейцям, заморити голодом африканців і азійців, заблокувавши експорт продовольства, і сподіватися, що якимось чином все це призведе до перемоги росії. Іншими словами, росія сподівається влаштувати блокаду всьому світові. 

Україна прагне захистити своє існування (це їй вже вдалося) і накопити сил на контратаку, щоб відвоювати родючі землі та стратегічну територію півдня. Успіх на цьому напрямку знищить російські лінії постачання та будь-який залишковий образ російської непереможності в свідомості росіян.

Росіяни підтримують війну. Але це може швидко змінитися

Опитування громадської думки свідчать про значну підтримку війни в росії, але не про готовність воювати власноруч. До цього часу на російському боці гинули солдати далеких регіонів, бідняки та військовозобов'язані громадяни України. Росіяни в більших містах дивляться на війну як на телешоу. Ця м'яка телевізійна підтримка не означає бажання воювати.

У Путіна та західних лідерів є одна спільна риса: він боїться мобілізувати своє населення на війну, тому що війна має залишатися для громадян медійною подією або видовищним видом спорту. росія докладає чимало зусиль, щоб таємно вербувати людей воювати в Україні. Ця підтримка може швидко закінчитися, якщо дійде до загальної мобілізації. Путін, здається, це розуміє. Його чутливість до російської громадської думки також свідчить про те, що він змінить офіційну лінію, якщо зазнає поразки в Україні.

Захід має протистояти російській пропаганді

Найважливішою змінною цього літа може стати громадська думка в Європі та Північній Америці. Російська пропаганда не змогла переконати світ у виправданості її загарбницької війни та знищення українців. Тому вона значною мірою відмовилася від трьох компонентів – нацистів, ядерної зброї та НАТО, з яких розпочала пропагандистську кампанію. 

Трохи краще пропагандисти впоралися з просуванням ідеї, що Україна не здатна перемогти росію, або що війна магічним чином закінчиться, якщо Захід припинить давати Україні зброю.

США та Європа повинні лише не піддаватися на пропаганду, проявити трохи терпіння та підтримати демократичну державу, на яку напав агресор – правильним ставленням та правильною зброєю. Від їхньої позиції може залежати, чиєю перемогою закінчиться війна.

Матеріал опубліковано у співпраці з ГО «Львівський медіафорум» за підтримки Міністерства закордонних справ, у справах Співдружності та розвитку Великої Британії (British Embassy Kyiv).

1
Прокоментувати
Михайло Семків 21.08.2022, 01:54
adssadasd
Інші матеріали

Спадок радянської імперії і остаточна деколонізація України. Війна з росією очима історика Сергія Плохія

Юлія Даниленко 18 вересня 2022 16:01

Чому росія бреше. Тімоті Снайдер про пропаганду та виживання путінського режиму

Юлія Даниленко 14 вересня 2022 18:15

«Це наш перший за 300 років шанс позбутися впливу росії» — основне в інтерв'ю з Володимиром Вахітовим (частина 2)

Олександр Тартачний 8 вересня 2022 20:05

СБУ накрила дві ботоферми на 7 тисяч фейкових акаунтів, що розганяли дезінформацію про війну в Україні

Леся Соловчук 3 вересня 2022 16:59

Для допитливих, свідомих та просунутих. Тиждень у спільноті.

Наталія Миронова 28 серпня 2022 16:32