Закон про мобілізацію та ринок праці в IT

З 18 травня в Україні запрацює новий закон про мобілізацію. 8 травня Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану до 11 серпня 2024 року. Президент України Володимир Зеленський підписав закони про продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів. SPEKA досліджує, як мобілізація впливає на ринок праці в IT.

Як держава залучає чоловіків до захисту

Згідно з офіційними статистичними даними вікова структура населення нараховує близько 20 мільйонів чоловіків, і більш ніж половина з них призовного віку.

З приємних новин — запрацював військовий рекрутинг, і це дуже тішить — майже половина айтівців, які пішли в ЗСУ за останні півроку, одразу отримали роль у знайомій галузі. Судячи з опитування на сайті DOU, два роки тому таких було лише 14%.

Збільшилася кількість військових вакансій і на загальних сайтах з працевлаштування, тепер можна обирати частину або спеціалізацію.

Чим керуються айтівці, стаючи до лав ЗСУ показує ще одне дослідження. Головна мотивація — це розуміння необхідності боронити державу (75%). Брак людей в Силах оборони, відчуття обов'язку, патріотизм, бажання принести максимальну користь та захистити людей — це все основні причини. Для третини — це можливість працювати за IT-спеціалізаціями.

Де шукають кандидатів на військові вакансії рекрутери та працівники ТЦК

Враховуючи активну міграцію населення у перший рік війни, просто «порахувати по головах» не вийде. 

Наразі в Україні мешкає три мільйони чоловіків призовного віку, про яких держава знає лише їхній податковий номер, про що повідомив голова економічного комітету Верховної Ради Дмитро Наталуха. Це не активні «ухилянти», але люди, які не афішують свою присутність для державних служб та сервісів.

Що стосується саме ухилянтів, то за даними Опендатабот, їх не так вже й багато — 1 274 вироків отримали українці у судових справах про ухилення від військової служби, за даними пошуковика по судовому реєстру «Бабуся». 3746 вироків сумарно було ухвалено від самого початку війни у 2014 році. Третина з них припадає на 2023 рік. 

Що стосується чоловіків, які намагалися перейти кордон «попри все», тут тренд постійний, але теж не настільки глобальний, як це малюють деякі медіа та російське ІПСО.

Дані про нелегальний перетин кордонів від Румунії, Молдови, Польщі, Угорщини та Словаччини вказують на 19 740 людей. Ще 21 113 осіб намагалися перетнути кордон, але їх спіймали. Більшість — 14 313 осіб намагалися перетнути кордон пішки або вплав, а решта 6 800 осіб скористалися підробленими офіційними документами. Існують навіть сервіси, що пропонують послуги з організації виїзду за кордон та оформлення легальної відстрочки від мобілізації для чоловіків призовного віку. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

За даними Ukrinform, що посилаються на прикордонну поліцію Словаччини, з початку року кількість чоловіків з України, які незаконно перетинають кордон, зросла, що збігається з дискусіями про ухвалення нового закону про посилення мобілізації:

Чоловіків з України, які незаконно перетинають цей кордон, затримують, видають дозвіл на перебування та відпускають.

З початку повномасштабного вторгнення близько 11 000 українських чоловіків незаконно перетнули кордон з Румунією, намагаючись уникнути мобілізації.

Начальник прикордонної поліції Флорін Коман додав, що з січня до квітня 2024 року було зафіксовано 1218 випадків нелегального перетину державного кордону з України до Румунії, у яких, за його словами, були залучені 2373 українці. 

Ті, хто все ж таки перетнув кордон, дають приріст у відсотках біженців чоловічої статі: у розподілі за статтю від серпня 2022 до січня 2024 у країнах Європи частка чоловіків зросла з 31% до 37%. Найбільше зростання було зафіксовано у Нідерландах — на 22 в. п. (з 16% до 38%). У Франції, Польщі та Норвегії частка чоловіків зросла на 8 в.п. (з 21% до 29% у Франції, з 31% до 37% у Польщі та з 34% до 42% у Норвегії).

Таким чином загально ситуація з чоловіками як «цільовою аудиторію» ТЦК виглядає не структурованою та хаотичною. 

Що допоможе з мобілізацією?

Ситуацію мала б виправити оновлена законодавча база. 16 квітня президент підписав закон №10449 про мобілізацію який набуває чинності 18 травня 2024 року.

Тепер ті, хто перебуває на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів уточнити адресу проживання, номери телефонів та інші особисті дані. Це можна зробити або особисто з’явившись у ТЦК та СП або через центри надання адміністративних послуг чи електронний кабінет. 

Враховуючи розміри нинішніх черг та пропускну здатність ТЦК, всі чекають запуску електронних сервісів.  Планується, що оновлення через ЦНАП має запрацювати з 17 травня, електронний кабінет — з 17 червня.

Заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку та цифровізації Катерина Черногоренко у Facebook підтвердила орієнтовні дати запуску сервісів: «Цифрова команда Міноборони працює над тим, щоб запустити застосунок 18 травня. Для нас важливою є безпека даних, тому ми приділяємо особливу увагу цьому напрямку».

Але полегшення оновлення даних має і зворотний бік — посилюється відповідальність за ненадання. Верховна Рада прийняла законопроєкт №10379, який посилює відповідальність за порушення мобілізаційного законодавства — під час воєнного стану за порушення правил військового обліку (неявку до ТЦК, несвоєчасне оновлення даних тощо) доведеться сплатити штраф від 17 000 до 25 500 гривень. За порушення законодавства про оборону та мобілізацію — штрафи від 17 000 до 25 500 гривень для громадян, від 34 000 до 59 500 гривень для посадових та юридичних осіб (під час дії воєнного стану).

 Згідно з чинними нормами (статті 210 і 210-1 КУпАП), під час воєнного стану порушення обліку й законодавства про мобілізацію передбачають штрафи для громадян — від 850 до 5 100 грн, для посадових осіб і компаній — від 5 100 до 8 500 грн.

Оператори ринку праці задоволенні 

Закон містить приємні моменти для операторів ринку праці. Наприклад, можливість бронювання працівників. Звісно, не для всіх. Але раніше пільговиками були: 

А наразі до них додалися народні депутати з помічниками, бенефіціарні власники підприємств критичної важливості та інші категорії. Крім того, забронювати можна до 50% складу співробітників і з переглядом кожні півроку тих списків. 

Звісно, ми кажемо лише про офіційно працевлаштованих фахівців, та ще й на підприємствах, що мають мінімум три критерії з цього списку:

Що стосується економічних критеріїв бронювання, досі йде дискусія, про що у травні 2024 року сказав голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Він розповів про дві моделі економічного бронювання, відповідаючи на запитання, чи зняте економічне бронювання з порядку денного.

В Україні станом на 10 травня майже 4050 айтівців мають бронь від мобілізації, і близько 1300 спеціалістів очікують рішення, пише DOU із посиланням на Міністерство цифрової трансформації.

Компанія може забронювати своїх співробітників за таких умов:

Вплив посилення мобілізації на ринок праці

Одним з трендів залишається привабливість вакансій від компаній, що можуть бронювати певну частину працівників (можливо, таким чином підніметься «рейтинг» певних державних вакансій та виробництв, які давно потерпають від дефіциту працівників). Деякі кандидати вже вказують, що нададуть перевагу роботі з можливістю бронювання. Більшість цікавиться такою можливістю під час комунікації з представниками компанії.

Знов-таки, роботодавцям в цьому плані буде легше наважитися на повністю офіційну зарплату, та ще й пристойного рівня (це ще одна умова для можливості бронювання фахівців компанії). Це теж буде перевагою для кандидатів — «біла зарплата» та стабільна робота завжди у топі побажань. 

Для роботодавців можливість мобілізації 50% фахівців має ще одну внутрішню перевагу. Якщо вдається забронювати ключових фахівців на півроку, з’являється можливість і час сформувати кадровий резерв та навчити «заступників та наступників». 

Ще один тренд, що далі тільки посилюватиметься — збільшення відсотка працівниць навіть на тих підприємствах, які вважалися суто чоловічими (трохи інакше ми це проходили під час ковіду, коли вважали, що не можемо повноцінно працювати віддалено, але змогли). Його «побічні ефекти» — іноді вимушена автоматизація та модернізація. Автоматизація задля скорочення потреби в «живих людях» і, відповідно, ризиків простою, а модернізація — аби виконання бізнес-процесів було доступне не тільки чоловікам, а й жінкам. Крім того, слід взяти до уваги, що деяких чоловіків демобілізують через стан здоров’я (наприклад, втрату кінцівок), і в цьому випадку модернізація дозволить їм виконувати роботу, яку до модернізації вони б не змогли виконати суто фізіологічно. 

Новий закон про мобілізацію не змінив кардинально ситуацію на ринку праці, але започаткував нові тренди та підкреслив їх незворотність та загальні вектори подальшого руху. Можливо, на шляху їх реалізації стануть забобони певних роботодавців — такі як сексизм або упередженість стосовно співпраці з ветеранами. 

Тому важливо правильно побудувати стратегію, що поєднує законодавчу базу та реальні та коректні шляхи її реалізації. 

Підписуйтеся на наші соцмережі