Валерій Яковенко про індустрію дронів, Україну як світового постачальника та тренди галузі
На ринку України та Східної Європи група компаній DroneUA є найбільшим імпортером та дистриб’ютором провідних виробників дронів у світі, представляє технологічні рішення від брендів XAG, EcoFlow, Pix4D, Parrot, Chasing, DroneDeploy, AgroCares та інші та є одним із найбільш інноваційних підприємств України.
DroneUA входить до спілки Diia.City.Union, яка об’єднує технологічні компанії та стартапи, що є резидентами Diia.City. У вересні SPEKA та Diia.City Union підписали меморандум про інформаційну співпрацю.
DroneUA оголосив про співпрацю з Національним авіаційним університетом (віднедавна Київський авіаційний інститут). Яка мета цього меморандуму та яка співпраця планується?
Є декілька напрямів, де важлива співпраця з університетами. Я вважаю, що бізнес в Україні недооцінює академічну спільноту. Це можливість отримувати доступ до дійсно найкращих голів.
Це можливість започаткувати співпрацю, щоб напрацьовувати програми стажування і закладати одразу в навчальний процес ті запити, котрі потрібні нам як бізнесу. Ми говоримо про технології, яких не було 5-10 років тому, їх просто не існувало. Але нам уже потрібні фахівці у цих галузях.
Таку ініціативу ми започаткували з кількома університетами, з деякими навіть до повномасштабного вторгнення.
Йдеться про зміну чи адаптацію навчального процесу, додавання нових знань. У нашому випадку це передусім використання дронів і не лише у найпопулярнішому зараз безпековому аспекті. Наша місія — нагадувати, що дрони — то є добре. Це про використання дронів для агроіндустрії.
На якому етапі перебуває компанія DroneUA?
DroneUA був фактично стартапом, молодою компанією, котру започаткували я та мій партнер (Февзі Аметов. — Ред).
Ми починали удвох. Зараз DroneUA — це команда із 140+ працівників і насправді не одна компанія, а група різноманітних бізнесів. Наш основний напрям — це, звісно, дрони, але згодом розширили цей напрям до робототехніки. Тобто DroneUA — це про робототехніку загалом — повітряну, наземну, підводну, надводну.
Є напрями сільськогосподарського застосування, геодезія, енергетика тощо. У нас є власне виробництво, інженерні центри, імпорт та дистрибуція, наукові підрозділи, котрі розробляють нові технології, наприклад, дистанційного зондування землі. Натепер ми бізнес з оборотом понад $100 млн на рік і намагаємося зробити більше. Ми прагнемо бути компанією, яка створює ринки. Наприклад, задовго до того, як ми зрозуміли, що важливо постійно мати електроенергію, у 2021 році ми стали ексклюзивним представником EcoFlow в Україні.
Робототехніка та індустрія дронів переживає дуже швидкий розвиток. Люди з індустрії називають різні причини того, що заважає компаніям масштабуватись. Серед найпопулярніших відповідей: брак грошей, компонентів, кваліфікованих кадрів. Який ваш погляд?
Наша компанія намагається робити кроки щодо вибору індустрії, де хоче працювати, дуже вчасно. Ми постійно шукаємо блакитні океани (підхід до бізнесу, який фокусується на створенні нових ринків та унікальних продуктів, щоб уникнути конкуренції. — Ред.).
З часом будь-який блакитний океан стає червоним (бізнес-середовище, де компанії змагаються на усталеному ринку, в умовах жорсткої конкуренції. — Ред).
Підписуйтеся на наші соцмережі
В інших сферах, зокрема у використанні БПЛА в оборонні галузі, де уже 200-400, а за деякими даними 700 компаній, океан в Україні червоний.
З погляду розвитку бізнесу, якщо ти ще не там, це дуже погано. Українцям дуже важко залучати нові інвестиції саме у цей напрям. Але це ідеальний момент для міжнародної експансії. Адже українські інновації у цій сфері дійсно передові, до нас прикута увага всього світу.
Різні думки від гравців ринку пояснюються тим, що Україна започатковує експансію дронової індустрії у світі. У нас є можливість перетворити вузькі місця на переваги. Стати головним постачальником дронів та складників до них для всього світу, замістивши країни Південно-Східної Азії. Україна вже виробляє дронів набагато більше, ніж будь-яка інша країна, навіть більше за Китай. Тепер ми можемо ставити такі амбітні цілі.
Дуже цікава заява. Було б, звісно, чудово, якби так сталося. Та треба визнати, що виготовляємо ці дрони переважно із закордонних складників.
І це саме те, що змінюється. Натепер Україна має можливість виробляти кожен елемент дрона. Деякі безпілотники повністю складаються з українських компонентів, разом з камерами. І це не те, що потребує років. Питання у масштабуванні.
Ми не бачимо українське виробництво передових складників не через те, що його немає, а через те, що воно просто не встигло вирости за попитом. Ми виготовляємо 1,5 млн дронів на рік, а плануємо 4 млн. Це означає, що якщо оснащувати їх українськими камерами, потрібно щонайменше 4 млн камер. Індустрія не встигає. Але це питання не років, а місяців.
З’являються нові прилади, радіозв’язок, навіть тепловізори починають збирати тут, а скоро виготовлятимуть для них матриці.
Не можна формувати думку про галузь на свідченнях річної давнини. Усе змінилося. За рік ми як країна зробили революцію. Півтора року тому ніхто навіть про 1 млн дронів не говорив серйозно. Усі сміялися. А тепер чотири — без проблем, дайте більше грошей і буде ще.
Тому це абсолютно реально. Наше завдання — масштабувати українські розробки. Це може бути непомітно одразу, але українські дрони вже складають з українських компонентів. Ті, хто поширює іншу інформацію, не мають доступу до тієї обмеженої кількості компонентів, які виробляють українські інженери. Звісно, для задоволення попиту продовжуємо імпортувати складники, але їхній відсоток зменшується щомісяця.
Зараз говорять про дрони із штучним інтелектом. Нещодавно Михайло Федоров повідомив про перший тендер на такі дрони для ЗСУ. Він зазначив, що є 10 виробників. Чи бере участь у цьому процесі DroneUA, чи бачите ви можливість рухатись у цьому напрямі?
Я не хотів би фіксувати наші виробничі потужності чи залученість до певних проєктів. Можу лише прокоментувати від імені індустрії.
Технологія штучного інтелекту, що використовується у дронах для ЗСУ, — це не вчорашня новина. Просто на Prozorro виклали технічні характеристики, котрим потрібно відповідати, якщо ти хочеш бути постачальником для безпекових структур в Україні. Там прописали, що цей дрон має застосовувати штучний інтелект. Тобто навіть для світу стало стандартом, що Україна хоче купувати дрони, оснащені цією технологією. Досі ніхто у світі такого не заявляв і не робив (у деяких країнах дрони із ШІ лише тестуються. — Ред.).
Це невеликий пристрій, який має всередині інтелектуальні процесори, щоб опрацьовувати інформацію на полі бою, допомагати оператору вражати цілі або працювати з автоматичним донаведенням, навіть в умовах втрати зв’язку з оператором.
Натепер маємо приблизно десяток компаній, котрі виготовляють сотні тисяч пристроїв, невеликих таких брелоків із чипом.
Майже кожен дрон, який виробляється українськими інженерами, може бути оснащений технологіями штучного інтелекту через приєднання GPU-борта.
Кілька днів тому у Нью-Йорку в офісі Еріка Шмідта (колишній гендиректор Google, заснував White Stork, компанію з виробництва дронів) відбулася закрита конференція щодо ШІ. На ній були засновники та CEO ключових компаній зі сфери, венчурних фондів тощо. Там була окрема українська панельна дискусія про використання штучного інтелекту на полі бою. Такі пристрої роблять революцію у світі. Їх використовують уже тепер. Це не питання перспективних технологій, це вже сьогодення.
Зараз багато говорять про потенційні можливості збивати за допомогою дронів ударні БПЛА на кшталт Shahed. Наскільки ми близькі до такого інженерного рішення?
По повітряних цілях українські дрони працюють уже давно. Але тут є декілька обмежень: відстань, висота та швидкість. Наразі українські дрони відмінно відпрацьовують по цілях на висоті до 3 км. Цього більш ніж достатньо, щоб звивати будь-який тип дронів. Другий момент — дистанція. Переважно дрони працюють в радіусі 10-20 км. Штучний інтелект тут теж може допомогти, бо можна натренувати відстеження цілі як за візуальними даними, так і за тепловізорними, що дасть змогу працювати і вночі, і вдень.
Єдиною перепоною залишається швидкість. Shahed — відносно високошвидкісний БПЛА, тому, щоб його наздоганяти та перехоплювати, потрібно допрацювати рішення.
Це питання еволюції: обладнання та можливість виконувати роботу є. Важливо, щоб збиття цілі коштувало дешевше, ніж сама ціль. Якщо модулі із ШІ здорожчують пристрій на $200 і дрон коштує $1 тис., але економить західну ракету за $800 тис., тоді таку тактику можна назвати виправданою.
Нещодавно США оголосили, що виділять $800 млн на виробництво українських дронів. Що це означає для українського виробництва? До яких змін це призведе?
Я б тут акцентував увагу не на кількості, а на якості. Кошти виділяють саме на створення нових розробок, доопрацювання і локалізацію виробничої бази.
Чому Штати це роблять? Вони інвестують в Україну як у передового розробника обладнання, тому що їхні власні екосистеми не встигають за тим, що робить Україна. Ітерація виробництва та технологій в Україні набагато швидша. Ми переживаємо кожен цикл новацій із безпекових технологій що два місяці.
800 мільйонів, здавалося б, дуже велика цифра. Але уявімо, що нам потрібно зробити, аби не мати голоду у дронах?
Наприклад, чи достатньо 4 млн дронів, для України? Ні, бо ми звідусіль чуємо, що їх не вистачає. Тому потрібно більше. Якщо порівнювати з артилерійськими снарядами, то Україні потрібно мати на складах приблизно 30 млн дронів. І така історія для кожної європейської країни, котра межує з країною-терористом. У США на складах 402 млн снарядів 155 калібру. Це спільний склад армії Сполучених Штатів та Marine Corps.
Це означає, що на складах упродовж п’яти років у США має сформуватися флот дронів у резерві у розмірі 250 млн штук. Їх купують у середньому у 10 разів дорожче, ніж в Україні, а це означає, що ринок для наповнення необхідної маси дронів становить $2,5 трлн упродовж наступних п’ятьох років.
Тепер 800 млн звучить не надто великою сумою для інвестицій та можливості запозичити технології.
Прогнозувати — невдячна справа, але куди, на вашу думку, рухається індустрія дронів? Що буде у трендах у найближчому майбутньому?
Вже згадували, що ШІ стане невід’ємною частиною.
Сама індустрія зросте у п’ять разів упродовж року-двох, якщо тенденція і динаміка використання дронів триватиме.
Революційні кроки будуть стосуватися дотичних до цієї індустрії напрямів. Наприклад, наземна робототехніка. Наземна робототехніка має замінити солдата на полі бою, стати більш ефективною, незалежною і виконувати більше.
Є певні напрями, котрі підтримує держава, тому те, що відбулося півтора року в повітрі, у наступні півтора року відбуватиметься на землі.
