Які перспективи сонячної та зеленої енергетики

У 1954 році, тобто 70 років тому, дослідницька лабораторія Bell Labs комунікаційного гіганта AT&T представила нову технологію перетворення сонячного світла на енергію. Телефонна компанія сподівалася, що зможе замінити батареї, які живлять обладнання у глухих місцях. Однак лише віднедавна ця технологія стала серйозно розглядатись як альтернатива нафті, вугіллю чи атомним станціям.

Який обсяг енергії створює сонячна енергетика зараз та скільки буде у майбутньому

Натепер загальна площа сонячних панелей становить приблизно 10 тис. км. кв, тобто як територія Ямайки, а виготовляє майже 6% світової енергії, що майже втричі перевищує кількість електроенергії, яку споживала Америка у середині 1950-х. 

Та це лише початок. Потужність сонячних панелей зростає удвічі що три роки. За 10 років це дасть приріст у 10 разів! Прогнозується, що до середини 2030-х сонячні батареї, ймовірно, стануть найбільшим джерелом електроенергії на планеті, а до 2040-х можуть стати найбільшим джерелом не лише електроенергії, але й усієї енергії. До того ж її вартість буде приблизно удвічі нижчою за будь-яку іншу, доступну сьогодні. 

Водночас існують і певні обмеження. Через те що люди тепер живуть та працюють не лише у світлий час доби, сонячну енергію потрібно доповнити накопичувальною системою та іншими технологіями. Також деякі галузі доволі складно пристосувати до сонячної енергетики, насамперед важку промисловість, авіацію, вантажні перевезення тощо.  

Чому Китай домінує у сонячній енергетиці 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Китайська сонячна промисловість домінує на всіх етапах глобального ланцюжка постачань від полікремнію до готового продукту. Китай володіє 80% світових виробничих потужностей чистих технологій у 11 сегментах від сонячних пластин до багатьох компонентів літій-іонних акумуляторів.

За даними консалтингової компанії Wood Mackenzie, потужність виробництва модулів у країні минулого року досягла приблизно 1000 ГВТ — майже у п’ять разів більше, ніж разом у решті світу. 95% модулів, встановлених у ЄС, імпортують з цієї країни. 

Що загрожує європейському переходу на зелену енергетику

На початку 2010-х Європа загальмувала надходження китайських сонячних модулів, після того як виробники ЄС, які переживали труднощі, успішно пролобіювали обмеження імпорту. Щойно шість років тому зняли торговельні обмеження, кількість монтажів знову зросла. Тепер європейські виробники сонячних панелей знову лобіюють обмеження імпорту або принаймні субсидії, щоб зберегти їх на плаву. 

Зелена угода, яка має на меті скоротити викиди вуглекислого газу в блоці на 55% до 2030 року, розпочалася багатообіцяльно після ухвалення кількох важливих законодавчих актів, серед яких заборона на продаж нових транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння з 2035 року та новий прикордонний податок на викиди вуглецю. Однак європейці дедалі частіше бунтують проти зелених обмежень, переваги яких вони не бачать.

6 лютого Єврокомісія оприлюднила плани щодо скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року до 2040-го. Але «Закон про нульову чисту промисловість», також узгоджений у лютому, передбачає 40% внутрішнього виробництва зелених технологій до 2030 року. Таких показників буде важко досягти без протекціонізму місцевих виробників.  

Крім того, у листопаді Європейська обсерваторія кліматичної нейтральності попередила, що брак державних інвестицій на рівні ЄС у зелену енергетику може призвести до того, що блок не зможе досягти своїх цілей щодо нульового чистого прибутку. Замість того щоб прислухатися до попередження, країни-члени у лютому скоротили фонд Стратегічні технології для Європи (STEP), призначений для відновлюваних джерел енергії та чистих технологій, до 1,5 млрд. 

Як війна в Україні вплинула на перспективи енергетики

Війна росії проти України не послабила енергетичного домінування Сполучених Штатів у світі, а точніше в ЄС. Хоча очікувалося, що російський газ виступатиме сполучним паливом в енергетичному переході, особливо для Німеччини, ЄС швидко запровадив санкції проти свого довгострокового торговельного партнера, які мінімізували його залежність. Частково заповнивши вакантний простір, залишений москвою, Сполучені Штати стали провідним виробником і експортером СПГ до Європи. 

Такий розвиток подій сприяє торгівлі США, тоді як внутрішні витрати на енергоносії залишаються низькими, що ще більше збільшує ціновий розрив, при цьому Європа переживає енергетичну інфляцію та підриває свою відносну конкурентоспроможність і привабливість для енергоємної промисловості.

Крім цих питань енергопостачання, країни-члени ЄС намагаються виробити спільне бачення. Європейські компанії, зокрема у Франції, пробували розробити малі модульні ядерні реактори четвертого покоління (SMR). Спроба створити Європейський ядерний альянс була зроблена в листопаді 2023 року. Водночас такі країни, як Італія, Бельгія та Румунія, співпрацюють з американською Westinghouse Electric Company для розроблення реакторів зі свинцевим охолодженням.

Тут знову розрив координації грає на користь американського впливу в Європі. У межах міжнародного консорціуму «Чисте паливо з SMR», очолюваного американськими компаніями, Чехію, Словаччину та Польщу відібрали для участі, вони отримають підтримку для техніко-економічного обґрунтування. Ці країни ЄС звертаються до американців, щоб ті допомогли з фінансуванням та технічною екпертизою у будівництві нових атомних електростанцій, тоді як ЄС продовжує блокувати будь-яку підтримку ядерних проєктів, розроблених на його території.