Які ментальні проблеми мають українські чоловіки? У Києві відбувся Форум Лінії психологічної підтримки

10 жовтня відзначають Всесвітній день ментального здоров’я. Напередодні, 9 жовтня, у Києві відбувся форум до другої річниці роботи Лінії психологічної підтримки для чоловіків 2345. Представники уряду, громадських організацій, лідери думок та зірки українського спорту обговорювали питання захисту ментального здоров’я чоловіків після початку повномасштабної війни.

Мета заходу — обговорення важливості взаємодії громадськості, міжнародних організацій та уряду для підтримання ментального здоров’я чоловіків в Україні. Окрім цього, розглянули питання психологічної допомоги як способу запобігання домашньому та гендерно зумовленому насильству. Також обговорили можливості співпраці Міністерства соціальної політики з Лінією. SPEKA побувала на форумі та ділиться важливими висновками.

Які найпоширеніші запити від українських чоловіків?

Одним із дієвих інструментів для стабілізації емоційного стану українських чоловіків є Лінія психологічної допомоги 2345, яка розпочала свою роботу 13 жовтня 2022 року. Через рік, у листопаді 2023-го, запрацював ще й онлайн-чат психологічної підтримки. За майже два роки роботи фахівці лінії опрацювали понад 21 тис. звернень, провели більш ніж 16 400 консультацій, змінивши життя 9345 чоловіків та їхніх близьких.

За словами психологів та психологинь Лінії, почастішали звернення від військових та ветеранів війни, які страждають через почуття провини, надмірну емоційність, втрату самоконтролю та проблеми у спілкуванні з близькими. 

Проблеми психоемоційного характеру

Згідно із статистикою проєкту, серед найпоширеніших запитів (53,15%) — психоемоційні проблеми, зокрема:

Психологиня онлайн-чату Лінії психологічної підтримки для чоловіків Світлана Желєзняк поділилася випадком одного чоловіка віком приблизно 32-35 років. Він постійно звинувачував себе у тому, що його переслідувала прояви неконтрольованої агресії та тривожного розладу.

Як пізніше вдалося з’ясувати, одним із чинників, який провокував конфлікти вдома, було запитання дружини «Як справи на роботі?». Воно спричиняло спалахи гніву у чоловіка, через те що він мав багато проблем на роботі, про які не розповідав дружині. І це значно погіршувало ситуацію. 

Завдання Лінії полягало в тому, щоб стабілізувати стан клієнта. Застосували глибоке дихання та техніки усвідомлення. Коли розумієш, як впоратися із гнівом, то це можна контролювати, підкреслила Світлана Желєзняк.  

Сесія тривала 90 хвилин, після її завершення чоловік зрозумів, що зможе працювати над своєю проблемою. Але, як зазначила психологиня, мета Лінії у таких випадках — зміцнення сім’ї та запобігання домашньому насильству. Тому чоловіка спрямували до психотерапевта для систематичної роботи.

Проблеми у романтичних стосунках

Другим за поширеністю запитом, з якими звертаються чоловіки на Лінію підтримки 2345 (26,21%), — проблеми у романтичних стосунках. Щодо цього запиту психолог Лінії психологічної підтримки для чоловіків Дмитро Бардок наголосив на проблемі стосунків чоловіків та дружин, які через повномасштабне вторгнення перебувають за кордоном. 

Це викликало у чоловіка сильний розпач і агресію, оскільки він не розумів, чому все сталося саме так. Як він сказав психологу, у них із дружиною все було добре, вони жили у розумінні. 

Далі чоловіка спрямували на лінію безплатної юридичної підтримки, щоб він міг отримати інформацію про свої права як батька, зокрема щодо того, як забезпечити право бачити свою дитину, навіть якщо вона перебуває в іншій країні. 

Також із чоловіком обговорили моменти подальшої психологічної підтримки і консультацій. Його скерували до відповідної організації, яка надає безплатну медичну допомогу.

Проблеми зайнятості

17,35% запитів від чоловіків стосуються проблем зайнятості. Серед них проблеми самореалізації, працевлаштування, втрати роботи. Психолог онлайн-чату Лінії психологічної підтримки для чоловіків Ярослав Рябчич порушив питання соціальних змін, їхньої динаміки і того, як вони впливають на нас. 

Він розповів про показовий запит, коли чоловік середнього віку втратив роботу через скорочення. Це могло здатися запитом суто соціального спрямування, але чоловік зателефонував у стані розпачу, тривоги та емоційного виснаження.

Це призвело до втрати ним орієнтирів на майбутнє, життєвих цілей, які він досягав завдяки своїй професійній діяльності. Також була втрата самоідентичності, адже він професіонал у своїй сфері і реалізовувався саме через роботу. Втрачалася можливість демонструвати свої професійні навички.

Під час консультації психолог із чоловіком обговорив також питання насильства, домашнього насилля.  

Проблеми залежностей

Проблеми залежностей — це 11,85% усіх звернень. Хоча Дмитро Храмов, психолог Лінії психологічної підтримки для чоловіків, вважає, що цей відсоток більший, оскільки не всі чоловіки відразу говорять про проблеми із залежністю.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Уже під час другої консультації психолог почав обговорювати з чоловіком проблему його залежності. 

Дмитро Храмов зазначив, що багато років працює з проблемами залежностей. І в телефонній лінії підтримки побачив значні переваги: вона є анонімною та має низький поріг для звернення — людина легко може зателефонувати та отримати підтримку. А врешті і мотивацію змінити своє життя.

Проблеми, пов’язані з військовими діями

Ще одним поширеним запитом від чоловіків є проблеми, пов’язані з військовими діями (11,84%). Серед них — втрата життєвих орієнтирів, розставання з коханою людиною,  страх мобілізації. Іноді втрата матеріальних цінностей та місця проживання. 

Оксана Руденко, психологиня Лінії, поділилася однією з найскладніших та найболючіших історій, які були на її змінах. Зателефонував чоловік середнього віку з одного з великого прифронтового міста. Він звернувся демонстративно, ніби зверхньо: «Ви лінія психологічної підтримки. Підтримайте мене психологічно». Це один із найскладніших запитів, які можуть бути, підкреслила Оксана Руденко.

На всі спроби дізнатися більше, він виставляв захисні бар’єри, знову і знову повторюючи: «Підтримайте мене психологічно». У розмові він згадав, що у нього є граната і що він не збирається жити далі. Він сказав, що не піде сам, а забере з собою ще кількох друзів. Потім додав: «Ну що, викликайте швидку, поліцію, кого там ще. Але як тільки хтось підійде до дверей, я підриваю все».

Під час розмови він озвучив одну зачіпку за життя — його дружина, яку він любить, з якою вони в шлюбі 17 років, хоча вони не мають дітей. Дружина зараз за кордоном, але у них у  стосунках все добре.

Звичайні методи стабілізації не працювали. Він був демонстративно спокійний, контролював усе. Але ж невідомо, що відбувалося у нього на душі. 

Чоловік втомився виставляти бар'єри, і після цього розмова стала більш відкритою. Він погодився на подальшу роботу.

Крім названих вище запитів, 9,58% — це проблеми домашнього насильства, де більшість звернень стосуються саме психологічного насильства. І ще 8% — суїцид та гоміцид.

Як переживають психоемоційні виклики лідери думок та зірки українського спорту?

На панельній дискусії лідери думок та зірки українського спорту поділилися своїми особистими історіями про те, як долають психоемоційні виклики,і розповіли, як їхній психологічний стан впливає на різні аспекти життя.

Олександр Педан, український телеведучий та громадський активіст

Потрібно продовжувати працювати, здобувати нові знання, займатися хобі та допомагати тим, хто цього потребує, зазначив Олександр Педан. Це допоможе відчути свою значущість, що додасть сил для подальшого руху вперед.

Ще одна велика проблема — це відчуття провини у тих, хто не воює, підкреслив Олександр Педан. Навіть якщо людина розуміє, що робить якусь важливу справу зараз, травма є, що ти там не є або не був. І тут телеведучому допомагають поїздки на передову до військових.

Олександр Терен, ветеран, письменник, ведучий YouТube-шоу «Відвал ніг»

Олександр Терен поділився, що має різні емоційні стани, буває пригніченим або, навпаки, піднесеним. Але кожному з них дає місце бути, приймає їх та дає собі прожити кожну емоцію. Каже, що йому важливо не заморожуватись внутрішньо. 

Це тримало ветерана у гарному гуморі та давало розуміння, що все вдасться, що він може робити все, що хоче, що хотів, коли був без протезів.

Олександр Терен поділився, що йому також допомагають мультики. Чоловік каже, що став дуже сентиментальним і якщо накопичились емоції, то вмикає «Панду кунгфу 3» і на певних моментах пускає сльозу.

Що читає Олександр Терен? 

Олександр Терен читає переважно українську класичну літературу 1920-х років. Підкреслив, що там неймовірна мова, яку сьогодні мало де можна зустріти. Крім цього, різну військову літературу, наприклад, біографії військових.

Жан Беленюк, олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби й політик

«Без золота не повертайся», — це чують всі спортсмени, які готуються до змагань, зазначив Жан Беленюк. Тому етап емоційного вигорання починається ще до змагань, адже від спортсменів очікують гідних результатів, і це велика відповідальність, особливо коли ти готуєшся до Олімпіади. 

Спортсмени, які вперше їдуть на Олімпіаду чи інші великі турніри, часто не розуміють, що це таке і що на них чекає. І через це не витримують психологічного навантаження.

Жан Беленюк зазначив, що тренер мотивує спортсменів ходити до психолога, але поки що не у всіх є чітке розуміння, навіщо це потрібно. Адже спортсмени звикли орієнтуватися на своє фізичне здоров’я. Через це відвідування психолога не дуже активні, проте є тенденція на покращення, спортсмени починають більше звертати увагу на своє ментальне здоров’я.

Богдан Ядов, український спортсмен, чемпіон Європи з дзюдо

Богдан Ядов наголосив, що спочатку не сприймав серйозно поради тренерів та колег звернутися до психолога, оскільки соромився і побоювався, що інші будуть жартувати над ним. Однак він все-таки наважився, і це стало переломним моментом як у житті, так і спортивній кар'єрі.

Якою має бути психологічна допомога для чоловіків в Україні?

Скеровування людей після лінії підтримки

Віцепрезидентка Національної психологічної асоціації Валерія Палій вважає, що ліній психологічної підтримки достатньо. Потрібно думати над тим, куди скеровувати людей далі.

Це стає великою проблемою, оскільки після кількох таких перекидань людина розчаровується. Таким чином можна втратити того, хто потребує допомоги. 

Доктор медичних наук, завідувачка кафедри медичної психології, лікар-психіатр вищої категорії Олена Хустова підкреслила, що проблема полягає в тому, що ми ще не навчилися повністю формувати маршрут клієнта від психолога або пацієнта від лікаря. 

Якщо людина потребує тільки психологічної допомоги, її слід спрямувати до відповідного фахівця, який зможе надати необхідну підтримку. Коли потрібна медична допомога, психолог має розуміти, коли і до кого спрямувати пацієнта. На рівні амбулаторної чи стаціонарної медицини забезпечується лікування, після чого медичні працівники також мають знати, кому передати пацієнта для подальшого супроводу після виписки, наголосила Олена Хустова.

Валерія Палій наголосила, що на надання безоплатної медичної допомоги скерувати легко, але проблема в тому, як передати пацієнта «в теплі руки» психолога. Якщо людина звертається на кризову лінію і потребує більш тривалої допомоги, тут виникає питання: або приватна практика, де потрібно платити гроші, і це часто висока сума, або ж ініціативи, які пропонують 5-10 безкоштовних сесій із психологом.

Доступність

Доступність послуг залежить не тільки від фінансової складової, а й від того, наскільки легко людині отримати цю допомогу. Особливо важко звернутися по допомогу людям із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), оскільки вони постійно відчувають небезпеку і сприймають навколишній світ як загрозливий. Тому важливо, щоб фахівці, заклади та спільноти створювали умови, де допомога доступна, і не ставили додаткових перешкод для тих, хто її потребує, наголосила заступниця директора з психологічного напрямку ДЗ Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна» МОЗ України Тетяна Сіренко.

Фаховість психологів

Лінії є, але постає питання фаховості та кваліфікації спеціалістів, які на них працюють, підкреслила Валерія Палій. На кожній ланці психологічної допомоги мають бути чіткі критерії відбору та контролю якості надання послуг.

Потрібно стежити за базовою психологічною освітою фахівців. А також обов'язково має бути додаткове навчання з кризових інтервенцій.

Олена Хустова підкреслила важливість питання акредитації та ліцензування психологів. Це ще не повністю регулюється законодавством у нашій країні.

Для самих фахівців важливо забезпечити гідну оплату праці, підтримувати баланс між навантаженням і відновленням, а також надавати додаткову фахову допомогу, коли це необхідно, наголосила Валерія Палій.

Анонімність та конфіденційність

Принципи анонімності та конфіденційності важливі, вважає психологиня ГО «Ла Страда Україна» Олена Файдюк. Добре, якщо людина може вибрати для себе той канал комунікації, який для неї більш зручний і ефективний — телефонний дзвінок або онлайн-консультування.

Інтеграція, а не ізоляція

Олена Хустова підкреслила важливість того, щоб звертати увагу на родину загалом, а також говорити про жінок і дітей у контексті здоров'я чоловіків.

Почали розбиратися, чому так, і виявили, що у США існує розвинена система надання допомоги ветеранам, але відділена. А у Великій Ббританії допомога інтегрована у цивільну медицину. Це і стало важливим чинником. 

Для України важливо вчасно підхопити людину, але потім не ізолювати її, наголосила Олена Хустова. Потрібно, щоб допомога — як психологічна, так і медична — була доступна у цивільних закладах, а не лише у спеціалізованих шпиталях.

ПТСР не зникне після війни, ці проблеми будуть супроводжувати нас ще десятки років. Тому важливо інтегрувати людей у суспільство, наголосила Олена Хустова. Допомога медикаментозна чи психологічна — це тимчасовий засіб. Лише інтеграція у суспільство через навчання, роботу, соціальні зв'язки може допомогти людині подолати ПТСР і відновитися після війни.

Психічне здоров'я є ключовим елементом загального благополуччя людини. Однак через гендерні стереотипи та інші упередження чоловіки часто уникають звернення по психологічну допомогу. В умовах війни в Україні кількість стресових ситуацій суттєво зростає, тому своєчасне вирішення проблем та зниження психологічного напруження стає надзвичайно важливим для життя.

Якщо ви або ваші близькі відчуваєте тривогу, розпач чи не можете впоратися з негативними емоціями, звертайтеся на: 

Фото надані UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні