Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Які дрони є у росіян: великий огляд

Олександр Тартачний
Олександр Тартачний журналіст
25 травня 2023 12 хвилин читання

Російські дрони постійно висять над позиціями ЗСУ. Вони, можливо, повільні та не сучасні, але їх багато і вони завдають шкоди. 

SPEKA спробувала розібратися, які БпЛА мають на озброєнні росіяни на фронті, які функції виконує кожен із них та як борються проти них українські військові.

Які дрони є на озброєнні у росії  Які дрони є на озброєнні у росії 

Які існують групи дронів 

Зазвичай безпілотники розділяють за рівнем потреби та важливістю завдання, яке вони виконують. Вони відрізняються дальністю польоту, огляду та ураження:

  • тактичні (рівень взвод, рота, батальйон);
  • оперативно-тактичні (батальйон-бригада);
  • оперативні (бригада, з'єднання кількох бригад);
  • оперативно-стратегічні та стратегічні (штаб армій або Генштабу).

На першому рівні як в українських, так і в російських збройних силах фактично немає розробок. Причина у тому, що їх потрібно найбільше і вони фактично розхідний матеріал. Зазвичай використовують китайські DJI та Autel. Використання на цьому етапі невійськових дронів виправдане економією і поширене в усьому світі. 

Кустарні дрони

До цієї категорії ми зарахували кілька пристосувань, які не мають серійного виробництва та не пройшли сертифікацію. Здебільшого їх створюють із дешевих матеріалів — пінопласту, дерева, фанери — та додають простий льотний механізм. Їхнє призначення — доставити вибухівку або відвернути сканери та засоби РЕБ. Такі самі використовують і українські військові.

Наприклад, дерев’яні дрони росіяни використовували у травні 2023 року у Сумській області. Дрон зроблений з екструдованої піни й полістиролу та має двигун DLE-60, який можна придбати в інтернет-магазинах. Його основним завданням є розвідка. Подібні апарати росіяни використовували під час війни в Сирії 2018 року. 

Дерев'яний російський БпЛА виявлений у Сумській області у травні 2023 року Дерев'яний російський БпЛА виявлений у Сумській області у травні 2023 року

Застарілі дрони у російській армії

У росіян є доволі багато розроблених БпЛА ще за радянських часів, офіційно їх не зняли з озброєння, хоча вони не фігурують у фронтових доповідях. Серед них Ту-143 «Рейс». радянський розвідувальний БпЛА з турбореактивним двигуном. Україна застосовувала його під час війни на Донбасі, але через застаріле обладнання, яке використовують для збирання інформації, під час розшифрування даних потрібно багато часу.  

Ще один БпЛА — «Пчела-1Т», який застосовували під час Чеченської війни, супротивник збивав зі стрілецької зброї. У 2008 році, під час війни у Грузії, росіяни зрозуміли, наскільки їхні БпЛА поступаються грузинським комплексам, придбаним в Ізраїлі. Тоді росія закупила партію Bird Eye 400 та Searcher Mk II у ізраїльської компанії IAI.

Як імпортні БпЛА стають російськими розробками

Більшість популярних російських розвідувальних БпЛА — репліки іноземних виробників. Наприклад, Bird Eye 400 перейменували у БпЛА «Застава» та почали випускати на Уральському заводі цивільної авіації.

Безпілотник доволі дорогий (майже $2 млн станом на 2020 рік), тому на озброєнні їх небагато. Повідомляли про випуск партії у 30 штук. Від початку повномасштабного вторгнення не було повідомлень про збиття цих БпЛА, хоча під час війни на Донбасі їх знешкодили щонайменше двічі.

Збитий російський безпілотник «Застава» Bird Eye 400, 2020 рік Збитий російський безпілотник «Застава» Bird Eye 400, 2020 рік

Ще один російсько-ізраїльський двійник — Searcher Mk ІІ, який після початку випуску у росії на тому ж заводі, що і «Застава», отримав назву «Форпост»

Його дальність польоту — до 250 км, тривалість — 15-18 годин, швидкість —до 200 км/год, практична стеля — 7000 м.

Раніше «Форпост» використовували тільки як розвідник. Але від 2021 року в російській армії повідомили про успішне «озброєння» цих БпЛА та застосування вже як ударних безпілотників. «Форпости» можуть нести по дві керовані ракети або дві авіаційні бомби вагою до 100 кг.

На початку травня українські військові повідомили про знищення одразу кількох БпЛА на півдні України. Чим саме їх збивали, не повідомляли, але оскільки про це заявляло Командування повітряних сил ЗСУ, то це могли бути і ПЗРК, і зенітно-ракетні комплекси «Бук», і винищувачі.

Цей БпЛА ще дорожчий, він коштує понад $7 млн, повідомляло повітряне командування «Південь». Через високу вартість їх навряд чи буде більш ніж кілька десятків штук, а в ударній комплектації набагато менше через складність переобладнання.

Також відомо, що росіяни успішно самі «демілітаризували» два свої «Форпости»: у липні 2022 року один дрон упав на житлові будинки у Таганрозі, а в січні 2023 року ударний дрон упав після зіткнення із ЛЕП у Бєлгородській області.

Падіння «Форпоста» у Бєлгородскій області Падіння «Форпоста» у Бєлгородскій області

Суто російським розвідувальним дроном є «Елерон-3», їх не надто багато. Він призначений для цілодобової розвідки на дальності до 25 км (в автономному режимі дальність може збільшитися удвічі)

Чому «Орлани» та «Ланцети» небезпечні та чому у росії їх так багато?

Що відомо про «Орлан-10»

Найчастіше на фронті можна помітити російські «Орлан-10». Це багатоцільовий дрон, що складається з базової станції та декількох БпЛА. Максимальна злітна маса БпЛА, за різними даними, від 14 до 18 кг, з яких на корисне навантаження припадає 5 кг. Він стартує з розбірної катапульти. 

«Орлан-10» на пусковій катапульті «Орлан-10» на пусковій катапульті

Однією з переваг дрона є доволі велика дальність польоту. Він здатний передавати відео на відстань до 120 км, а також перебувати у повітрі до 18 годин із швидкістю польоту 90-150 км/год.

Фактично це очі російської артилерії: «Орлани» інтегровані з важкими САУ «Мста-С» й можуть корегувати їхній вогонь у реальному часі, здатні здійснювати лазерну підсвітку для російських керованих снарядів «Краснополь». В іншому комплектуванні можуть використовуватися як засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) і глушити зв'язок. 

Особливість «Орланів-10» полягає в тому, що для їхнього виробництва вирішили використовувати порівняно дешеві компоненти та цивільну оптику (наприклад, фотоапарати Canon EOS 5D Mark II).Тому станом на лютий 2022 року їх було щонайменше 1500 шт.

Українські військові також не раз підтверджували, що «Орлани» постійно висять над позиціями ЗСУ, а це дозволяє супротивнику вести ефективну артилерійську розвідку.

Хоча їх масово випускають, не менш масово їх приземляють українські військові. Зокрема, за допомогою зенітно-ракетних комплексів Starstreak, Martlet та Mistralі, отриманих від Заходу. Так само періодично вдається знешкодити ці дрони за допомогою засобів РЕБ або ракет Stinger та «Ігла».

Збитий «Орлан-10» Збитий «Орлан-10»

Що відомо про дрон «Ланцет»

«Ланцет» — це дрон-камікадзе, що має різні типи наведення, зокрема оптико-електронне та блок телевізійного наведення. У бойових умовах Lancet-1 почали використовувати 2020 року в Сирії. БпЛА запускають за допомогою катапульти.  Росіяни стверджують, що безпілотник має технологію захисту від лазерних перешкод, тому його важче збити. Зазвичай «Ланцети» працюють у парі з розвідувальними дронами.

БпЛА «Ланцет» БпЛА «Ланцет»

Модифікована версія дрона — Lancet-3 — може вражати навіть танки, але її потужності не вистачить, щоб пробити лобову броню танка. Водночас Lancet-3 достатньо маневровий, щоб підлітати до менш захищених боків. Максимальна ефективна дальність БпЛА становить приблизно 30-40 км, що дорівнює дальності артилерії, яку вони здатні вивести з ладу. 

Наразі Україна не має достатньо ефективних засобів для системної протидії «Ланцетам», однак військові починають використовувати звичайну господарську металеву сітку. Над гарматою за периметром ставлять 4 палиці і накривають сіткою, щоб захистити від російського БпЛА. У такому разі «Ланцет» або не вибухає, бо заплутався, або вибухає, але через відстань від сітки до ураження менше. 

Як убезпечують техніку від «Лінцетів»

БпЛА «Оріон» або його альтернатива «Байрактару»

Також росія має важчі ударні БпЛА «Оріон», які позиціювали як конкурент Bayraktar TB2. Розробляти комплекс розпочала у 2011 році група компаній «Кронштадт». Перший комплекс «Оріон» російське міноборони отримало у середині 2020 року. Комплекс складається з трьох безпілотних літальних апаратів та двох машин управління.

Перше передання «Оріонів» міноборони рф у 2020 році Перше передання «Оріонів» міноборони рф у 2020 році

Один «Оріон» важить 1000 кг, радіус застосування — до 250 км, здатен летіти добу та озброєний малогабаритними та керованими авіабомбами. 

Хоча росіяни наголошують, що їхній БпЛА швидший та може нести більше ударного озброєння, кращої вантажності російські конструктори досягли через більший розмах крил дрона, які є вразливішими для протиповітряних засобів. Крім того, вони мають суттєво гіршу оптику у порівнянні з турецькими аналогами.

росія почала використовувати «Оріони» з перших днів повномасштабної війни, а вже 9 квітня українське Командування Повітряних сил показало фото уламків цього безпілотника. Наразі відомо про щонайменше 4 збитих цих БпЛА оперативно-тактичного рівня. У росіян їх щонайбільше кілька десятків. Відомо, що у 2021 році 20 таких дронів  планували передати військовим рф.

Фото уламків збитого дрона «Оріон» Фото уламків збитого дрона «Оріон»

Чому нові російські дрони залишаються лише на паперах

росія постійно повідомляє, що от-от створить свою надзвичайну зброю. Щоправда, як і в інших сферах, з просунутими БпЛА поки що не складається. Зокрема, російським важким ударним дроном мав стати С-70 «Охотник», який зараз розробляє компанія «Сухой». Натепер є лише два прототипи. Перший політ він здійснив у 2019 році. Заявляють про його масу у майже 25 тонн, корисне навантаження 4-5 тонн та дальність польоту до 6 тис. км з максимальною швидкістю від 1000 до 1400 км/год.

Прототип С-70 «Охотник» Прототип С-70 «Охотник»

У лютому 2021 року повідомляли, що льотні випробування цього важкого безпілотника не завершаться раніше 2023 року, а серійне виробництво — не раніше 2024 року.

 С-70 «Охотник» у польоті разом з СУ-35  С-70 «Охотник» у польоті разом з СУ-35

А вже у грудні 2022 року заявили, що до 2025 року мають бути виготовлені три дослідні зразки С-70 «Охотник». Водночас державні випробування важкого безпілотника заплановані на 2025 рік. Тобто терміни його виробництва знову перенесли.

Російські військові безпілотники й досі роблять з європейських та американських компонентів

Ще станом на початок 2022 року більшість компонентів російських дронів були імпортними, оскільки ці компоненти мають і цивільне призначення. 

Наприклад, у «Орланів-10» є щонайменше 11 імпортних деталей, зокрема стартовий генератор PTN78020 від Texas Instruments, двигун японської компанії SAITO та передавач RF3110 від німецької MUNIMOM. Подібна ситуація із «Форпостами» (10 деталей), «Елерон-3» використовує фотобладнання від Sony та Olympus, а БпЛА «Застава» має електронні компоненти ізраїльських оборонних компаній Elbit Systems та Data Links, двигун німецької компанії Hacker Motor та автопілот іспанської UAV Navigation. 

Зараз росія в обхід санкцій закуповує мікрочипи та БпЛА. Наприклад, російська фірма «Стек», яка імпортує компоненти до електроніки для ФСБ, розвідки та міноборони рф, купує їх у казахстанської фірми Da Group 22. А казахстанська компанія купує дрони у німецької компанії Elix-st. Казахстанською та німецькою фірмами володіє родина російських бізнесменів на прізвище Чернет. Elix-St відправила Da Group запчастин більш ніж на $800 тис., зокрема продукцію таких виробників, як Analog Devices, Infineon, Texas Instruments, STMicroelectronics, які стверджують, що більше не співпрацюють із росією. Da Group відправляє складники у росію здебільшого для компанії «Стек».

0
Прокоментувати
Інші матеріали

Морські дрони СБУ Sea Baby дистанційно заклали понад 15 мін

Олеся Дерзська 12 годин тому

Угода росії та КНДР: як це вплине на Україну та постачання зброї

Олександр Тартачний 21 червня 2024 17:05

DevOps-курси за донати війську: як працює ініціатива «Навчання за донат»

Аліна Баля 21 червня 2024 12:00

Нові бомби атакують Україну: росія вперше використала ФАБ-3000

Владислав Паливода 21 червня 2024 08:13

Чергова російська атака на енергетичну інфраструктуру України 20 червня 2024 року

Владислав Паливода 20 червня 2024 07:34