Як студент створив компанію з виробництва дронів. Історія lab 418
Ми зустрілись з Антоном Побутою у центрі розроблення дронів. Досить холодне приміщення, на столах паяльники, на стіні портрет Сергія Корольова та прапори військових бригад із вдячними підписами.
Антон, студент КАІ (Київський авіаційний інститут, раніше Національний авіаційний університет. — Ред.), готується захищати диплом, але тепер відомий ще й як засновник компанії lab 418 — одного з приватних виробників БПЛА. «Пташки», що вилітають з гнізда lab 418, знищують ворогів на різних ділянках фронту. Антон розповів SPEKA, як він увійшов у дефенс-галузь та виріс до компанії, здатної виробляти понад 1000 дронів на місяць.
Як все почалося? Ви навчались у КАІ, і раптом у вас компанія, яка розробляє і збирає дрони.
Під час повномасштабного вторгнення я навчався в університеті на аерокосмічному факультеті. Моя спеціальність — авіа- та ракетобудування. Згодом захищатиму диплом. Також працював менеджером в одній компанії. Захотілось робити щось корисне. Тоді ще мало хто знав про дрони, у тому сенсі, що не було народного дрона, не була ця галузь настільки розвинутою. Для свого першого дрона я купив компоненти у китайському інтернет-магазині та зібрав його. Його вартість була 16 тис. грн.
З початком реорганізації, коли у тодішній НАУ зайшла нова команда, ми почали співпрацю. Проводили курс з інженерії FPV. На той час це було актуально. Опісля разом з університетом запускали інженерну школу.
Також ми працюємо із студентами, беремо їх до себе на роботу, на стажування. Зараз домовляємось про практику спільних навчальних програм з університетом. Залучаємо деколи викладачів, дехто дуже допомагає щодо інженерних питань. КАІ допоміг в облаштуванні R&D-центру, проведенню тестувань.
Тобто на початку ви витрачали власні гроші?
Так. Мої стартові інвестиції — $6 тис.
Тепер іще можливо купити компоненти у Китаї і зробити дрон удома?
Звісно. Багато волонтерів так роблять. Але зараз можна і в Україні купити компоненти, ви не надто виграєте в ціні, але якщо треба зробити швидше, то можна придбати і в Україні.
Який тип дронів ви виробляєте?
FPV-дрони, є лінійка 7, 8, 10 дюймів — це стандартні дрони, які масово використовуються. А є і кастомні, наприклад, гексакоптери, з яким ми зараз працюємо. У проєкті 22-дюймовий дрон. Це великий дрон, який буде ретранслятором.
Також є дрони літакового типу. Зараз, наприклад, частина команди розробляє БПЛА типу «літальне крило». Під нього ми самостійно робимо все, окрім електроніки.
Є ще один проєкт на дуже багато двигунів, але поки що не розголошуємо про нього. Для цього проекту зараз вчимося робити композитні матеріали: потрібна дуже кастомна рама, жодна на ринку не підходить, тому ми самі вчимося робити щось легке і дуже міцне, типу карбону. Але це не карбон. Ми беремо специфічний термотривкий матеріал, покриваємо смолою і формуємо його на профілі. Те, чого немає, але нам необхідне, ми робимо самі.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Скільки ви можете зробити дронів за місяць?
Ми можемо робити тисячу дронів на місяць. І це робитиме не надто велика команда: маємо 12 людей, які впораються з цим завданням, якщо правильно побудувати процес.
Якщо буде замовлення, то можемо зробити й більше. Ми співпрацюємо з КАІ, є декілька спільних програм, зокрема навчальна програма. Студентів з цих програм запрошуємо до себе на стажування та на роботу. Вони є і в розробницькому центрі, і на виробництві, навіть першокурсники. За рахунок студентів, ми можемо швидко масштабуватись, оскільки охочих достатньо. Особливо в інженерному виші, яким є КАІ, який позиціонує себе як перший Defense Tech університет.
Усі, хто у нас працює, студенти. З першого курсу до нас долучаються. У вересні проводили зустріч із студентами, показали паяльники, симулятори FPV, дрони, влаштували невелику виставку наших виробів. Після цього у нас було більш ніж 100 реєстрацій, ми відібрали тих, кому підійшли умови, графіки, навчання, і тепер з ними співпрацюємо.
Як побудовано фінансування?
Донедавна ми все фінансували з того, що продаємо.
Було декілька контрактів. Іноді до нас звертаються знайомі через сарафанне радіо купити 5 чи 10 дронів. Але здебільшого наші замовники — це військові частини та фонди. Раніше ми працювали із соцмережами, але продавати дрони через інстаграм у нас не вийшло.
У нас багато партнерів: ми у них купуємо компоненти, щось вони у нас купують. Відвідуємо хакатони Brave1, ми верифікована компанія Brave1, пройшли compliance. Спілкуємося з Defense Builder, з ними працювали над спільним навчальним проєктом у межах KAI Innovations.
Перебуваючи всередині цього ринку, як ви його оцінюєте?
Вважається, що основні напрями на 2025 рік — це НРК (наземні роботизовані комплекси) і ракети, а FPV-дрони дійшли свого піку, що там є межа. Я з цим не згоден, бо потенціал тих FPV, що є зараз, повністю не розкритий. Прикладом служать оптоволоконні дрони, які масово з’явилися нещодавно. Хоча я зараз бачу, що цей ринок сформувався, а у певний момент, навіть, дуже швидко демпінганув через «народний дрон» тощо.
Якщо дрон колись коштував 16 тис. грн, то тепер його за 8 соромно продавати, але приблизно стільки, 8-10 тис., гарний дрон і може коштувати. Це дуже добре. І якість дронів значно збільшилась. Нині усі виробники, я думаю, мають свої R&D-центри, якщо не мають, то сором їм, звісно. Але повинні вже розуміти, як воно літає, і робити свій продукт кращим, ніж він був. Зараз дронів більшає. Усі вже розуміють, що це таке, як воно має працювати.
Має бути система, коли людина просто натисне на екранчик, вибере ціль, а дрон сам летить і буде уражати. Щодо частот, модуляції, зв'язку теж чимало роботи.
Дуже багато людей займаються дронами, виробників і операторів, але вони не до кінця розуміють, як користуватись батареєю. Є також можливості вдосконалювати рами.
Існує боротьба між системами РЕБ та дронами. Що скажете про це протистояння?
Для того щоб відповісти на це запитання, треба заглибитись у технічні деталі. Наприклад, FPV-дрони літають на частоті 915 і спускаються вниз. Наші колеги, які займаються РЕБ, закривають всі ці діапазони. Триває боротьба, вона буде завжди, ще й пришвидшиться. Якщо раніше це було про зміну частот і спроби просто літати у тих діапазонах, які РЕБ не закриває, то тепер, думаю, протистояння буде більш розумним, будуть думати про модуляцію, як літати на тій частоті, але щоб РЕБ нічого не робив.
Боротьба триватиме, поки дрон буде випромінювати радіосигнали. Я не знаю, хто перший вибереться з неї.
Зараз є дрони з оптоволокном. Їх звичайним РЕБом не заглушиш. У нас є спільний проєкт з тими ж хлопцями, які займаються РЕБ, щоб їх збивати. Можливості є. Щойно ти починаєш придивлятися до дрона, то бачиш його слабкі місця, щоб можна було його посадити.
На початку війни Україна мала певну перевагу у війні дронів. Потім ворог почав нас доганяти. Як тепер із цим? На якій стадії протистояння між виробниками дронів в Україні та у ворога?
Гарне питання. Я думаю, ніхто не зможе на нього відповісти, оскільки у нас зовсім по-іншому побудовані виробництва. У нас багато точкових виробників, десь невеликі є, десь це якісь волонтери, які можуть самі, але насправді у нас в Україні вони дуже багато закривають. Про багатьох виробниках статистики ми не знаємо, бо вони не публічні.
У росії, думаю, виробників дронів простіше порахувати, бо там є низка підприємств, які постачають БПЛА державі, і на цьому все. Наша ж держава пішла іншим шляхом. Зараз є можливість у військових частин закуповувати дрони, існують фонди, волонтери, які закуповують велику кількість дронів.
Те, що торік озвучував президент про мільйон дронів за рік, ми вже давно подолали. Я думаю, зараз дронів набагато більше. Я чув від хлопців, що зараз у нас трохи краще на деяких напрямах із дронами і системами РЕБ, ніж у супротивників.
Що можна ще покращувати у вашому циклі виробництва? Що залежить тільки від вас, а чим може допомогти держава або фонди?
Ми були би не проти грошей, звичайно. Нам є куди розвиватися, але нам потрібні два ресурси — гроші та люди. Зараз ми би хотіли найняти на фултайм декількох фахівців із софту, щоб працювати краще. Але у нас немає бюджету платити цим людям зарплату. Якщо у нас буде більше фінансування, ми зможемо робити більше і краще.
Гроші і люди — це основне. Ми завжди відкриті до інвестицій.
Наскільки залежить ваше виробництво від Китаю?
В Україні вже є виробники всього, крім звичайних денних камер. Є виробники двигунів, рам (були від самого початку), польотних контролерів радіо- та відеопередавачів і пропелерів.
Наприклад, влітку на IT-арені ми спілкувалися з виробником двигунів, буквально кілька місяців тому ми почули про перший український відеопередавач, у гарному корпусі, металевому, наскільки я розумію, з активним охолодженням. Конкурентна штука. І краща, ніж Китай.
Поки що немає звичайної аналогової камери. Тепловізори наші також є, серйозні дорогі камери теж, а от такої маленької камери немає.
Я думаю, що якщо наші можуть робити тепловізори, настане час, коли вони трошки розгрузяться, масштабуються і додадуть це у свій каталог. Буде круто.
