Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як зробити українські виші «пісочницею» для супутникових стартапів

Сергій Веретюк
Сергій Веретюк Керівник Інжинірингової школи Noosphere
15 березня 2023 6 хвилин читання

Україна вже має кілька прикладів студентських розробок дослідницьких супутників. Що потрібно, аби ці ініціативи виросли в український сегмент світового супутникового ринку?   

Українська молодь втілює свої мрії про космос радше попри, ніж завдяки. Дійсно, наша країна має потужний космічний спадок, однак розвиток космічної стартап-екосистеми поки що не набрав належних обертів. 

Що гальмує розвиток українських космічних стартапів

Ключові перешкоди лежать у двох площинах — «освіта» і «середовище». Вищі навчальні заклади недостатньо поінформовані (читай: не мають доступу до сучасних наукових знань), мають неефективний баланс між теоретичною та практичною підготовкою, що стримує творчий інженерний розвиток молоді. Не створено необхідної інноваційної екосистеми та сучасної методології, щоб масово реалізовувати проєкти у сфері супутникобудування.

Що ж слід зробити, аби мінімізувати ці перешкоди? Самостійно розвивати загальний ринок супутникових стартапів в Україні одним лише вишам вкрай важко необхідна підтримка держави, бізнесу та фахових громадських організацій.

Оскільки до розробки супутника залучені інженери різних технічних напрямів, ключовий фактор такої підтримки — створити попит на технічну освіту. З цим ми маємо певні проблеми. Наведу статистику Дніпровського національного університету: з 2014 по 2019 роки за спеціальністю «Авіаційна і ракетно-космічна техніка» кількість абітурієнтів знизилася з 57 до 35, з 2016 до 2019 за спеціальністю «Прикладна математика» знизилася з 24 до 5, а за спеціальністю «Електроенергетика» з 11 до 8 у період з 2015 по 2019 рік.

Цифри підтверджують, що зацікавленість у таких навчальних напрямах вже наближається до критичного рівня, а тому потрібно не тільки на словах, але й реальними діями просувати ідею, що фахівці інженерних спеціальностей важливі для майбутнього України.

І це доволі нетривіальне завдання, для розв'язання якого необхідно вже сьогодні посилити математичну та фізичну складові в шкільній освіті, розробити і запровадити ефективну професійну орієнтацію, підняти на новий рівень національний дискурс щодо інноваційного сталого розвитку держави та чітко артикулювати роль інженерів, розробників і винахідників в цьому процесі.

Підсумовуючи тезу робимо висновок: роль держави у питанні розвитку супутникового стартап-середовища забезпечити критичну масу творчих студентів інженерних спеціальностей. Зробити це можна, визначивши технічну освіту як стратегічно важливу на державному рівні, а також забезпечивши відповідне фінансування, завдяки якому було б актуалізовано теоретичну та технічну бази в університетах.

Однак варто розуміти, що просто організувати такі бази для створення супутників недостатньо: ми можемо отримати оснащені майданчики, проте вони не матимуть попиту. Тому, повертаємося до популяризації інженерної освіти, науки, сучасних технологій. 

Як популяризувати інженерну освіту

Зі свого боку бізнес має створювати умови, в яких студенти могли б отримувати практичні навички за своєї спеціальністю поза межами державної освітньої системи. Такими «умовами» можуть бути інкубатори, які підтримують та фінансують нові технологічні розробки молодих інженерів, хаби однодумців, які представляють свої проєкти для потенційних інвесторів тощо.

Ще одна опція, яку бізнес може надати студентам — це стажування. Особливо, якщо після його завершення стажеру запропонують працевлаштування. Тут виграють обидві сторони: ще будучи студентами молоді люди вже бачитимуть конкретні пропозиції різних компаній, а тому страх залишитися без роботи мінімізується, а бізнес поповниться низкою талановитих спеціалістів з новим поглядом. Це доволі useful механіка: свіжий аналіз financesonline.com показує, що від 70% до 90% студентів залишаються працювати там, де вони стажувались і навіть мають вищий рівень зарплатні.

Загалом, сфера космічних технологій — це простір глобальної взаємодії. Вона потребує кооперації між університетами та бізнесом не тільки на рівні країни, але і з міжнародними партнерами. Європейське космічне агентство (ESA), ключове space об'єднання європейських країн, розвиває таку взаємодію через навчальний центр ESA Academy, платформу для дослідницького обміну ESA_Lab@ та численні конкурси. Сподіваюсь, ці можливості вже скоро стануть доступними і для українських студентів — разом з набуттям Україною членства в ESA. При цьому українські космічні стартапи отримають доступ до бізнес-хабу ESA, що об'єднує 26 бізнес інкубаторів, допомагає знайти інвесторів та фінансування.

Що ж робити тим молодим людям, які вже сьогодні мріють працювати над власним стартапом та зацікавлені у космічній тематиці? 

Найперше, роздивитися можливості, що пропонують організації поза межами класичної освіти або у співпраці з ними. Наприклад, долучитися до ком'юніті Інжинірингової школи Noosphere. Лабораторії на базі вищих навчальних закладів у восьми містах України навіть зараз під час повномасштабної війни пропонують молоді пройти увесь шлях розробки власного проєкту — від ідеї до розробки прототипу, MVP чи навіть готового продукту — і створити свій власний технічний стартап. Ментори, сучасне обладнання, коло однодумців — і ось студенти вже пітчать свої ідеї на VivaTech і CES. Апгрейднути soft skills можна долучившись до однієї з ініціатив ГО  «Асоціація Ноосфера», яка популяризує STEM в Україні. 

Впевнений, незабаром Україна матиме своїх власних «рок-зірок» глобальної космічної індустрії. Потрібно об'єднати зусилля та дати розквітнути молодим талантам.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Як ШІ допомагає тестувати ПЗ: найкращі інструменти для QA Engineer

Anna Kovalova 1 годину тому

Як малому бізнесу ефективно реагувати на нестабільність економіки України

Даніелла Шихабутдінова 23 години тому

«Дія» почала бета-тест документів на освіту у застосунку

Богдан Камінський 23 години тому

Headway увійшов до 150 топкомпаній з цифрового навчання GSV 150

Богдан Камінський 23 години тому

Гранти: безкоштовні гроші чи ще одна форма садомазохізму?

Роман Абрашин 26 лютого 2024 13:00