Як захоплення та знищення підприємств вплинули на основні індустрії України
Повномасштабна війна завдала Україні серйозних економічних збитків. Валова додана вартість, за даними дослідження, підготовленого Організацією Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНІДО), упала на 21%. Це стало наслідком окупації територій, масштабних руйнувань, порушення ланцюжків постачання та втрати доступу до ключових ресурсів та ринків. Окрім того, кількість робочих місць скоротилася на 29%.
Згідно з останніми оцінками Світового банку, потреба України у коштах на відновлення становить $486 млрд.
Індустріальний сектор України, який колись був основою економіки, особливо постраждав від війни. Зокрема, металургійна галузь, яка історично зробила значний внесок у ВВП країни, була зруйнована, вважають у ЮНІДО. Перебуваючи в Україні, ми бачимо, що про «руйнування» металургії не можна говорити, хоча втрати в усіх промислових галузях серйозні. Однак статистика показує, що шок в економіці, пов'язаний з війною, у 2023 році був подоланий, і в низці важливих аспектів у 2023 та 2024 роках відзначається позитивна динаміка.
У рамках спільного проєкту The Page та SPEKA «1000 днів великої війни» розповідають, як зараз експерти оцінюють українські втрати.
Динаміка у металургії у 2022–2024 роках
Аналітики Київської школи економіки (KSE) загальну пряму шкоду підприємств від війни оцінюють у $13,1 млрд. Загалом від початку повномасштабної війни пошкоджено або зруйновано активи не менш ніж 426 великих та середніх приватних, а також державних підприємств плюс десятки тисяч малих приватних. Ймовірно, реальні цифри більші, оскільки не про всі підприємства є інформація, особливо якщо йдеться про тимчасово окуповані території.
Металургія серйозно постраждала. У списку зруйнованих підприємств України перші три місця за розміром втрат посідають маріупольські ММК ім. Ілліча, Азовсталь та Авдіївський коксохімічний завод.
За підсумками 2021 року обсяг виробленої металургійної продукції становив 748 млрд грн, 2022-го він обвалився до 359 млрд грн, а 2023-го трохи зріс — 367 млрд грн.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Індекс промислової продукції за підсумками 2022 року порівняно з 2021-м становив лише 63,3%. Причому у березні того року він був на історичному мінімумі — 46,5%. Але протягом першого року великої війни промисловість відштовхнулася від дна і наприкінці 2023 року індекс становив 106,8%. Так, підсумок 2023 року порівнюється із провальним 2022 роком, але й у 2024 році (щодо 2023 року) індекс промислової продукції щомісяця перевищує 104%.
Транспортна інфраструктура
Об'єкти інфраструктури стали однією з головних цілей атак агресора. У перші тижні вторгнення російські війська здійснювали масовані обстріли авіаційної інфраструктури, насамперед аеродромів не лише військового, а й цивільного, подвійного призначення. Згодом метою серйозних атак стали об'єкти залізничної інфраструктури.
За даними KSE, з початку повномасштабної війни пошкоджено 19 аеропортів та цивільних аеродромів, не менше 126 залізничних вокзалів та станцій.
За попередніми оцінками, загальний обсяг прямої шкоди об'єктів транспортної інфраструктури в Україні становив $36,8 млрд.
Загальна пряма шкода портової інфраструктури та причетних до неї підприємств оцінюється в $0,85 млрд. У цю оцінку входить як інфраструктура морських портів, так і об'єкти внутрішнього водного транспорту. Зруйновано чи пошкоджено майно щонайменше чотирьох портах.
На сьогодні приймання та відправлення вантажів частково відновлено у трьох морських портах: Одеса, «Південний» та Чорноморськ. Залишаються закритими порти Миколаєва, Херсона та «Ольвія». Порти Азовського моря знаходяться в окупації.
Сільське господарство
Станом на початок 2024 року сума прямої шкоди, завданої агропромисловому комплексу України, за оцінкою KSE, становить $10,3 млрд. Сюди входять втрати сільськогосподарської техніки, елеваторів та інших зерносховищ, пошкодження та руйнування меліоративних систем, втрати тваринництва від загибелі тварин та їх забою, втрати виробників багаторічних культур через пошкодження насаджень.
Найбільша частина втрат припадає на ті, що виникли внаслідок знищення та пошкодження сільськогосподарської техніки – не менше ніж $5,8 млрд.
Істотних втрат зазнала інфраструктура для зберігання виробленої сільськогосподарської продукції. Сумарна ємність зруйнованих зерносховищ досягає 11,4 млн тонн, а ємність пошкоджених – 3,3 млн тонн потужностей одночасного зберігання. Вартість відновлення зруйнованих потужностей оцінюється у $1,8 млрд.
Енергетика
Російські удари по українській енергосистемі почалися у вересні 2022 року після відступу російської армії з Харківської області. Цілями ракет і безпілотників насамперед стали трансформаторні підстанції, що пов'язують енергосистему в єдине ціле та забезпечують постачання енергії споживачам. Внаслідок ударів у багатьох регіонах України відбувалися відключення енергопостачання, подачі води та опалення.
2022 року агресор завдав не менше 1200 ударів по українській енергосистемі. За інформацією ПРООН, отримали пошкодження або було зруйновано 41 із 94 найважливіших високовольтних трансформаторних підстанцій.
У червні 2024 року Міжнародний кримінальний суд визнав обґрунтованими припущення про те, що удари по українській енергетичній інфраструктурі можуть бути воєнними злочинами, у зв'язку з чим виписав ордери на арешт колишнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу та начальника російського генштабу Валерія Герасимова.
На початку 2023 року обстріли продовжилися, але з весняним потеплінням Росія не досягла жодної зі своїх цілей. На початку квітня Україна навіть поновила експорт електроенергії до країн Європи.
ООН у червні 2023 року заявила, що генеруюча потужність України скоротилася приблизно вдвічі від наявної на лютий 2022 року. Тоді вона становила близько 37 ГВт, з них до середини 2023-го знищено 19 ГВт. Дослідницький центр KSE вважає, що збитки українській енергосистемі від російських ударів склали $8,8 млрд.
За інформацією на кінець квітня 2024 року, втрати України становили 80% генерації ТЕС та ТЕЦ та 35% потужностей гідроелектроенергетики.
Українські чиновники повідомляли, що на початок червня 2024 року потужності генерації енергії в Україні впали нижче за 20 ГВт. Було захоплено або знищено 50% електростанцій країни, що спричинило наймасовіші відключення електроенергії з початку повномасштабного вторгнення.
Днями компанія ДТЕК повідомила, що Курахівську ТЕС, розташовану в Кураховому Донецької області, навесні цього року розібрали, щоб використовувати її обладнання для ремонту пошкоджених об'єктів енергетичної інфраструктури. Сама станція довгий час перебуває під постійними обстрілами та відновити її роботу було неможливо. При цьому в ДТЕК заявляють, що не відмовляються від цієї ТЕС і неодмінно відновлять її, якщо сприятиме цьому ситуація з безпекою.
