Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як використовувати метод «Брили, каміння, пісок» на практиці. Частина 2/3: пісок

Валерія Вольвач
Валерія Вольвач Produсt manager-ка, ентузіастка
26 липня 2024 7 хвилин читання

Це продовження перекладу статті «Як використовувати фреймворк «Брили, каміння, пісок» в реальності». 

У першій частині ми розглядали завдання-брили. Тепер розглянемо найдрібніші завдання-піщинки. А у наступній частині опишемо завдання середнього розміру, або завдання-каміння. 

Також ви завжди можете прочитати повну версію статті в оригіналі

Піщинки: максимізуємо пропускну здатність

Чому ми після величезних брил розглядаємо одразу завдання-піщинки, а не завдання середнього розміру каміння, запитаєте ви? Саме у такому порядку їх розглядає автор, цитую: «Бо завдання-каміння — це втілення принципу Золотоволоски, вони не завеликі і не замалі. Саме тому їх варто залишити насамкінець».

Що таке завдання-піщинки?

Піщинки — це завдання, які не потрібно розбивати. Вони дуже малі і зазвичай не потребують обговорень, їх просто потрібно зробити. Вони не можуть забирати більше часу, ніж один спринт, іноді вони забирають менше години.

Вплив однієї піщинки на розвиток продукту неможливо виміряти. Але у великій кількості вони мають значний результат. 

  • Щоб користувацький інтерфейс став по-справжньому класним, потрібно сотні маленьких покращень (те, що іноді ще називають тончилово).
  • Високоякісна обробка помилок потребує тестування усіх специфічних корнер-кейсів.
  • Висока продуктивність часто є результатом незліченних оптимізацій.

Підписуйтеся на наші соцмережі

  • Високоякісний код означає виправлення безлічі дрібних помилок, з деякими з яких клієнти ніколи б не стикнулися.
  • Постійне скорочення технічного боргу з низьким рівнем ризику потребує сотні невеликих ітерацій рефакторингу.
  • Підтримка документації в актуальному стані потребує постійних невеликих доопрацювань.
  • Створення крутого тексту теж потребує безлічі дрібних доопрацювань: саме вони роблять його цілісним, а не створення грандіозних сюжетних «поворотів».

Загалом піщинки є обов’язковими завданнями для створення високоякісного продукту. Коли ви користуєтеся якимось сервісом і думаєте: «Ого, оце круто зробили», це результат роботи піщинок. І хоча кожну піщинку зазвичай неможливо «виміряти», ігнорування їх означає, що продукт ніколи не досягне винятковості, навіть із найкращою стратегією.

Як виміряти вплив піщинок?

Піщинки мають суттєвий вплив на продукт лише тоді, коли робляться масово. Це щось на кшталт «смерті від тисячі порізів», тільки зі зворотним ефектом. Тому наша мета полягає в тому, щоб максимально збільшити їхню кількість. Мірилом успіху є продуктивність: скільки ми виконуємо за спринт.

Не варто намагатися виміряти конкретний рівень «впливу» окремої піщинки. Він занадто малий, щоб його міряти. Достатньо погодитися, що «виправлення N кількості багів у цьому спринті є великим досягненням і що наші клієнти та технічна підтримка будуть нам за це вдячні».

Крім того, висока «пропускна здатність» команди приносить задоволення та заряджає енергією. Викреслити багато завдань зі списку — це просто приємно, тому не скидайте з рахунків важливість відчуття продуктивності та корисності.

Що шкодить виконанню піщинок?

Саме через те, що кожна піщинка забирає небагато часу, процеси, повʼязані з управлінням нею, різко збільшать загальний витрачений на неї час — від формулювання концепції та визначення пріоритетів і завершення. Адміністрування таких завдань є найбільшою перешкодою для продуктивності, тому продакт-менеджери повинні безжально боротися з природним бажанням обговорити, впорядкувати та провести ретельну оцінку завдання, замість того щоб просто дати її зробити.

Якщо для роботи з піщинками ви використовуєте ті самі способи пріоритезації та уточнення вимог, що й для брил чи каменів, це неправильно.

Просто підрахуйте: скільки піде часу на обговорення впливу завдання, створення юзерсторі, заповнення полів в JIRA, голосування та розстановка пріоритетів. Та не забудьте помножити час зустрічі на кількість учасників, бо всі вони витратили час на це обговорення. Весь цей процес може тривати більше часу, ніж потрібно для реалізації конкретного завдання.

Завдання-піщинки часто ініціюються самими інженерами. Зверніть увагу, скільки з наведених вище пунктів є внутрішніми вимогами команди до визначення завдань, а не запитами клієнтів. У таких випадках час на виконання звичайних формальностей, як-от написання історії користувача, зазвичай витрачається марно, оскільки інженери вже знають, що робити та чому. Впізнати цю «оверпідготовку» можна по безсенсовному застосуванню «продуктової мови» та тенденції до заповнення темплейтів, як на прикладі нижче.

Як використовувати метод «Брили, каміння, пісок» на практиці. Частина 2/3: пісок зображення 1

Ситуація може бути навіть гіршою ніж на прикладі. Хоча таке завдання можна скоротити до одного рядка: «Оновити minimist принаймні до версії 1.2.3 через виправлення виявленої вразливості». І на практиці робота зазвичай виконується за кілька хвилин.

Як пріоритезувати піщинки та вибирати, які з них брати в роботу?

Оскільки піщинки практично неможливо виміряти, складні системи визначення пріоритетів не дадуть значущих результатів. На щастя, саме тому, що їхня реалізація не забирає багато часу, зазвичай неважливо, коли вони будуть готові, і насправді багато з них команда так і не зробить, оскільки у людей завжди більше ідей, ніж часу.

Тож це чудова можливість підключити емоції і відштовхуватися від того, що команда хоче робити. Оскільки вартість реалізації майже нульова, чому б не вибрати те, на що команда має енергію? Це підвищує відчуття щастя, моральний дух і врешті якість продукту. Оскільки люди від природи працюють більше та краще над справами, які вони хочуть робити, ви отримуєте «продуктивність безкоштовно», що своєю чергою збільшує пропускну здатність, що і є основною метою.

Як залучається менеджмент до планування піщинок?

Згідно з концепцією щодо мінімізації адміністративних витрат на піщинки, команди повинні самі планувати ці завдання, а не обговорювати пріоритети з керівниками.

Якщо керівництво постійно займається «пісочним плануванням», це сигнал, що щось іде не так і потребує виправлення. І відповідальність тут лежить на керівникові. Можливо, команда цілком здатна спланувати піщинки; у цьому випадку менеджер займається мікроменеджментом. Або, можливо, команда справді не розуміє клієнта, ринок, технологію чи специфіку роботи, тому не в змозі спланувати піщинки; у цьому разі менеджер, ймовірно, зробив непідходящий найм або не створив середовище, в якому команда могла б зрозуміти ці речі.

Невеликі прохання та пропозиції щодо покращення — це нормально; вони надходитимуть з усієї організації. Але якщо для обговорення піщинок у хід ідуть таблиці, багаторівневі системи оцінки, то це вже занадто. Піщинки не варті такої уваги.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі

Інші матеріали

Як концепція «Золоте кільце» змінює підхід до бізнесу?

Олеся Руденко 24 березня 2025 08:13

Що таке глобальний рух MeToo?

Олеся Руденко 19 годин тому

Огляд сервісів для створення музики за допомогою ШІ

Сергій Коноплицький 16 годин тому

Над Україною помітили унікальне явище: що відомо

Владислав Паливода 24 березня 2025 23:16

Точки зростання CRO з AI. Як оптимізувати шляхи користувачів і зменшити падіння на етапі оформлення замовлення

Тарас Герасимюк 24 березня 2025 00:13