Як війна змінює медицину в Україні та світі
Як російсько-українська війна змінює підхід до надання медичної допомоги та чому система охорони здоров’я не здатна впоратись із такими масштабними викликами. А також які інновації впроваджують українці, щоб врятувати життя солдатів, у матеріалі The Economist. SPEKA публікує головне зі статті.
Як медичні показники можуть свідчити про ймовірний початок війни
Американські та британські спецслужби спостерігали за тим, як росія скупчувала свої війська на кордоні з Україною на початку 2022 року. Вони знали, що путін планував вторгнення. За словами генерал-майора Тіма Ходжеттса, головного лікаря британських збройних сил, одним із показників того, що він збирався це зробити, було переміщення польових шпиталів до кордону росії з Україною.
Раніше росія розгортала шпиталі для навчань, але більше занепокоєння спричинила кампанія зі збору крові серед студентів країни. Еритроцити живуть лише шість тижнів, якщо їх не заморожувати, а донори можуть здавати кров лише кожні три місяці. Ще більше тривоги викликало те, що відбувалося у польових шпиталях. Російські хірурги практикували операції на великих тваринах під наркозом. «Медичні показники та попередження передбачають війну», — підсумовує генерал Ходжеттс. Це життєво важливий урок України для майбутніх конфліктів.
Чому війна в Україні відрізняється у військовій медицині
Війна в Україні є найбільшою в Європі від 1945 року. росія і Україна воюють у такому масштабі та інтенсивності, яких західні армії не зустрічали з часів Корейської війни, а військові втрати затьмарюють показники останніх американських і європейських кампаній. США втратили понад 7 тис. військових в Афганістані та Іраку між 2001 і 2019 роками. Україна втратила удвічі більше за рік, згідно з витоком американських документів, росія — у шість-сім разів більше.
Оскільки більшість смертей настає до того, як солдати прибувають до лікарні, поранених військовослужбовців намагалися забрати гелікоптером та надати їм допомогу протягом «золотої години», періоду, коли шанси вижити набагато вищі. Таким чином із 10 поранених помирав лише один.
Співвідношення поранених до вбитих приблизно три-чотири до одного під час В’єтнамської війни дорівнює сучасним реаліям в Україні, кажуть джерела, знайомі з секретними даними. У війнах після 2001 року убили або поранили не більш ніж 2% американських солдатів. Показник для України — 5-10%, а приблизно 40% поранених українських військовослужбовців мають незворотні травми.
Такі цифри через обмеження медичної допомоги з обох сторін. Російська армія розглядає піхоту як одноразову. Поранених бійців повертають на передову з серйозними осколковими пораненнями та проблемами із серцем.
Україна перебуває посередині переходу від радянського стилю опіки. До 2017 року в України не було професійних бойових медиків, каже інструктор ЗСУ Марія Назарова. За три роки підготували 650 таких фахівців, що є краплею в морі для мільйонної армії. Навчальний центр, де не вистачає інструкторів і обладнання, зараз готує до бою менше 300 осіб на місяць, кожен з яких пройшов лише ці чотири тижні навчання.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Контрнаступ, який змушує українських військових долати мінні поля під ударами безпілотників та артилерії, посилює навантаження на медичне обслуговування. «Такої хвилі попиту на турнікети я не бачив від червня минулого року», — каже Євген Воробйов, київський юрист, який працює волонтером у шести бригадах, і додає, що потрібні також пломби грудної клітки та апарати УЗД.
Дефіцит ускладнюється структурними проблемами. Постачання обладнання передовим частинам залишається неефективним і епізодичним, каже Воробйов. Старші медики витрачають свій час на заповнення паперових форм для запитів на постачання, які надходять нерегулярно та у малих кількостях.
Установа не надає життєво важливих наборів, як-от портативні ультразвукові пристрої або пристрої для внутрішньокісткового доступу, які необхідні для введення рідини пацієнтам, коли вени неможливо знайти — типова проблема для солдатів у шоковому стані. Понад 90% медичного майна для бойових медиків закуповують волонтери.
Як організувати систему евакуації під час бойових дій
Західні армії мали б багато переваг у великій війні, зокрема більш кваліфікований персонал та краще обладнання, але американські та європейські військові лікарі визнають, що подібний конфлікт став би величезним потрясінням для їх системи, що переважно працювала у кампаніях проти супротивників, яким не вистачає артилерії, ракет і безпілотників.
Лише 70 американських гелікоптерів збили з 2001 по 2009 рік в Афганістані та Іраку, росія втратила 90 за 17 місяців. «Це визнання того, що наступна війна, ймовірно, буде значно відрізнятися за перевагою в повітрі, змінить багато парадигм у армії США та НАТО», — каже Джон Холкомб, професор Університету Алабами, який керував Інститутом хірургічних досліджень армії США. За межами лікарень буде тривала польова допомога. «Клінічні результати будуть поганими», — попереджає генерал Ходжеттс.
Травми також відрізнятимуться. Приблизно 79% втрат Америки у війнах після терактів 11 вересня 2001 року були внаслідок саморобних вибухових пристроїв. Відповідно до нещодавньої статті, опублікованої в журналі Американського коледжу хірургів, понад 70% українських втрат — внаслідок артилерійських та ракетних обстрілів. Вони зазвичай вражають більшу кількість солдатів одночасно та спричиняють політравму — пошкодження багатьох частин тіла та органів.
Які висновки зробили союзники після вторгнення росії
Є проблема з кров’ю. Це «стратегічний товар» для альянсу, говорить Рональд Ті, військово-медичний логістик Королівського коледжу Лондону. Військова система охорони здоров’я, яка не може її забезпечити, ризикує «системним крахом моралі», попереджає він та наводить приклад Естонії. Її основні запаси крові в мирний час можуть бути вичерпані за один день війни (за стандартними припущеннями НАТО щодо темпів використання).
Але накопичувати кров — це не те, що зберігати боєприпаси. Термін її зберігання у свіжому вигляді кілька тижнів (а в замороженому вигляді кілька місяців). Для розморожування потрібен час. Крім того, рівень донорської крові в Британії регулярно падає нижче тижневого запасу, зазначає генерал Ходжеттс. Війна допомагає вирішити раніше заплутані юридичні питання щодо сумісності продуктів крові та ліків. Британія зараз інвестує у виробництво власної ліофілізованої плазми, оскільки раніше залежала від дефіцитного виробництва у Франції та Німеччині, які можуть не витримати запитів під час війни.
Інша проблема — як перекинути десятки тисяч поранених бійців в умовах потенційного масштабного конфлікту. 11 липня лідери НАТО схвалили перші комплексні оборонні плани альянсу з часів холодної війни. Вони містять конкретні плани транспортування поранених по всій Європі, зокрема те, як розподілити втрати між союзниками, питання, яким нехтували роками. Начальники медичних установ НАТО, до яких інколи приєднується головний хірург України, регулярно збираються, щоб перевірити, як ці процедури діятимуть під час війни. Залізницею було перевезено до 60% поранених українських військових.
Колись медики хотіли, щоб лікарні виділялися у зоні бойових дій. Урок з України, де росія завдає ударів по закладах із великими червоними хрестами на даху, полягає в тому, що це, можливо, не найкраща ідея. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, під час війни на заклади охорони здоров’я здійснили майже 900 нападів.
Лікарі думають, як укріпити, замаскувати чи розосередити свої заклади. Але легкі та маневрові польові шпиталі неминуче надаватимуть більш обмежену допомогу. Ще одна гостра проблема полягає в тому, як забезпечити, щоб електронне випромінювання медичного обладнання не служило маяком для ворожих бомб.
Як технології змінюють польову та військову медицину
Війна також повернула ядерну зброю на порядок денний. Восени лідери Заходу висловили стурбованість тим, що росія готується застосувати тактичну ядерну зброю. Америка, Британія та Франція попередили кремль, що він матиме серйозні військові наслідки, якщо піде на такий крок. Небезпека вщухла.
Україна показує, як технології змінюють військову медицину. Дослідження, опубліковане у лютому 2021 року підполковником Джозефом Меддрі та його колегами з Інституту хірургічних досліджень армії США, вивчило записи 1267 пацієнтів, транспортованих із травматичними ушкодженнями. Половині в дорозі не вдалося врятувати життя, тому їх можна було безпечно перемістити безпілотником.
Україна перевіряє цю теорію. Вона вже використовувала великі вантажні дрони, здатні перевозити 180 кг на відстань до 70 км, для евакуації поранених, ставши першою країною, яка проводила роботизовану медичну евакуацію.
«У міру розвитку технологій, — пишуть підполковник Маддрі та його співавтори, — роботи на борту дронів можуть забезпечувати пораненого знеболювальними препаратами, препаратами крові, киснем та навіть проводити хірургічні процедури». Хоча дрони мають подібні ризики, що й вертольоти.
Америка запропонувала допомогти Україні створити реєстр травм на кшталт того, який вона використовувала в Афганістані та Іраку, — базу даних, яка реєструє, як пацієнти отримали поранення, як їх лікували та як вони живуть. Аналіз принесе користь не лише арміям союзників, а й широкій громадськості. Доктор Холкомб сказав, що йому вдалося зменшити кількість смертей від травм у його лікарні, Університеті Алабами у Бірмінгемі, на 30%, застосувавши навички, отримані в армії.
