Як війна вплинула на зв’язок в Україні та чого нам чекати далі
Повномасштабна війна, розв’язана росією проти України, кардинально змінила розвиток мобільних мереж і загалом телекомунікаційну галузь країни. Поряд із серйозними викликами, пов’язаними з руйнуванням інфраструктури, галузь також зазнала значних трансформацій, адаптуючись до нових умов і вживаючи заходи для підтримання зв’язку в критичних ситуаціях.
Що стало чинниками, які сформували сьогоднішній ландшафт в індустрії та продовжують впливати на зміни? Спробуємо зазирнути у майбутнє і зрозуміти, чого нам слід чекати найближчим часом.
Пошкодження телекомунікаційної та енергетичної інфраструктури
Очевидно, що одним із перших значних чинників, які одразу поділили галузь на «до» та «після», стали масштабні атаки на інфраструктуру України. Це один із перших і водночас найбільш тривалий чинник, який досі продовжує здійснювати значний вплив, адже базові станції та інше обладнання продовжують зазнавати руйнувань, а це впливає найперше на наявність зв’язку, його якість та низку менш очевидних, але дуже відчутних у тривалій перспективі чинників.
За словами експерта Олександра Глущенка, через постійні атаки, зокрема, на енергетичні об’єкти, мобільні оператори та інтернет-провайдери були змушені швидко адаптуватися. Це докорінно змінило галузь у деяких регіонах, адже низка провайдерів вимушено припинила діяльність, а тим часом інші втратили значну частину своїх ресурсів через знищення обладнання.
Крім того, чимала частка технічних спеціалістів виїхала з країни, загинула або була мобілізована, що призвело до дефіциту фахівців у галузі. Тож ми маємо ситуацію, коли навіть за фінансової та технічної можливості відновити обладнання або провести ремонт на базовій станції, це неможливо зробити швидко, оскільки банально бракує фахівців.
Також Глущенко наголошує, що мобільні оператори зіткнулися з нагальною потребою перебудовувати свої мережі, встановлювати нові маршрути магістралей, покращувати пірингові з’єднання між локальними провайдерами (елементи мережі одного рівня, які можуть обмінюватися один з одними даними без сервера), а також підключати додаткові порти uplink для забезпечення стабільності зв’язку у прифронтових зонах.
Щоб зберегти функціонування мереж, оператори були змушені оптимізувати архітектуру інфраструктури та впроваджувати нове обладнання, яке споживає менше енергії. А це означає фактичну перебудову мереж по всій країні. Процес цей тривалий і фінансово затратний і до того ж здійснюється під тиском низки чинників, які постійно змінюються і негативно впливають на провайдерів та операторів.
Резервне живлення як необхідність
Одним з головних викликів для телекомунікаційних компаній стала потреба забезпечити автономність роботи мереж під час відключень електроенергії. В умовах регулярних обстрілів об’єктів критичної інфраструктури, мобільні оператори змушені були резервувати обладнання, встановлювати генератори та акумулятори, щоб забезпечити безперебійну роботу своїх станцій.
До 1 лютого 2025 року, за рішенням Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) всі базові станції мобільного зв’язку мають бути оснащені резервними джерелами живлення на 10 годин. Це завдання є пріоритетним для операторів, оскільки дає можливість підтримувати зв’язок під час енергетичних криз.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Водночас реалізувати його бодай наполовину — це надскладний виклик, якщо не сказати нереалістичний. Оператори майже одразу наголосили, що реалізувати вимоги НЦУ у зазначені терміни неможливо. Про це вони висловилися у спільній заяві.
«Виконання операторами розпорядження НЦУ критично залежить від ситуації в енергетиці. Графіки відключень, які застосовують сьогодні у країні, унеможливлюють роботу обладнання телекомунікацій під час блекаутів протягом 10 годин. Вимоги НЦУ потребують чіткої взаємодії з енергетиками і повної перебудови інфраструктури у частині енергозабезпечення та розміщення обладнання», — йдеться у зверненні.
Але попри це оператори продовжили роботу з модернізації мереж та інфраструктури і досягли значних результатів.
«Київстар» на запит Speka розповів, що зараз планує збільшити час автономної роботи 30% своєї інфраструктури до 6 годин. Однак вдасться це зробити, за попередніми оцінками, лише до другого кварталу 2025 року.
Про те, чи буде у нас зв’язок узимку, якщо повернуться відключення електрики, і як підготувалися оператори, читайте у нашому окремому матеріалі.
Чи слід чекати на 5G найближчим часом?
Ще до початку війни Україна планувала активно впроваджувати технологію 5G, однак військові дії поставили ці плани на паузу.
Сьогодні у світі 5G активно використовується і дедалі більше поширюється. Станом на 2024 рік у світі, за даними Statista, майже 3 млрд глобальних підключень 5G, і ця тенденція продовжує розвиватися, а тренд, найімовірніше, за інших умов уже б поширився на Україну, однак війна внесла свої корективи.
Але що натепер і чи слід українцям чекати впровадження технології зв’язку п’ятого покоління у найближчі роки? Олександр Глущенко зазначає, що до кінця війни 5G в Україні точно буде не на часі. Висока вартість впровадження та енергозатратність цієї технології в умовах військових дій роблять її недоцільною.
Замість цього мобільні оператори зосереджуються на забезпеченні стабільності поточних мереж 4G та гармонізації частотного спектру для покращення якості зв’язку. Так, нещодавно «Київстар» уже вкотре провів чергову оптимізацію, завдяки чому вдалося зробити 4G кращим. І до кінця року компанія продовжить це робити.
«Якщо 5G і буде впроваджуватись, то лище як демомайданчики та у вигляді приватних мереж для індустріальних підприємств чи технопарків», — каже Глущенко.
Якими ж будуть технологічні тренди в індустрії у 2025 році
Немає сумнівів, що росія не припинить своїх спроб відрізати Україну від енергетики, наскільки зможе. Тож нам слід чекати повернення масованих обстрілів, які будуть спрямовані на об’єкти інфраструктури. Частина з них, ймовірно, буде пошкоджена або знищена повністю, тож відключення повернуться рано чи пізно, а з ними й проблеми зі зв’язком.
Авжеж оператори станом на сьогодні підготувалися значно краще, ніж це було влітку 2024 року, тож можна очікувати, що ситуація зі зв’язком теж покращиться. Водночас все залежатиме від масштабів пошкоджень інфраструктури та термінів відключень. І все це свідчить про те, що на наступний рік основним завданням операторів та провайдерів буде досягнення енергетичної незалежності і максимальної автономності там, де це можливо.
Цю думку також поділяє Олександр Глущенко, який стверджує, що енергонезалежність та модернізація інфраструктури будуть головною метою впродовж наступного року.
Провайдери, які не зможуть забезпечити резервне живлення або не впровадять сучасні технології на зразок xPON/GPON (оптика у будинок/квартиру), ризикують втратити частку ринку. За прогнозами, боротьба за абонента особливо загостриться у Києві, де понад 80% домогосподарств досі не використовують технологію xPON. Це стосується й інших великих місць, де люди дедалі частіше звертатимуться по цю послугу до провайдерів.
Лише компанія Vodafone забезпечила понад 1 млн квартир інтернетом за технологією xPON. Інші оператори та провайдери теж активно конкурують за споживача, пропонуючи вищу швидкість та різноманітніші пакети послуг.
Також очікується збільшення кількості пірингових з’єднань між локальними провайдерами та підвищення конкуренції серед великих операторів і середніх провайдерів.
Усе це може призвести до змін у тарифній політиці. Глущенко передбачає, що абонентам будуть запропоновані три основні типи тарифних планів:
- енергонезалежний тариф, який буде дорожчим через автономність мереж;
- енергозалежний тариф, синхронізований з енергетичними графіками, що дозволить знизити його вартість;
- акційний тариф, який буде доступний лише для певних груп користувачів або тимчасовим.
Також одним із можливих рішень, яке може з’явитися найближчим часом, стане технологія VoWiFi (Voice over Wi-Fi), що дозволить користувачам здійснювати голосові дзвінки через Wi-Fi навіть у разі перебоїв з роботою мобільних мереж.
Підсумок
Війна в Україні суттєво змінила підхід до розвитку телекомунікаційної інфраструктури, особливо щодо мобільного зв’язку та інтернет-провайдерів. Одним із головних результатів стало пришвидшення впровадження технології PON (пасивних оптичних мереж), яка забезпечує енергонезалежність і кращу стійкість до блекаутів.
Оператори у містах почали активніше впроваджувати xPON, оскільки ця технологія знижує залежність від електропостачання, що стало критично важливим через регулярні відключення електроенергії.
Після закінчення війни Україна зіткнеться з багатьма викликами, пов’язаними з відновленням інфраструктури. Очікується, що на ринку з’явиться велика кількість провайдерів, а також накопичиться значний запас акумуляторів та обладнання, які використовували для резервного живлення мереж під час війни.
