Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×
Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Як вибрати юрисдикцію для реєстрації вашої компанії за кордоном?

Дмитро Скумбрій
Дмитро Скумбрій International lawyer у NetSolid Investments
24 січня 2023 9 хвилин читання

З виходом на закордонний ринок власники онлайн-бізнесу переймаються питанням: у якій країні зареєструвати свій бізнес? Відповідаючи на нього, доцільно перефразувати знаменитий вислів: «У якій юрисдикції зареєструєш бізнес, так він і попливе».

Щоб вибрати потрібну юрисдикцію, потрібно зосередитися на наступних критеріях:

  • розібратись, у чому специфіка вашого проєкту;
  • визначити, як вплине вподобана юрисдикція на ваш податковий статус; 
  • попередньо знайти та підібрати платіжні рішення для компанії.

Варто детально розібрати кожен із цих критеріїв.  

Як впливає специфіка проєкту на юрисдикцію?

Специфічність вашого проєкту серед іншого залежить від:

  • сегменту ринку;
  • клієнтів;
  • необхідності отримання ліцензії у країні реєстрації.

Власники стартапів рідко беруть до уваги наведені критерії. Тож перші кроки новоспеченого бізнесмена у такій ситуації виглядають так: провести пошук у Google і вибрати країну, яка надає максимально вигідні умови як з погляду вартості створення й утримання компанії, так і з погляду управління нею. Далі він/вона звернеться до місцевого реєстраційного агента, надасть документи та за кілька днів отримає свідоцтво про реєстрацію компанії.

Другий варіант ще простіший: новачок порадиться зі знайомим, котрий запустив схожий бізнес, скопіює його юридичну модель і зареєструє компанію у тій самій юрисдикції.

Третій варіант: власник піде шляхом найменшого спротиву і зареєструє компанію там, де можна одночасно уникнути і ліцензування, і будь-яких штрафів.

Усі три варіанти прості, зрозумілі та швидкі. Однак кожен із них вкрай неправильний і на довгій дистанції закінчується суцільним головним болем для власника.  

По-перше, особливість вашого бізнесу на те й особливість, що не існує єдиного шаблону, який можна використати для всіх ситуацій. Інакше всі власники реєстрували б компанії в одній і тій самій країні. Наприклад, у країні, у котрій створити компанію дуже дешево, де не потрібно платити корпоративні податки або в якій можна не подавати жодні звіти. 

По-друге, у знайомого можуть бути специфічні клієнти, котрим зручно працювати з вибраною юрисдикцією, а от вашим клієнтам ця юрисдикція може здаватися ризиковою або непривабливою. 

Наприклад, у знайомого усі клієнти — резиденти США, а у вас — резиденти Китаю. Тож буде дивно, якщо ви скопіюєте юридичну модель друга і зареєструєте бізнес, скажімо, у штаті Вайомінг, замість того щоб вибрати географічно ближчу юрисдикцію для ваших клієнтів, наприклад, Гонконг. 

По-третє, уявімо, що ваша основна діяльність — криптовалютні біржі. Ця діяльність регульована у багатьох країнах, а тому перелік потенційних юрисдикцій для інкорпорації варто вибирати з урахуванням цієї особливості. Якщо піти шляхом найменшого спротиву і зареєструвати бізнес там, де можна не отримувати ліцензію, але послуги надавати у регульованих юрисдикціях, то новоспечений власник стартапу зустрінеться з такою проблемою: клієнти з репутаційних юрисдикцій відмовляються з ним працювати.

Отже, вибір юрисдикції залежить від потреб проєкту, а не від реклами реєстраційного агента у Google чи порад знайомого. Необхідно враховувати специфіку бізнесу, ринок надання послуг, характеристику клієнтів, регульованість вашого сегменту бізнесу.

Які наслідки матиме юрисдикція для податкового статусу? 

Будь-яка вибрана юрисдикція завжди впливатиме на податковий статус власника бізнесу. Це означає, що для того, аби не переплачувати на податках пізніше, необхідно заздалегідь прорахувати податкові переваги і недоліки бажаної юрисдикції.

Цілком природно, що можливість платити якомога менше податків надто приваблива для власника бізнесу. Ще більш привабливою така можливість видається для недосвідченого засновника стартапу, котрий бажає зосередити всі фінансові ресурси на розвитку бізнесу, а не на сплаті податків

Як наслідок, засновники вибирають ту юрисдикцію, яка, на їхній погляд, пропонує «казкові» податкові умови: або 0% корпоративного податку, або ж зовсім низькі ставки оподаткування порівняно з середніми ставками у країнах ЄС. Саме через ці причини великою популярністю ще донедавна користувались податкові гавані, як-от Панама, Беліз, БВО, Сейшели, Маршаллові острови. 

Однак сьогодні вибір цих юрисдикцій доцільний лише після ретельного вивчення.

Річ у тому, що Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) та, зокрема, план BEPS, представлений цією організацією, майже нівелюють переваги безподаткових або низькоподаткових юрисдикцій. Діяльність цієї організації спрямована на те, щоб компанії не розмивали свою базу оподаткування та не ухилялися від сплати податків. 

Наприклад, серед ініціатив ОЕСР є вимога дотримуватись правил про CFC (controlled foreign companies). З погляду оподаткування ці правила загалом визначають обов'язок резидента сплатити корпоративний податок з доходу іноземної компанії, якщо:

  • компанія досягла встановленого рівня річного загального сукупного доходу;
  • більшість з доходів компанії є пасивними;
  • ефективний корпоративний податок у офшорній юрисдикції нижчий за визначену межу.

У кожній країні є свої особливості CFC, які слід враховувати. 

Як наслідок, замість того, щоб отримати «казкові податкові умови», ви платитимете податки компанії у вашій країні за ставкою, якої намагались уникнути.

Таким чином, за вибору іноземної юрисдикції з позицій оподаткування слід ретельно вивчити її актуальне законодавство, закони країни, резидентом якої ви є, та конвенції, укладені між цими країнами (зокрема про уникнення подвійного оподаткування або інший міжнародний договір, передбачений національним законодавством).

Що робити з платіжними рішеннями для компанії?

Очевидно, що для діяльності будь-якої компанії треба відкрити банківський рахунок. Без нього весь бізнес існуватиме лише на папері, бо не матиме реальної можливості отримувати прибуток.

Варто наголосити, що з поширенням фінтех-рішень, зокрема з появою необанків, онлайн-платіжних рішень, EMI тощо, поріг рівня доступу бізнесу до банківських рахунків суттєво зменшився. 

Ви можете відкрити перелік із платіжними рішеннями, вибрати найбільш привабливий онлайн-банк для бізнесу, відкрити рахунок та отримувати і надсилати кошти компанії віддалено. 

Однак не все так просто. 

Сьогодні дійсно не обов'язково відвідувати фізичний банк у країні реєстрації та здійснювати транзакцію за телефонним дзвінком менеджеру. Проте онлайн-банк може і відмовитись відкрити рахунок для компанії.

Через поширення практики боротьби з відмиванням коштів та активної діяльності ОЕСР сучасні онлайн-банки перейняли більшість звичок фізичних банків. Скрупульозне вивчення документації клієнта та проведення KYC, ретельний аналіз усіх транзакцій, затребування всіх основних та додаткових документів про бізнес-відносини з клієнтами — з усім цим доводиться зіткнутися будь-якій компанії.

Необанки можуть відмовити у відкритті корпоративних рахунків стартапам, що зареєстровані у певних юрисдикціях, які провадять діяльність, яку такий необанк вважатиме високоризиковою, або мають засновників, котрі не пройдуть верифікацію у платіжному рішенні.

Таким чином, перед вибором юрисдикції слід вибрати щонайменше 2-4 платіжні системи, які сприятливо поставляться до новоствореної компанії, її діяльності, власників та юрисдикції реєстрації.

Висновок

Отже, перед реєстрацією digital-бізнесу за кордоном вам потрібно:

  • 1
    Визначити особливості діяльності бізнесу: сегмент та територію ринку надання послуг, необхідність отримання ліцензії, характеристику клієнтів.
  • 2
    З'ясувати, як вибрана юрисдикція вплине на ваш податковий статус.
  • 3
    Вибрати декілька варіантів онлайн-банків для відкриття банківського рахунку компанії.

Взявши до уваги перелічені критерії, можна робити перші кроки з реєстрації компанії в онлайні. 

Але ці критерії лише початок процесу інкорпорації бізнесу. Вони не охоплюють усього обсягу параметрів, які потрібно брати до уваги за реєстрації компанії. Ми, юристи фонду NetSolid Investments, серед інших параметрів надаємо великого значення місцевому рівню захисту прав інтелектуальної власності, легкості у розпорядженні корпоративними правами, можливості використання номінального сервісу та наявності економічного сабстенсу. 

Лише після детального аналізу цих та інших важливих критеріїв можна зробити попередній висновок щодо доцільності реєстрації компанії у тій чи іншій юрисдикції. Остаточне рішення залежатиме і від інших умов, які є індивідуальними для кожного проєкту.

Якщо ви хочете поділитися з читачами SPEKA власним досвідом, розповісти свою історію чи опублікувати колонку на важливу для вас тему, долучайтеся. Відтепер ви можете зареєструватися на сайті SPEKA і самостійно опублікувати свій пост.
0
Прокоментувати
Інші матеріали

Чарівник оживлення зображень: чим займається моушн-дизайнер і чому це важливо для реклами застосунків

Yuliya Nogovitsyna 16 годин тому

Транскордонні платежі, вбудовані фінанси та нова регуляторка: головні тренди українського фінтеху в 2023-му

Maksym Boronenko 27 січня 2023 17:55

Штучний інтелект та крипто: бурхлива суміш майбутнього

Anatolii Shynkarov 27 січня 2023 15:45

Мінцифри запустило YouTube-проєкт для розвитку технологічних стартапів — відео

Катерина Колонович 27 січня 2023 13:15

Гандури та абаї: як українські жінки завойовують IT-ринок Саудівської Аравії

Владислав Миронович 27 січня 2023 11:00