Як в Україні хочуть оподатковувати криптовалюту: що варто знати вже зараз

На YouTube-каналі Wallet Pro вийшло нове відео, присвячене темі, яка викликає гарячі дискусії в криптоспільноті — оподаткуванню віртуальних активів в Україні. У відео автор розповідає про оприлюднену Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) матрицю оподаткування криптовалют. Це документ, який окреслює базові підходи до того, як в Україні можуть оподатковувати операції з цифровими активами.

Попри те, що цей документ ще не є законом, а лише концепцією, він уже окреслює загальні принципи, ставки та умови, за яких володіння криптовалютою може стати приводом для сплати податків. Ми підготували короткий виклад найцікавіших моментів.

Матриця оподаткування: що це і навіщо?

Матриця оподаткування віртуальних активів — це ініціатива НКЦПФР, яка передбачає формування базових підходів до регулювання податків у сфері криптовалют. Документ не є чинним нормативним актом, але має стати основою для майбутнього законопроєкту, який згодом може бути ухвалений Верховною Радою.

Україна активно інтегрується у глобальний ринок цифрових фінансів, і поступове законодавче врегулювання криптовалют — лише питання часу. Саме тому регулятори шукають способи створити зрозумілі й логічні правила для оподаткування, не порушуючи при цьому основ криптовалютної економіки.

Коли доведеться платити податки?

Один із головних принципів, закладених у матриці, — оподаткування не самого володіння криптовалютою, а операцій, які приносять прибуток.

Податки, згідно з запропонованою моделлю, нараховуватимуться лише в момент продажу або обміну криптовалюти. Це означає, що якщо криптовалюта просто зберігається на гаманці, податкових зобов’язань не виникає. Однак щойно власник здійснює транзакцію — наприклад, виводить кошти у фіатну валюту або обмінює одну криптовалюту на іншу — податок на прибуток активується.

При цьому важливо враховувати, що податок стягуватиметься не з усієї суми транзакції, а лише з прибутку — різниці між ціною продажу та фактичними витратами на купівлю.

Якими будуть ставки оподаткування?

У документі згадуються кілька варіантів ставок. Найвірогіднішим виглядає варіант із загальним податком на прибуток 18% та військовим збором у розмірі 5%, що загалом становить 23%.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Також у матриці згадуються ставки у 5% і 9%, однак вони здебільшого стосуються дивідендів, тому малоймовірно, що саме вони будуть застосовані до основних криптовалютних операцій.

Цікаво, що аналогічні підходи до оподаткування вже застосовуються в низці країн ЄС, зокрема Німеччині та Франції. Там теж діють ставки на прибуток від криптовалют, які можуть змінюватися залежно від терміну володіння активами чи суми доходу.

Як визначатимуть ринкову вартість криптовалют?

Одним із найскладніших питань є оцінка ринкової ціни криптовалюти на момент транзакції. З фіатними валютами все просто — Нацбанк щодня публікує офіційний курс, який не змінюється протягом доби. З криптовалютами ситуація набагато складніша, адже їх курс може коливатися щогодини.

У концепції не уточнюється, як саме НКЦПФР пропонує визначати ринкову вартість криптовалюти. Можливо, буде створено спеціальний механізм фіксації середнього курсу або використано показники з кількох великих бірж. Та без чіткого інструменту цей аспект залишатиметься проблемним як для платників податків, так і для контролюючих органів.

Криптокартки — теж під оподаткуванням

Ще один важливий момент — розрахунки криптовалютними картками в магазинах. Такі транзакції теж підпадають під податки, адже фактично крипта конвертується у фіатну валюту (наприклад, євро), а потім — у гривню. Це вважається продажем активу, і на суму прибутку буде нарахований податок.

Таким чином, навіть розрахунок за каву чи покупка товару з криптокартки — це привід для фіскального зобов’язання.

Біржі як податкові агенти

У документі розглядаються два можливі варіанти залучення криптовалютних бірж до процесу адміністрування податків.

Перший — біржі виступають податковими агентами, як це роблять банки під час нарахування відсотків. У такому випадку податок автоматично стягуватиметься з кожної транзакції.

Другий варіант — біржі не нараховують податок, але зобов’язані звітувати перед податковими органами про операції користувачів. Це дасть змогу Державній податковій службі контролювати транзакції й визначати, хто має податкові зобов’язання.

Якщо ж операції відбуваються на закордонних або децентралізованих біржах, користувач буде зобов’язаний самостійно задекларувати прибуток.

Чи зможе платник зменшити податкову базу?

У концепції передбачено можливість зменшення оподатковуваного прибутку. Для цього потрібно буде надати документи, що підтверджують вартість придбання криптовалюти та пов’язані з цим витрати — наприклад, комісії бірж.

Без таких підтверджень дохід розглядатиметься як «чистий прибуток», а податок нараховуватиметься на всю суму продажу. Тобто, щоб уникнути зайвих податків, важливо зберігати всі чеки, транзакційні записи, квитанції та листування, що підтверджують витрати.

Можливі винятки та майбутні зміни

НКЦПФР також аналізує підходи інших країн, де діють ліміти доходу, які не підлягають оподаткуванню. Також розглядається можливість звільнення від податку у разі довгострокового володіння активами — наприклад, понад рік. Це відповідає європейській практиці, де довгострокове інвестування заохочується через пільги.

Втім, на момент публікації документу жоден із цих варіантів не був закріплений як остаточний. Тому остаточна форма податкового закону може суттєво відрізнятись від поточної концепції.

Чи готова держава реалізувати нові правила?

Навіть якщо Верховна Рада ухвалить закон про оподаткування криптовалют, процес його впровадження потребуватиме часу. Потрібні зміни до Податкового кодексу, нові цифрові інструменти, механізми контролю, а також навчання для державних службовців.

Досвід із оподаткуванням грошових переказів показує, що теоретичні зобов’язання не завжди працюють на практиці через брак ресурсів, механізмів перевірки й контролю. Тому є ризик, що й у випадку з криптою декларативна модель залишиться на папері.

Запровадження податків для криптовалют — лише питання часу. Україна не перша країна, яка прагне навести лад у цьому секторі, і точно не остання. Запропонована матриця — спроба створити зрозумілу модель, яка дозволить і державі отримати доходи, і користувачам криптовалюти діяти в межах закону.

Поки що всі ці положення — на рівні ідей. Але вже зараз варто розуміти, до чого готуватися, якщо ви активно використовуєте криптовалюту. Або, принаймні, почати збирати документи про купівлю активів.

Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.