Як українським стартапам інтегруватися в європейську екосистему

Інтерес українських компаній до європейських ринків після 2022 року перестав бути лише питанням розвитку – він став питанням виживання, масштабування й довгострокової стійкості. В умовах війни бізнеси активно шукають нові точки опори, і одним із таких напрямів стала інтеграція в інноваційну екосистему ЄС. Це вже не тренд, а реальність.

За дослідженням Mastercard SME Index (2024), 56% українських підприємців або вже експортують свої товари і послуги, або активно планують вихід на нові ринки. Серед пріоритетних географій – саме країни Європейського Союзу залишаються найбільш відкритими і прогнозованими ринками – зокрема Польща (32%), Німеччина (22%), США (16%), Литва й Італія (по 13%). І це не лише про експорт: мова про вбудованість у ринки знань, капіталу й технологій.

Проте інтеграція в європейську бізнес-екосистему – це не лише митна декларація і локалізований сайт. Це зовсім інша логіка ведення бізнесу: довші цикли продажів, стратегічні інвестиції, партнерські R&D, участь у масштабних проєктах і доступ до публічного фінансування. Саме тут і з’являється роль таких інституцій, як EIT (Європейський інститут інновацій і технологій), що відкриває українським гравцям двері до системи, яка працює за іншими правилами.

Як європейські інституції посилюють інтеграцію України до ЄС?

EIT за останні два роки став одним із ключових вхідних каналів для українського бізнесу в європейський інноваційний та технологічний простір. Через нього стартапи, малі підприємства та великі бізнеси отримують доступ до фінансування, менторства, освітніх програм і, що не менш важливо, – до партнерств, які дозволяють вийти за межі локального ринку.

У відповідь на можливості Європи, Україна вже три роки поспіль демонструє найвищий рівень залучення до ряду програм. У 2024 році 20% фіналістів преакселераційної програми EIT Jumpstarter були команди з України. І у цьому році українці подали найбільшу кількість заявок на цю програму – 20% від загальної кількості. 

Слідом за програмами для проєктів на ранніх стадіях йдуть і можливості венчурного інвестування – так, стартап Beholder залучили майже 1 млн доларів інвестицій від фонду EIT InnoEnergy.

Чи є можливості для реального сектору?

Якщо ви думали, що європейські програми створені виключно для технологічних стартапів, – ви дуже помилились. Очевидно, що цифровізація підприємств – один із найбільш актуальних викликів сьогодення, водночас ЄС підтримує і проєкти з «реального сектора» – агровиробництва, міської мобільності, логістики, «зеленої» енергетики тощо. Відтак не лише ІТ-підприємці можуть розраховувати на підтримку – а й компанії, що розвиваються на інших ринках. 

Наприклад, EIT Manufacturing підтримує виробничі компанії – зокрема й ті, що впроваджують інновації в автоматизацію, робототехніку, оптимізацію ланцюгів постачання. Українські підприємства можуть подаватись на фінансування до 150–500 тис. євро на пілоти або спільні проєкти з європейськими партнерами.

Що ключове – для українського бізнесу це означає не просто підтримку, а й вхід у європейські партнерства, value chains і дослідницькі консорціуми. Це – можливість спільно з європейськими колегами розвивати нові продукти і тестувати рішення на реальних ринках.

Спільно з партнерами EIT Community Hub в Україні розпочинає ряд ініціатив, що пов’язані з метчингом запитів реального бізнесів з інноваційними та/або технологічними рішеннями. Першими в нашій ініціативі будуть аграрні бізнеси.  

Які навички потрібні українським бізнесам для старту входження в європейську екосистему?

Європейський ринок – це не просто нова географія, це інша логіка роботи, інша культура партнерств і суттєво вищі вимоги до системності. Щоб українські компанії – як стартапи, так і малі та середні бізнеси – змогли інтегруватись у європейську інноваційну екосистему, їм необхідно розвивати низку ключових навичок. І часто це про культуру ведення бізнесу, системність у звітності і управлінській політиці.

Підписуйтеся на наші соцмережі

1. Вміння працювати з міжнародними програмами фінансування

Розуміння, як влаштовані грантові програми ЄС – це базова компетенція. Як це зробити? Навчитися читати документацію – на жаль, серед українського комьюніті ця культура лише починає розвиватися. Крім цього, варто якісно планувати бюджети й оформлювати заявку відповідно до вимог. 

Для українських підприємців часто дивно бачити в заявці вимоги до етичності всередині бізнесу, специфічний контроль якості, або політики про ESG та green transition. Звісно, в умовах війни в Україні, в якій наші підприємці будують бізнеси, актуальність кліматичних проблем може викликати запитання – та все ж це європейська реальність. 

2. Мова проєктної документації

Для міжнародних партнерств і роботи з європейськими бізнесами, або ж навіть подачі заявок на програми, – потрібно чітко та лаконічно формулювати свою експертизу, цінність для проєкту, розуміти ключові KPI та бізнес-логіку партнерів. Презентація проєкту, pitch-deck, опис команди, резюме, roadmap – усе має бути структуровано й орієнтовано на очікування європейських експертів. Тут важливо уникати надмірного маркетингу – натомість демонструвати трек-рекорд і спроможність імплементувати проєкт.

Хороша новина – вимоги та оцінювання заявок завжди детально описані у програмній документації. 

3. Міжкультурна комунікація і нетворкінг

Будування довіри – основа партнерства в Європі. Українським бізнесам потрібно навчитися вибудовувати діалог із потенційними партнерами: брати участь у галузевих івентах, залучатися до професійних спільнот. Це також означає гнучкість у переговорах, відкритість до зворотного зв’язку, готовність до спільного навчання та, щонайважливіше, готовність інвестувати у це час, сили та власну залученість, працюючи «в довгу».

4. Здатність масштабувати рішення

Європейські програми орієнтовані не просто на створення MVP, а на довгостроковий вплив і масштаб. Від команди очікують не тільки наявність технології чи продукту, але й бачення того, як вона може адаптуватись під потреби ринку ЄС, масштабуватись у різних країнах, відповідати нормам.

Які є можливості для різних стадій розвитку бізнесу?

Стартапи на pre-seed/seed раунді: 

Наприклад, програма EIT Jumpstarter надає фінансування до €10,000, менторство, нетворк і допомогу з тестуванням бізнес-моделі. Ви можете стати частиною європейського акселератора, пройти навчання, презентувати проєкт зі сцени і отримати інтро до партнерів у ЄС.

Зрілі бізнеси:

Ви можете стати частиною спільних R&D-консорціумів і отримати ко-фінансування на пілоти, масштабування, впровадження інновацій. Деякі програми передбачають співфінансування на рівні до 70% від загального бюджету проєкту.

Виробники, що працюють на експорт:

Ви можете протестувати новий продукт у європейському регіоні та вийти на локального дистриб’ютора через партнерську мережу.

З чого почати? Покрокова інтеграція в інноваційну екосистему ЄС

1. Визначте рівень готовності вашої технології (TRL)

Для більшості програм потрібен щонайменше TRL 4-5 – тобто перевірена концепція або MVP. Якщо у вас лише ідея – можна почати з менторських чи преакселераційних програм.

2. Оберіть відповідний напрям (KIC)

ЕІТ працює у 9 напрямах, що пов’язані з глобальними світовими викликами. Кожен із напрямів формує Knowledge and Innovation Community (KIC) – загальноєвропейську мережу, що має на меті вирішення конкретних суспільних проблем. Усього таких спільнот 9 –  культурні та креативні сектори й індустрії; цифровізація; future of food; інновації в галузі охорони здоров’я; стала енергетика; промисловість; сировина; urban mobility, climate. 

3. Підготуйте англомовні матеріали

Pitch-deck, executive summary, roadmap, структура команди. Часто саме це – ключ до участі в програмах.

Найчастіше українські команди гальмує брак розуміння того, як працює grant logic – етапність, ролі всіх партнерів, вимоги до звітності та результатів. Тож ці прості речі – те, над чим варто працювати, аби активніше долучатися до можливостей європейської екосистеми. 

Українські компанії мають унікальне вікно можливостей. Європа хоче бачити нас як частину свого інноваційного ринку. Але це – не автоматичний процес. Інтеграція в екосистему ЄС вимагає часу, стратегічного підходу і стратегічного мислення.

4. Оберіть релевантну програму

Залежно від вашого ринку і продукту – оберіть програму, в якій зможете взяти участь. Пам’ятайте про релевантність не лише ринку, а й досвіду – недостатньо мати підходящий продукт, важливо й мати експертизу, яка валідна для імплементації проєкту, або пул партнерів. 

Вимоги заявки – ваш ключ до участі, відтак детально вивчайте їх і подавайте свій бізнес з урахуванням всіх деталей. Те, що може здаватися вам неважливим, але згадано в документації – точно важливо. Уважно вивчіть політику оцінювання заявки, щоб зрозуміти, як будувати документ.