Як Україна захищає свою енергосистему від російських обстрілів — The Economist
Колеги з видання The Economist з'ясували, як Україна протистоїть ракетним обстрілам та відновлює свою енергетичну систему, перед якими труднощами постає та скільки коштуватиме ремонт зруйнованих мереж. SPEKA переклала головне з матеріалу.
Причини обстрілів енергомережі
Журналісти The Economist називають основною причиною масових обстрілів енергомереж втрати росії на полі бою. Тому рф обирає тактику терору та диверсій. Також розслідувачі Bellingcat стверджують, що атака планувалася тривалий час, що унеможливлює версію про те, що обстріли стали відповіддю на підрив Кримського мосту. Від 10 жовтня на електромережі скерували понад 200 крилатих ракет і безпілотників-камікадзе.
Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК (найбільшої приватної енергетичної компанії України), вважає, що російські енергетики співпрацювали з військовими: «Вони ретельно обирали цілі, робили це дуже методично».
Цілями обстрілів були електричні підстанції, які з'єднують різні частини української мережі, деякі були вражені аж десятьма ракетами. Мета полягала у тому, щоб розділити систему, тоді електроенергія не могла би передаватися між різними регіонами країни, щоб збалансувати навантаження. Теоретично це могло призвести до того, що мережі у частині країни довелося би повністю залишити без енергії та закрити.
Окрім підстанцій били, звісно, і по електростанціях. Вони більші, їх важче вивести з ладу, але росіянам вдалося пошкодити щонайменше 30% енергетичних потужностей під час атак 10-11 жовтня. Нова серія атак 22 жовтня, за повідомленням уряду, була співмірною за ушкодженнями.
До яких наслідків можуть призвести обстріли станцій
Підписуйтеся на наші соцмережі
Наслідком руйнувань стає зростання ризику, що під час пікового попиту система може почати неконтрольовані вимкнення. У великих містах відключаться системи водопостачання та каналізації, а також системи теплопостачання. За мінусової температури труби у житлових будинках можуть промерзнути та тріснути, а оселі стануть непридатними для проживання.
Раптові зупинки можуть завдати шкоди критичній інфраструктурі (лікарням, метро тощо) та важкій промисловості. Наприклад, металургійний завод «АрселорМіттал Кривий Ріг» залежить від електромережі підприємства, яке перетворює вугілля на кокс для доменних печей. Якби раптово вимкнули електроенергію, обладнання було б виведене з ладу.
Що дає Україні підключення до європейської енергосистеми
Від березня українська мережа під'єднана до європейської. Це давало змогу Україні експортувати електроенергію, а тепер європейські постачальники можуть надати Україні електроенергію. Але якщо зупинки зроблять мережу України надто нестабільною, Європі, можливо, доведеться відключити її, принаймні тимчасово, щоб запобігти впливу на власну мережу.
Як Україна долає наслідки енергетичної кризи
Національна енергетична компанія «Укренерго» є оператором української енергосистеми. Вона впроваджує плановані відключення електроенергії, щоб підтримувати споживання нижчим за доступний обсяг. У деяких містах електрику відмикають за районами на чотири години. Енергетичні компанії створили сайти та боти, щоб попереджати мешканців, коли вимкнеться світло. В «Укренерго» кажуть, що у країні безупинно працюють 70 ремонтних бригад, які ліквідовують наслідки обстрілів.
Більшою проблемою є брак обладнання. Західні енергокомпанії постачають в Україну обладнання ще з весни. Це трансформатори, вимикачі, генератори, кабельне та інше устаткування. Але, за словами керівника відділу технічної допомоги ДТЕК Олексія Поволоцького, це крапля в морі порівняно з тим, що росія знищила під час останньої хвилі ракетних ударів.
Також деяке західне обладнання несумісне з українською енергосистемою. Трансформатори, які використовують для зниження напруги, що надходить від електростанцій, до напруги, яку можуть використовувати домогосподарства використовують стару радянську п'ятиступеневу систему. Тому ті трансформатори, що створені для західноєвропейських систем, не можуть замінити старі українські.
Багато країн Центральної та Східної Європи раніше також використовували радянську схему напруги. Але вони модернізували своє обладнання, щоб воно відповідало стандартам ЄС. Українська влада просить ці країни переглянути їхні склади та надіслати це обладнання Україні, зокрема неробочі пристрої, які можна розібрати на частини. За словами Сахарука, із 40 трансформаторів, які ДТЕК має замінити, вдалося підібрати лише три.
Більшість іншого західного обладнання могло би працювати в Україні. Наприклад, європейські вимикачі використовують інший тип ізоляційного газу, але їх можна замінити, як і автоматичні вимикачі, що також можуть бути сумісними. Але такі системи зазвичай виготовляють на замовлення. Замовлення нових компонентів у виробників може тривати від шести місяців до трьох років. Тож Україна просить західні компанії впустити її поза чергою та взяти замовлені компоненти.
Також захистити електроустановки допоможуть нові ракетні системи IRIS-T, які постачає Німеччина, і системи NASAMS з Норвегії. Але у росії багато дешевих іранських безпілотників Shahed, які важко виявити радарам. Україна стверджує, що збиває більшу половину цих БПЛА, але збитки електромереж надто відчутні.
Скільки коштуватиме відбудувати зруйновані електромережі
ДТЕК оцінює вартість обладнання приблизно у $40 млн. Компанія постачає лише п'яту частину електроенергії в Україні.
Європейський банк реконструкції та розвитку вже дозволив країні перепрофілювати кредит у розмірі 150 млн євро, який був призначений на модернізацію електромережі, на підтримання її роботи. 24 жовтня він оголосив про подальші кредити на суму до 3 млрд євро, частково для енергомережі. Але експерти кажуть, що, можливо, потрібно буде набагато більше фінансування.
