Як технології перетворюють нас на залежних
Індустрія розваг мертва, для неї знайшлася заміна. Так вважає автор блогу The Honest Broker Тед Джоя. SPEKA публікує скорочений переклад та кілька інших поглядів на сучасне споживання контенту.
Донедавна головною проблемою у сфері культури було протистояння мистецтва та розваг. Існувало два основні варіанти: або підприємці дають аудиторії те, що вона хоче, або вони ставлять вимоги до публіки, з чого й починається мистецтво.
Однак насправді ця проблема не вирішилась перемогою індустрії розваг над мистецтвом. У харчовому ланцюгу сучасності з’явилася ще одна акула — відволікання. І хоча ця рибина народилась не так давно, цей сектор культурної економіки зростає найшвидше. Можете називати це гортанням, залипанням, скролінгом, втратою часу або як завгодно. Але це не мистецтво чи розваги, а безперервна діяльність.
Популярний TikTok показує користувачу короткі відео по 15 секунд. Алгоритми соціальної мережі базуються на стимулах отримання легкого дофаміну, які треба повторювати кожні декілька секунд.
TikTok заробив статки на швидкому гортанні відео. Тепер цей формат є майже усюди: Reels в Instagram, YouTube Shorts, а з ними Facebook, Twitter та інші.
Однак це не просто новий тренд 2024 року, це нова епоха. І, на жаль, їй не видно кінця, бо в основі лежить біохімія людини.
Щоб зрозуміти, як працює наш мозок, пропоную уявити дві коробки з пацюками. У кожній коробці є і годувальниця, і кнопка до неї. У першій коробці пацюк за натисканні на кнопку завжди отримає однакову кількість їжі, якої йому вистачить на день, аби нормально поїсти. Не мало, не багато, як треба.
А ось у другій коробці за натисканні на кнопку пропонується рандомний вибір із трьох варіантів: з імовірністю у 50% пацюк матиме достатньо їжі, з імовірністю у 40% — нічого не матиме і лише в 10% випадках годувальниця дасть тваринці величезну кількість корму.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Спочатку пацюки натискали кнопку, лише коли хотіли їсти. Однак щойно один пацюк отримав ту величезну нагороду, він почав натискати кнопку постійно. Цей експеримент називається «Скринька Скіннера».
Так само працює і гортання коротких відео. Натрапивши один раз на щось цікаве, ми отримуємо нагороду у вигляді дофаміну і вже не можемо відкласти телефон.
Тобто у нас спрацьовує певний цикл: побачили смішне відео, отримали дофамін, захотіли повторити цю швидку насолоду, почали знову шукати смішне відео. Нічого не нагадує? Саме так формується будь-яка залежність.
Однак це досі 15-секундні відео. Здавалось б, подивись декілька до кінця і вимкни, тебе нічого не тримає. Це ілюзія волі. Алгоритми соціальної мережі суворо карають за будь-які посилання на зовнішні ресурси, навмисно обмежуючи все, що може відволікти глядача і «витягнути з трансу скролінгу».
Однак, перед тим як звинувачувати когось, треба віднайти злочин. Від таблеток, порошків та голок помирають люди, це отрута. А які ж наслідки має залежність від бездумного гортання відео?
За словами докторки медичних наук Лен Ланц, існує специфічна активація мозку в людей з ангедонією, що є ознакою глибокої депресії. Ангедонія — це нездатність відчувати радість від діяльності, яка раніше тішила.
Люди, що вживають знеболювальні, мають такий самий досвід, що скоро буде у мільйонів користувачів мережі: за певного рівня залежності ліки починають посилювати біль.
І ми вже на порозі великих проблем. У 2024 році люди гортають стрічку рекомендованих відео заради розваг. Чи робить їх це щасливими?
Під час дослідження «World Happiness Report» опитали 150 тис. людей у 26 країнах і виявили, що США та інші технологічно розвинені суспільства страждають від масового зниження рівня щастя.
Усім керівникам відомо, що чим більше використовується їхня технологія, тим гіршими стають усі психічні показники. Деякі компанії підсаджують людей на таблетки та голку. Інші — за допомогою програм та алгоритмів. Але у будь-якому разі мета — зробити усіх залежними.
Натепер замість наркокартелів маємо картелі дофаміну, ще й орієнтовані на молоду й дитячу аудиторію, бо її легше підсадити. Які ж діти, якщо майже на всіх соціальних мережах є обмеження у 12+? Деякі навіть не дозволяють реєструватись, якщо ти молодший. Однак не думайте, що це техногіганти так піклуються про нове покоління.
Проблема у дозволі на збирання та оброблення даних. Закон США про захист дітей в інтернеті (COPPA) забороняє вебсайтам та онлайн-сервісам збирати персональні дані від дітей до 13 років без згоди їхніх батьків.
Однак це не зменшує кількість прикутих до екранів облич дітей. Декілька років тому ігроманією для мене була лише залежність від гральних автоматів, куди люди спускають останні гроші. Тепер гейміфікується все. Не треба фантазувати, аби уявити залежну від Instagram людину.
Доктор Анна Лембке, авторка книги «Дофамінове покоління», іноді радить своїм пацієнтам пройти дофамінове голодування протягом одного місяця — достатнього часу, щоб мозок почав перебудовуватися.
Одна з її пацієнток, що бореться з депресією і тривожністю, поставилася до поради з недовірою і страхом, але вирішила спробувати. Через тиждень вона розповіла про новий досвід: «Спочатку було важко. Але потім я звикла до цього й навіть трохи полюбила. Я почала помічати дерева».
Однак, на жаль, це не та проблема, про яку будуть говорити всі навколо, бо корпорації занадто великі, щоб їх зупиняти. Усе, що залежить від нас, — це наше життя, наше психічне здоровʼя і майбутнє наших дітей.
