Як стати одним із найкращих у Counter-Strike: інтерв’ю з Віктором «sdy» Оруджевим

Багато людей вважають, що кіберспортсмени — це просто талановиті гравці, які збираються разом, щоб пограти. Насправді це не так. Як влаштована кухня кіберспорту і як стати професійним кіберспортсменом, у партнерському матеріалі SPEKA та ліцензійного букмекера GGBET розповідає відомий український кіберспортсмен Віктор «sdy» Оруджев.

Насправді не п’ять, а три. Коли у нас з’явився перший комп’ютер, мені було три роки, і тато посадив мене за нього. Навіть фото є. Звісно, це не була усвідомлена гра, але сам факт того, що я з трьох років за комп’ютером — правда.

Якщо казати про більш-менш усвідомлений вік, то це 5-6 років. Я вже усвідомлював, що роблю. Саме тоді я познайомився з Counter-Strike, здається, версії 1,5.

200 годин — це однокористувацькі ігри, де ти проходиш кампанію чи сюжет. І вони дійсно з часом набридають, бо ти вже все дослідив і стає нецікаво. Це як подивитися фільм чи прочитати книгу. А мультиплеєрні ігри, як-от Counter-Strike чи Dota, це як спорт — футбол чи шахи. Коли ти змагаєшся з іншими, з’являється азарт і у глядачів, і у самих гравців. У ті ж шахи люди грають з дитинства до глибокої старості, і їм не набридає.

Коли ми переїхали у Київ, мені було 11 років і десь рік у мене не було комп’ютера. Тоді я ходив у комп’ютерні клуби, де грав зазвичай у Call of Duty, десь на два роки відійшов від Counter-Strike. Потім, коли вступив до університету, дуже багато грав у Dota. У мене там інколи були вищі рейтинги, ніж у Counter-Strike, і я думав, яку дисципліну обрати.

Згодом зрозумів, що коли граю у Counter-Strike, то отримую більше задоволення і мій психологічний стан набагато стабільніший, ніж коли граю у Dota — вона викликає дуже дивні негативні емоції. Це не тільки моє враження, це й мої друзі так думають і загалом усі геймери, яких знаю. Тож я вирішив, що зосереджуся на Counter-Strike.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Коли я вступав в університет на юридичний, то насправді це було бажання батьків. Сам я ще не знав, ким хочу стати, а батьки сказали: вступай, закінчиш, а там видно буде.

Але вже на першому курсі я вирішив, що хочу бути кіберспортсменом. Почав відвідувати київські LAN-паті. Це було цілком свідоме бажання стати саме кіберспортсменом, а не просто пограти. 

Це неможливо. Такого, що ти сідаєш і зразу все виходить, точно не буде. Тепер усі хлопці та дівчата, що грають на професійному рівні, дуже багато уваги приділяють тренуванням і грають по 13-14 годин на день. Тож випадково кіберспортсменом сьогодні стати неможливо.

Щодо мене, то я почав відвідувати турніри у Києві, там набирався досвіду. А потім з’явився Faceit — майданчик, де проводять кіберспортивні турніри й існують власні ліги з рейтинговою системою. Ти проходиш ліги, поки не дійдеш до найкращої, де грають топові гравці.

Я поставив собі мету потрапити у цю лігу і що хочу стати професійним гравцем. За три місяці я був у найсильнішій лізі, і тоді мене вже помітили.

Коли ти тільки починаєш, на тому ж Faceit, то граєш із випадковими людьми. Раніше, коли не було Faceit, без команди у тебе взагалі не було шансів. Тепер завдяки цій платформі є можливість самому пробитись аж до максимального рівня, адже ти граєш з людьми відповідного рівня, яких тобі сервіс підбирає автоматично.

Тут мають значення зв’язки. Якщо ти з колегами по цеху вибудував гарні стосунки, вони тебе рекомендують. Зазвичай, коли команда підписує гравця, то її тренер або скаут запитує у команди, хто знає новачка, який він як людина, чи комфортно з ним. Власне, на цьому фідбеку будується команда.

Це була команда Team Spirit. Я був, звісно, дуже радий. Тут, до речі, теж спрацювали зв’язки, бо тренер мене знав. Це був мій перший професійний контракт, перша професійна зарплата і перші великі турніри. Спочатку не надто великі, але ми почали пробиватися вгору. 

До NAVI я грав в іспанській кіберспортивній організації, але вони закрили напрям Counter-Strike. Я шукав нову команду 2-3 місяці, зрештою мій агент написав NAVI і вони мене запросили, бо їм саме потрібен був гравець.

Мені одразу сподобалося, це дуже високий рівень — як за результатами, так і щодо організації. NAVI постійно бере участь у великих турнірах, і це кардинально відрізнялося від мого попереднього досвіду. Це означає, що ти зажди граєш на найвищому рівні Counter-Strike, що б не відбувалося. Поруч з тобою гравці світового класу. Для мене, наприклад, неймовірний досвід був пограти в одній команді з Олександром «s1mple» Костилєвим.

NAVI не хотіли підписувати зі мною довгостроковий контракт, ми мали домовленості на конкретні турніри, а я хотів стабільності та розуміння, навіщо працюю, і хотів довгостроковий контракт. Ми на цьому не зійшлись, тож я пішов, от і все. Нормальна робоча ситуація. Після цього до мого агента звернулися з команди Monte, і я прийняв їхню пропозицію.

Зазвичай агенти звертаються до команд і пропонують кандидатури гравців. Або з команди до мене можуть звернутися. Якщо мені цікаво, то передаю комунікацію агенту і ведемо переговори про вступ до команди, коли узгодимо деталі.

Але тут є нюанси. Я зараз шукаю команду — деякі заглухли чи обірвалися через певні причини, які можна назвати болючими. По-перше, у команді хочуть, щоб ти міг спокійно виїхати з країни, коли треба на турнір чи кудись іще. Таке питання часто виникає у команд, які до мене звертаються. По-друге, деякі команди запитують, чи готовий я грати з росіянами. Я, звісно, не готовий, але вони іноді не розуміють цих моментів. Тобто є нюанси, але я впевнений, що скоро знову буду грати у команді.

У кожного свій підхід, але головне — підготовка. Треба постійно тренуватися і розвивати свій талант, вірити у себе й наполегливо йти до мети.

GGBET здійснює діяльність відповідно до ліцензій від 23.08.2023 року, виданих відповідно до рішень КРАІЛ №128 та №129 від 08.08.2023. Брати участь в азартних іграх дозволено особам, старшим 21 року.

УЧАСТЬ В АЗАРТНИХ ІГРАХ МОЖЕ ВИКЛИКАТИ ІГРОВУ ЗАЛЕЖНІСТЬ. ДОТРИМУЙТЕСЯ ПРАВИЛ (ПРИНЦИПІВ) ВІДПОВІДАЛЬНОЇ ГРИ.